Ford вдихнув життя у Mustang із V10, який так і не дійшов до покупців

За шість десятиліть Ford створював безліч дивних «Мустангів», але цей вирізняється навіть на такому тлі. Ззовні це ніби ледь модифікований Mustang GT 1999 року, проте під капотом від Cobra R ховається атмосферний V10 об’ємом 5,8 літра, який так і не потрапив у серійне виробництво. Унікальний прототип довгі роки не показували публіці, а кілька разів він опинявся на межі того, щоб зникнути назавжди.Тепер інженери Ford оживили цю машину. Схоже, старий «Мустанг» ще й підкачався: історичний автопарк Ford Heritage Fleet разом із учасниками першої інженерної команди провів повне відновлення. Автомобілю замінили електроніку, а також перебрали системи, які не бачили обслуговування десятиліттями. Коли все запрацювало, лишалося одне розумне випробування — динамометричний стенд. Апарат показав понад 510 к.с. на колесах.Це приблизно 600 к.с. (447 кВт) на колінвалі, тобто значно більше, ніж у часи, коли про авто писали заголовки. Тодішні заміри давали 426 к.с. на колесах та 400 фунт-футів (542 Нм) крутного моменту. Цей самий автомобіль проїжджав чверть милі за 11,93 секунди, розганяючись до 117 миль/год (188 км/год).Звідки взялося зростання потужності, достеменно невідомо. Схоже, на авто стоїть осучаснений впускний колектор — уже це могло дати помітний приріст. Однак сама силова установка цікавіша, ніж будь-які цифри зі стенда.У той час Ford уже робив V10 для пікапів — це був більший 6,8-літровий агрегат. Але з мотором цього «Мустанга» він пов’язаний лише назвою. Експериментальний двигун об’ємом 351 кубічний дюйм (5,8 літра) виготовили на базі алюмінієвого 4,6-літрового V8 Modular, додавши два циліндри. Головки блоку DOHC походять від Cobra R.Це зробило агрегат лише на чотири дюйми (близько 100 мм) довшим за V8. Оскільки Ford не мав одного контролера, здатного керувати V10 із нерівномірним порядком займання, довелося використати два блоки керування двигуном. Далі крутний момент передавався через шестиступінчасту механічну коробку T56 на задній міст із 9-дюймовим диференціалом.Незважаючи на те що в серію мотор не пішов, Ford зберіг автомобіль. Тепер компанія явно подбала, щоб майбутні покоління могли побачити цю дивину на ходу. І, мабуть, найкраще в цій історії — нікому цього разу не доведеться пояснювати фінансистам, навіщо будувати V10 Mustang, який не продаватимуть.Такі проєкти з’являються, коли інженерам дають волю, а не коли рахують маржу від кожної деталі. Сьогодні подібний експеримент було б складно вписати в плани компанії: екологічні норми стали жорсткішими, а V10 звучить майже як музейний експонат. Тому повернення цього прототипу на дороги — не лише технічний подвиг, а й нагадування про час, коли автовиробники ще дозволяли собі будувати «неможливі» машини заради чистого захоплення.