За комунальні борги можуть відібрати навіть єдине житло: коли суд дозволить продати квартиру

Заборгованість українців за житлово-комунальні послуги продовжує зростати і в низці регіонів уже перевищила довоєнні показники. Найбільше проблемних домогосподарств фіксують у Києві, Харкові та Дніпрі, де середній борг на одне помешкання нерідко сягає 60–120 тисяч гривень. Як наголошують у Міністерстві юстиції України, комунальники дедалі частіше передають такі справи до Державної виконавчої служби, тож кількість відкритих виконавчих проваджень зростає щомісяця.

Примусове стягнення починається після того, як суд виносить рішення на користь комунального підприємства. Правові підстави для цього визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII. Відповідно до статті 48 цього закону, виконавець звертає стягнення спершу на кошти боржника, а якщо їх бракує — на інше майно в межах суми боргу з урахуванням виконавчого збору.

Що арештовують у першу чергу

Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець має право накласти арешт на банківські рахунки, заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника. Якщо грошових надходжень не вистачає для погашення всієї заборгованості, під примусове стягнення переходять дачі, гаражі, нежитлові приміщення та земельні ділянки. Саме такі об'єкти, які не мають статусу єдиного житла, продають на електронних торгах у першу чергу, а виручені кошти спрямовують на закриття боргу.

Чи можуть продати єдину квартиру

Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження» прямо забороняє звертати стягнення на єдине житло боржника. У нормі зазначено, що під захист підпадає квартира або будинок, де людина фактично проживає, а також земельна ділянка, на якій розташоване це житло. Проте такий захист не є абсолютним: якщо помешкання суттєво перевищує встановлені соціальні норми площі або власник намагається приховати майно, суд може ухвалити виняткове рішення про продаж квартири через електронні торги.

Такі прецеденти трапляються нечасто, однак їхня кількість зростає разом із загальним рівнем заборгованості. Додатково на суму боргу нараховуються пеня, штрафи, судовий збір і виконавчий збір, який становить 10% від стягнутої суми. Тож навіть заборгованість у 10–15 тисяч гривень з часом може перетворитися на вагомий тягар для сімейного бюджету.

Як не довести до арешту майна

У Міністерстві юстиції радять не ігнорувати платіжки, попередження постачальників і письмові вимоги виконавців. У разі фінансових труднощів варто одразу звернутися до комунального підприємства й укласти договір реструктуризації боргу або домовитися про розстрочку платежів за узгодженим графіком. Чим раніше боржник відреагує на повідомлення Державної виконавчої служби, тим менший ризик блокування рахунків і примусового продажу майна.