Раду хочуть перенести, готовий новий формат: як і де депутати будуть голосувати

Верховна Рада готує новий формат роботи під час повітряних тривог. Як депутати голосуватимуть в укритті та як працюватиме електронна система.

Про що йдеться у матеріалі:

• Який новий формат роботи і голосування пропонують для нардепів
• Чи справді Верховна Рада переїжджає з Києва
• Чи можна перенести Верховну Раду в метро

Верховна Рада готує новий формат роботи під час повітряних тривог, щоб не переривати пленарні засідання через спуск депутатів в укриття. У парламенті облаштовують додаткове безпечне приміщення, де мають працювати сотні народних обранців, а для голосувань розробили окрему електронну систему.

Главредз'ясував, як працюватиме Верховна Рада під час повітряних тривог.

Як Верховна Рада хоче продовжувати роботу під час повітряних тривог

Через регулярні загрози з повітря пленарний процес у столиці постійно зупиняється. Як повідомляють джерела Новини.LIVE у фракції "Слуга народу", керівництво парламенту шукає шляхи, як організувати законотворчість безпосередньо у захищених зонах.

Головна складність полягає в тому, що наявне бомбосховище завелике для стандартного розміщення всіх нардепів. Через це доводиться адаптувати інші підземні площі, хоча переобладнання ще триває.

"Питання щодо організації роботи парламенту під час повітряних тривог наразі обговорюється. Оскільки основне укриття не розраховане на одночасне перебування всіх народних депутатів, розглядається можливість облаштувати для роботи кілька кімнат і коридорів", - йдеться у матеріалі.

Водночас співрозмовники видання зауважують, що частина опозиційних фракцій виступає проти таких змін. Тому наразі йдеться лише про розробку можливого сценарію, а не про остаточно затверджене рішення.

Як Апарат Верховної Ради готує парламент до роботи під час тривог

Паралельно з політичними дискусіями Апарат Верховної Ради офіційно підтвердив підготовку до роботи в умовах загроз. У відомстві наголошують: головне завдання - зберегти безперервність ухвалення рішень.

Втім, офіційна заява не означає зміну адреси парламенту. Засідання й надалі планується проводити управителі у спеціально укріпленій частині урядової будівлі.

"У зв’язку з постійними повітряними тривогами Апарат Верховної Ради України вживає всіх необхідних заходів для забезпечення безперебійної роботи Парламенту в будинку Верховної Ради України (вул. Михайла Грушевського, 5)", - йдеться у заяві пресслужби ВР.

Окремим процедурним викликом залишається підрахунок голосів. Якщо нардепи перебувають поза сесійною залою без системи "Рада", контроль за результатами за регламентом має здійснювати Лічильна комісія з 15 нардепів під керівництвом Юрія Корявченкова.

Як депутати можуть голосувати в укритті Верховної Ради через телефони – реакція парламентарів

Ще один етап підготовки - цифрова адаптація. За даними РБК-Україна, розглядається технологія, яка дозволить використовувати особисті смартфони або планшети без виходу за межі безпечного периметра. При цьому система має чітко верифікувати геопозицію нардепа, щоб унеможливити віддалену участь із дому чи з-за кордону.

"Розглядається варіант не залишати будівлю парламенту під час повітряних тривог, а спускатися в укриття та продовжувати засідання. Для голосування в таких умовах можуть використовувати мобільний застосунок із персональною верифікацією. Вона має, зокрема, підтверджувати, що нардеп перебуває саме в будівлі Ради, а не вдома", - зазначає джерело видання.

Можливість впровадження такої схеми підтвердив і народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк.​

​"І так, наші джерела теж підтверджують, що один з варіантів (це не прийняте рішення) - це голосування в укритті ВРУ, де народні депутати будуть використовувати телефони. Але це не як онлайн-голосування: ті, хто підключиться по Wi-Fi до мережі в Раді і пройде авторизацію за своїм логіном, зможуть проголосувати на пульті. А потім Лічильна комісія має це затвердити", - вказав він.

