Германия под ударом России. Все о нападении дронов на аэропорт Лейпцига и ответе Берлина

Уряд Німеччини визнав пряму відповідальність Росії за атаку на німецькій території і оголосив про кроки у відповідь. У Берліні поки називають атаку "гібридною" – хоча йдеться про цілком традиційні дії з вибухівкою і нападом на стратегічний об’єкт. 

Формальною підставою для звинувачень оголосили серію інцидентів у Лейпцигу із атакою дронів, споряджених вибухівкою, на аеропорт та на припаркований там український літак. Уряд Німеччини давно дійшов висновку, що за цим нападом стоїть Росія. 1 вересня звинувачення на адресу Кремля виголосили офіційно.

Берлін публічно наголосив: атаки РФ не обмежуються лейпцизьким інцидентом. 

"Розслідування Німеччини та наших європейських партнерів чітко вказують на причетність Росії до запланованих, здійснених, а також зірваних гібридних операцій", – заявив очільник МЗС Німеччини. А ще він підкреслив, що є дані про підготовку нових нападів, які мають завдати країні "ще більшої шкоди". 

Відповідь Німеччини виявилася відчутною для Москви.

Росія втратить своє консульство у Бонні. Буде закритий "Російський дім" у центрі Берліну, який досі вважали недоторканим. Готується посилення санкцій та нові удари по так званому "тіньовому флоту" РФ, для чого Мерц зараз координує дії з європейськими партнерами.

Окремо наголошується на продовженні підтримки Німеччиною України. А Україна повідомила про свою готовність допомогти німцям у протидії новій російській загрозі, розповів ЄП наш посол Олексій Макеєв.

Утім, російська атака на Німеччину так і не стала "новим Солсбері".

8 років тому викриття прихованої російської атаки у Британії стало приводом для дипломатичних демаршів і покарання РФ по всій Європі та за її межами. Зараз цього не сталося. Відповідь Берліна стала дійсно жорсткою і перевищила очікування багатьох, але жодна інша столиця не підтримала його діями. Все обмежилося політичною підтримкою та заявами про "координацію".

А ще цікаво, що із резонансними звинуваченнями на адресу РФ спершу планував виступити особисто канцлер Мерц, але в останній момент плани змінили. 

Про все це читайте у статті.

Звинувачення на адресу Росії

1 вересня у Берліні міністри внутрішніх і закордонних справ Александр Добріндт та Йоганн Вадефуль терміново зібрали журналістів, щоби виступити із заявою про Росію та її роль у нещодавньому інциденті у аеропорту Лейпцига. Слово "терміново" не є перебільшенням: Вадефуль для цього навіть перервав закордонну поїздку до Алжиру і повернувся у Берлін суто для цього виступу перед журналістами. 

Такий поспіх був дещо дивним.

Адже цього вівторка не сталося, фактично, нічого. За даними німецьких медіа, федеральний уряд щонайменше кілька тижнів тому дійшов остаточного висновку, що за спробою організувати теракт у аеропорту Лейпцига стоїть Росія. Та й загалом, російський слід був головною версією від першого дня.

Але весь цей час – майже місяць – уряд старанно уникав навіть натяків на винуватця. 

Утім, 1 вересня вирішили зробити "часом Х" і офіційно оприлюднити звинувачення.

Нагадаємо, йдеться про дуже серйозну атаку: три споряджені вибухівкою дрони, націлені на аеропорт Лейпцига, що є одним з ключових вантажних хабів Німеччини. Один з дронів досяг мети і вдарив по українському Ан-124 "Руслан" на стоянці аеропорту – але вибухівка відпала і не здетонувала.

Головне повідомлення уряду: атаку здійснила РФ. І вони готують нові напади.

Оприлюднити це звинувачення доручили очільнику МВС, який з першого дня був головним коментатором від уряду щодо подій у Лейпцигу.

"Уряд Німеччини дійшов висновку, що Росія несе відповідальність за гібридну атаку в Лейпцигу 4 серпня", – заявив Добріндт. 

