Дронів стане в рази більше: у Defence Express розповіли, на які безпілотники переходить Росія

Головний редактор Defence Express Олег Катков в ефірі 24 Каналу пояснив, як Росія пройшла шлях від перших експериментів із реактивними "Геранями" до серійного виробництва новіших версій. Він розповів, наскільки можуть зрости їхні обсяги та від чого насправді залежить здатність Москви випускати тисячі таких засобів щомісяця.

Росія давно готувала перехід на реактивні дрони

Масове застосування реактивних безпілотників не стало несподіванкою для Сил оборони України. Ще на початку червня публічно говорили, що Росія прагне довести частку реактивних моделей приблизно до половини всіх далекобійних дронів. Якщо загальний план ворога становить близько 60 тисяч різних "Шахедів" на рік, це означає потенційне виробництво приблизно 30 тисяч реактивних апаратів.

Ця загроза не з'явилася нізвідки. У Силах оборони України постійно говорили про те, що ворог рухається саме в бік реактивних дронів,
– наголосив Катков.

Передумови для цього з'явилися ще наприкінці 2023 року, коли Іран показав реактивний Shahed-238. Уже в січні 2024 року схожий дрон, імовірно, вперше застосували проти України, а протягом року Росія продовжувала експериментувати з такою платформою. На початку 2025-го українська розвідка повідомляла і про плани виробництва "Герані-3".

Від початку 2025 року до середини 2026-го минуло приблизно півтора року – за цей час вони пройшли шлях до серійного виробництва,
– пояснив головний редактор Defence Express.

"Герань-3" фактично залишалася звичайним "Шахедом", на який встановили реактивний двигун. Її крейсерська швидкість становила близько 320 кілометрів на годину, тому українські зенітні дрони могли наздоганяти й знищувати такі цілі. Росія врахувала цей недолік, зняла цю версію з виробництва та перейшла до більш швидкої "Герані-4".

Росія переходить до швидших і складніших моделей

Після "Герані-3" Росія почала серійно випускати "Герань-4" із вищою крейсерською швидкістю. Перехоплювати її зенітними дронами вже складніше, хоча окремі українські моделі досі здатні працювати по таких цілях. Паралельно з'явилася "Герань-5", характеристики якої вже значно ближчі не до ударного безпілотника, а до крилатої ракети.

"Герань-5", на мій погляд, уже не треба називати реактивним дроном. Ми говоримо про крилату ракету з дальністю польоту до 950 кілометрів і бойовою частиною понад 50 кілограмів,
– пояснив Катков.

Разом зі зміною самих апаратів різко зростають і темпи виробництва. У травні йшлося приблизно про 500 реактивних дронів на місяць, на початку літа орієнтиром уже називали 2,5 тисячі, а наприкінці серпня українська розвідка повідомляла про близько 3 тисяч на місяць.

Відбувся відповідний стрибок. Якщо раніше йшлося про 500 на місяць, то тепер – уже про 3 тисячі. Тобто кількість таких засобів зростає в рази,
– наголосив головний редактор Defence Express.

Подальше нарощування "Гераней-4", "Гераней-5" та "Бандеролей" залежатиме передусім від постачання малогабаритних турбореактивних двигунів із Китаю. Формально вони можуть іти як цивільна продукція від приватних компаній, але саме доступ до таких двигунів визначатиме, скільки реактивних засобів Росія зможе випускати щомісяця.

Катков пояснив перехід Росії на швидші реактивні дрони: дивіться відео