При цьому Железняк висловив сумнів щодо доцільності такої складної IT-інфраструктури. На його думку, краще згадати практику перших місяців повномасштабного вторгнення, коли фракції попередньо узгоджували рішення, а потім швидко голосували їх "пакетами".

Представник "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко також підтвердив наміри переобладнати підвальний простір, але звернув увагу на масштаб необхідних будівельних робіт.

"Дійсно, розглядається варіант того, щоб робота Ради відбувалась в більш безпечних підвальних приміщеннях. Там вже йдуть розмови про те, щоб перебудовувати частину з них. Можливо знадобиться знести стіну та перегородки в деяких приміщеннях, обʼєднати їх", - зазначив він у дописі в Telegram.

Депутат наголосив, що організаційних та технічних питань поки більше, ніж відповідей.

"Але це все не зробиться за один день. Потрібне фактично перепланування. Ну і ще необхідно вирішити, як Рада може голосувати. Наприклад, за допомогою планшетів, телефонів", - додав Гончаренко.

Як Руслан Стефанчук пояснив новий формат роботи Верховної Ради

На тлі цих дискусій голова Верховної Ради Руслан Стефанчук представив уже конкретніший варіант організації пленарної роботи. Він пояснив, що постійні переривання засідань через тривоги створюють ризик фактичного блокування законодавчого процесу.

За словами спікера, підготовлене приміщення розташоване на мінус першому поверсі та включає конференц-залу і прилеглі холи. Там уже створили 368 місць для народних депутатів, а за необхідності їхню кількість можуть збільшити.

"Враховуючи те, наскільки збільшилося все за кількістю атак, це може призвести до паралічу діяльності української влади. І саме через це завдяки апарату, завдяки нашим колегам, ми запропонуємо народним депутатам альтернативний варіант", - сказав він під час спілкування з журналістами, передає Укрінформ.

При цьому Стефанчук окремо наголосив, що йдеться не про заміну основної сесійної зали. Новий простір має стати додатковим механізмом, який використовуватиметься тоді, коли через безпекову ситуацію продовжувати роботу в основній залі неможливо.

"Я хочу зруйнувати деякі міфи про те, що, мовляв, народні депутати будуть невідомо звідки голосувати, якимись незрозумілими способами. Ні, регламент Верховної Ради передбачає два види голосування. Це голосування з допомогою електронної системи, яку ви бачите, і друге - це голосування руками", - розповів спікер.

За його словами, саме тому було створено альтернативний електронний механізм, який має дозволити зберегти регламентні вимоги навіть у захищеному приміщенні.

Як працюватиме електронне голосування депутатів в укритті - чи справді Верховна Рада переїжджає з Києва

Технологічна модель, яку описав Стефанчук, передбачає жорстку прив'язку голосування до місця перебування парламентаря. Система має працювати лише всередині спеціально облаштованої зони, а вихід за її межі автоматично позбавлятиме депутата можливості брати участь у голосуванні.

Спікер пояснив це необхідністю зберегти ключові вимоги Регламенту: особисту участь, проведення засідання за офіційною адресою парламенту та контроль за фактичною присутністю депутатів.

"Я хочу нагадати вам основні регламентні положення. Стаття друга передбачає, що засідання Верховної Ради проходить за адресою Грушевського, 5. Ми з вами знаходимося за адресою Грушевського, 5. Друге - голосування у Верховній Раді проходить особисто. Ми зробили все для того, щоб кожен народний депутат мав можливість особисто здійснити свої вимоги за допомогою електронної системи", - наголосив він.

Стефанчук також зазначив, що за межами облаштованої зони система не дозволятиме здійснювати голосування. Таким чином, запропонований підхід відрізняється від повноцінного дистанційного голосування.

