Витрати Росії на війну виходять з-під контролю — Der Spiegel

Після того, як витрати Росії на війну почали займати дедалі більшу частку державного бюджету у 2025 році, міністр оборони Андрєй Бєлоусов пообіцяв російському диктатору Владіміру Путіну заощаджувати завдяки ефективнішому визначенню пріоритетів.

Однак у 2026 році видатки на армію продовжують неухильно зростати, пише економіст і експерт з питань росії з Берлінського інституту міжнародних відносин та безпеки Яніс Клюге у матеріалі Der Spiegel.

У першому півріччі військові витрати РФ зросли на 30% — до 10,7 трлн рублів, або близько 107 млрд євро. Лише за перші шість місяців вони вже становили близько 4,7% від очікуваного ВВП Росії за весь 2026 рік.

«Якщо зростання витрат збережеться і у другій половині року, то вже до грудня вони можуть перевищити 9% російського ВВП, що стане новим рекордом у пострадянській історії Росії», — зазначив Клюге.

Особливо показовим економіст називає те, наскільки реальні витрати розходяться з планами Кремля.

Не лише Бєлоусов обіцяв Путіну стабілізувати або навіть скоротити військові видатки. Офіційний бюджет також передбачав їх зниження. За словами Клюге, частка витрат на армію та озброєння мала скоротитися з 7,8% ВВП до 6,4%.

«Це була дуже амбітна мета, якої навряд чи вдалося б досягти навіть у разі припинення вогню», — зазначає економіст.

Однак навіть з урахуванням цього він називає нинішню динаміку несподіваною.

«Дивує те, наскільки різким є збільшення витрат. Війна зараз розвивається для Путіна принципово в неправильному напрямку», — заявив Клюге.

Українські удари виявилися додатковою проблемою для російської економіки

Військові витрати зростають у момент, коли російська економіка вже стикається з іншими проблемами. Економічний бум перших років повномасштабної війни, спричинений величезними державними замовленнями для оборонної промисловості, завершився.

Російські компанії потерпають від високої ключової ставки, за допомогою якої Центробанк намагається стримувати інфляцію.

Одночасно Україна дедалі активнішеатакує російську економічну інфраструктуру. У Der Spiegel звертають увагу не лише на удари по нафтопереробних заводах і експортних портах нафтової та газової галузі, а й на розширення переліку цілей — зокрема на склади найбільшого російського маркетплейсу Wildberries.

«Москва точно не закладала у свої розрахунки, що Україна зможе здійснювати за допомогою дронів настільки численні й результативні атаки», — зазначив Клюге.

Удари по російських НПЗ уже позначилися безпосередньо на населенні: у багатьох регіонах виникли перебої з дизельним пальним і бензином, а на заправках утворювалися черги.

За даними опитування «Левада-центру», яке наводить Spiegel, у липні частка росіян, які оцінювали ситуацію в країні як «напружену» або «критичну», різко зросла до 70%.

Це суперечить багаторічній стратегії Кремля, який намагався максимально ізолювати більшість населення від безпосередніх наслідків війни.

Через зростання військових витрат Москва змушена нарощувати державний борг, щоб одночасно фінансувати війну та соціальні видатки.

Спочатку російський уряд розраховував, що у 2026 році нові запозичення становитимуть 1,6% ВВП. Однак уже наприкінці липня показник сягнув 2,8% ВВП — попри підвищення цін на нафту й газ на тлі війни з Іраном.

Але й позичати гроші Росії стає дедалі дорожче.

За даними Spiegel, інвестори зараз вимагають понад 16% річних, щоб кредитувати російську державу. Через такі умови Міністерство фінансів РФ влітку навіть відклало спробу розмістити нові державні облігації, розраховуючи дочекатися вигідніших ставок.

Водночас фінансові резерви Москви скорочуються. Ще у травні міністр фінансів РФ Антон Сілуанов визнавав, що «резерви не безмежні».

Ліквідні ресурси російського Фонду національного добробуту, за оцінкою Клюге, тепер становлять лише близько 1,6% ВВП.

Водночас, експерт не вважає, що фінансові проблеми вже зараз здатні позбавити Росію можливості продовжувати війну проти України. За його оцінкою, Кремль зможе знаходити необхідні кошти. Однак ціна цього ставатиме дедалі вищою, а перед Путіним постане вибір.

«Або він збереже нинішню економічну систему, яка майже три десятиліття добре служила режиму. Але тоді доведеться суттєво підвищувати податки та йти на болісні скорочення витрат», — пояснює Клюге.

Другий варіант — пожертвувати заради війни економічною політикою, на якій Росія існувала протягом попередніх десятиліть.

Росстат рапортує про зростання ВВП та дефляцію в серпні. Водночас найбільший гравець ринку маркетплейсів втратив п’яту частину складів, дефіцит палива переріс із панічного у фізичний, а порт Новоросійська зупинив експорт половини російської пшениці.

А найголовніше — ці історії починають об’єднуватись у єдиний системний процес. ЕкономістОлексій Пластун у статті «Російська економіка входить у системну кризу. Чи далеко Кощієва голка» розповідає, як саме.