Коли Верховна Рада почне тестувати нову систему голосування

Практичні випробування системи розпочинаються вже цього тижня. Після тестів процедуру роботи в укритті мають затвердити окремою постановою парламенту.

"Порядок роботи парламенту в облаштованому укритті планують врегулювати окремою постановою ВР. Її проєкт уже напрацювали апарат парламенту і профільний комітет, однак перед внесенням документа на голосування депутати мають протестувати нову систему роботи. Це тестування проходитиме упродовж цього тижня", - повідомив Стефанчук.

Спікер запевнив, що висвітлення роботи нардепів залишиться відкритим - трансляції засідань з укриття зберігатимуться.

Зі свого боку керівник Апарату ВР В’ячеслав Штучний додав, що софт розроблявся внутрішніми силами Апарату у співпраці з Мінцифрою та Держспецзв'язку ще з 2022 року, тому додаткових коштів із бюджету не витрачали.

"Ми розуміємо всі важливі безпекові речі, які пов’язані з голосуванням. На цю систему не було використано додаткових бюджетних коштів, вона розроблялась нашими власними силами", - зауважив Штучний.

Чому депутати скаржаться на роботу в укритті

Питання місткості захищеного приміщення стало окремим предметом дискусії серед парламентарів. Народний депутат Руслан Горбенко в ефірі Вечір.LIVE. повідомив, що нинішня кількість облаштованих робочих місць у підвальній частині не відповідає потребі всього депутатського корпусу.

Водночас він не назвав точну кількість місць. За його словами, йдеться щонайменше про половину від необхідної кількості.

"Я не буду розголошувати інформацію (про кількість місць - Ред.), але це, як мінімум, половина від потреби. Тому те, що треба робити - це точно технологічне перезавантаження робочих місць", - скаржиться Горбенко

Горбенко наголосив, що сучасні технології дають можливість створити альтернативну модель. За його словами, подібні ідеї вже виникали під час пандемії COVID-19, коли в парламенті розглядали можливість створення платформи для онлайн-голосування.

Цю ж проблему підтвердив народний депутат Михайло Цимбалюк. Він звернув увагу на те, що нинішні підвальні приміщення не пристосовані для повноцінного тривалого пленарного процесу.

"Наприклад, обговорювати внизу в укритті питання порядку денного, підніматися і голосувати без обговорень. І така практика на початку широкомасштабного вторгнення була", - повідомив він.

Цимбалюк водночас заявив, що нинішні атаки створюють для парламенту окремий виклик, оскільки ворог зацікавлений у дестабілізації роботи державних інституцій.

Чому в Україні заговорили про перенесення парламенту

До цього, народний депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв заявив, що за подальшого погіршення ситуації в Києві парламенту доведеться мати альтернативний сценарій. Причиною він назвав фактичну втрату робочого часу через численні тривоги. За його словами, в окремий день депутати змогли ухвалити лише один закон, після чого робота знову переривалася.

"Ми [у вівторок 19 серпня, - ред.] проголосували один закон, бо було дві повітряні тривоги. Очевидно, Верховна Рада в такому режимі працювати не може. Думаю, ситуація буде тільки погіршуватись", - сказав він в ефірі Radio NV.

Потураєв також розповів про існування в Києві безпечнішого місця, яке свого часу розглядалося як потенційний майданчик для роботи парламенту ще у 2022 році.

"Планувалося, що парламент міг там працювати в лютому, березні та квітні 2022 року, але, на щастя, тоді була інша безпекова ситуація. Вона була дуже важка, але парламент усе ж збирався в залі пленарних засідань і приймав рішення", - зазначив нардеп.

Водночас депутат наголосив, що перенесення засідань в інше приміщення автоматично породжує нову проблему - відсутність стандартної системи голосування.

Які два сценарії роботи Ради пропонує Микита Потураєв

Згодом у коментарі Цензор.НЕТ Потураєв окреслив два можливих шляхи. Перший передбачає використання іншого захищеного майданчика, другий - повернення до прискореного формату ухвалення попередньо узгоджених законопроєктів.

Депутат звернув увагу, що в першому випадку потрібно буде вирішити питання технічного забезпечення голосування. Встановлення аналога системи "Рада" в новій локації може бути складним, тривалим і дорогим.

"Які у нас є варіанти? Проведення засідань у безпечному місці, про яке йшлося ще 24 лютого 2022-го року: раптом що – Рада там засідатиме. Всі депутати знали про нього", - розповів він.

Другий варіант пов'язаний із досвідом перших місяців повномасштабної війни. За словами Потураєва, тоді значну частину дискусій переносили на засідання Погоджувальної ради, після чого депутати швидко ухвалювали погоджені законопроєкти.

"Інший - повернутися до формату березня-травня 2022-го, коли депутати заходили до зали, працювали до півгодини, але за цей час встигали прийняти 20, а іноді й більше законів. Перед засіданнями щодня у Зумі працювала Погоджувальна рада. Засідали інколи й по п'ять-шість годин з перервами. Але виходили на такий консенсус і рішення, що всі фракції та групи погоджувалися підтримувати узгоджену редакцію законопроєкту", - вказав він.

За його оцінкою, подібний механізм уже показав ефективність і в нинішніх умовах. Потураєв навів приклад, коли після узгодження позицій парламентарі за короткий час змогли проголосувати шість законів.

Проблему переривань через тривоги підтвердила і народна депутатка Ніна Южаніна. На її думку, за кількох тривог протягом одного робочого дня повноцінний законотворчий процес стає надзвичайно складним. Южаніна підтримала ідею зміни місця проведення пленарних засідань, хоча не уточнила, чи має йтися про іншу будівлю в Києві, чи про інший формат розміщення парламенту.

"Сама нещодавно почула, що розглядається питання про перенесення місця проведення засідань Верховної Ради, але не про те, щоб розмістити Раду в іншому місці. Я з цим погоджуюся. Не може Верховна Рада збиратися раз на тиждень, і щойно починається засідання, ми спускаємося в укриття, і так 4 або 3 рази на день. Закони не розглядаються, нічого не ухвалюється", - ділиться вона.

За її словами, після кількох таких циклів у приміщенні вже залишається значно менше депутатів. Це, на її оцінку, безпосередньо впливає на продуктивність пленарної роботи.

Чи можна перенести Верховну Раду в метро за умов нових атак

Ще один варіант - використання іншого захищеного об'єкта, зокрема метрополітену, - прокоментував народний депутат Сергій Козир. Він звернув увагу, що просте переміщення кількох сотень парламентарів в іншу локацію не вирішить питання без додаткової підготовки. Про це він розповів в ефірі каналу "Суперпозиція".

Йдеться не лише про столи та місця для сидіння. Парламент має забезпечити стенографування, можливість виступів, доступ до спеціального зв'язку та виконання інших процедурних вимог.

"Ми всі, як і всі люди, працюємо в тому місці, яке облаштовано для ухвалення тих чи інших рішень. Щоб облаштувати інше місце або провести це в іншому форматі…, для цього потрібно готуватися", - сказав він.

Козир припустив, що питання альтернативної локації може стати актуальним у разі пошкодження основної будівлі або втрати можливості користуватися системою "Рада".

"Тому, мабуть, треба готуватися до того, що якщо ворог знищить, умовно знищить або пошкодить будівлю парламенту, що не дозволить там проводити голосування… через систему "Рада", то тоді треба розглянути, де це можна зробити альтернативно", - додав нардеп.

Водночас депутат допустив проведення засідань у метро, але наголосив на значній кількості технічних та безпекових умов.

"Тут також є регламент, а це - закон, і там мають бути забезпечені всі заходи: щодо стенограми, можливості виступити, доступу", - підсумував Козир.