Аргументація цього висновку у виступі міністра була не дуже детальною. Він заявив, під час гібридної атаки в Лейпцигу були застосовані методи, які використовувалися й в інших російських атаках, і це, за його словами, підтвердили також "дані та розслідування" проведені партнерами у інших країнах. 

Крім того, він наголосив, що знайдена на місці злочину техніка є професійною, а відомі слідству елементи атаки на аеропорт "свідчить про високий рівень технічної експертизи та значні організаційні зусилля" з боку тих, хто стоїть за плануванням нападу, хоча виконання операції доручили "агентам нижчого рівня". 

За жодною з тез Александр Добріндт не став наводити деталей, хоча про деякі елементи, які побічно вказували про Росію як про організатора, вже відомо з джерел. 

Та головний елемент його виступу – це попередження про те, що Росія готує нові атаки, у тому числі проти Німеччини. Міністр наголосив, що слідство має дані про причетність Росії до "запланованих, здійснених, а також зірваних гібридних операцій".

"Ми не вважаємо Лейпциг ізольованим інцидентом і бачимо його елементом подальших гібридних операцій. Ми також припускаємо, що (з боку Росії) існує намір завдати Німеччині ще більшої шкоди за допомогою гібридних атак", – додав він.

Як Німеччина каратиме Росію

Варто зауважити, що очільник МВС, представляючи урядові висновки, почав промову зі слів про те, що всі ці рішення – не його особисті, а схвалені під керівництвом канцлера Фрідріха Мерца. І покарання для Росії також розроблені разом із канцлером. 

Все це було дещо дивно, адже, за даними медіа, саме Мерц мав вийти до журналістів і зробити це оголошення. Він навіть натякав на підготовку такого оголошення – але з не відомих публічно причин канцлер вирішив цього не робити і доручити місію колегам.

Саме тому, як вважають, однопартієць канцлера, міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль був змушений терміново змінювати графік і летіти до Берліна. 

Він взяв слово після доповіді Добріндта, щоби оголосити про заходи з покарання для Росії.

І треба визнати, що відповідь Берліна виявилася змістовною.

Вона включатиме кілька кроків – деталізованих та таких, де Берлін лишив собі простір для маневру.

• 18 вересня буде закрито Генеральне консульство Росії в Бонні

Це – головне та найбільш чутливе для РФ покарання.

вважають, що у Бонні було найбільше російських агентів під дипприкриттям. Тепер посольство у Берліні залишиться єдиною російською дипмісією у Німеччині, і перевести людей з Бонна у Берлін Москва не зможе – дипломатичний штат є чітко обмеженим.

• Можливе закриття Russische Haus (офіційна назва – "Російський будинок науки та культури", більш відомий як "Русскій дом") 

Утім цей крок уряд оголосив без конкретної дати, імовірно, через більшу складність оформлення рішення. Вадефуль назвав це рішення як "припинення угоди" щодо "Русского дома". Але сама 7-поверхова будівля у центрі Берліну, на Фрідріхштрассе, є власністю російської держави, тож інструменти для заборони діяльності РФ у ній ще належить протестувати.

У безпекових колах давно є впевненість, що мережа "Русскіх домов", підпорядкована "Россотрудничеству", є прикриттям для шпигунської діяльності. Крім того, навіть за статутною діяльністю, це – інструмент м’якого впливу Москви на держави перебування.

• Буде посилено контроль за в’їздом громадян Росії.

Вадефуль утримався від конкретики; найімовірніше, змін зазнає також візова політика.

• Буде розширено список персональних санкцій ЄС проти Росії.

Варто додати, що це рішення Німеччина не може ухвалити самотужки, лише на рівні ЄС.

• Буде посилено тиск на російський "тіньовий флот".

Конкретики не оголошено; теоретично Берлін може діяти як у ЄС, так і самостійно, контролюючи трафік у Балтійському морі.

"Росія не виявляє жодної готовності йти на компроміс. Навпаки, спробою теракту в Лейпцигу російське керівництво, по суті, свідомо вирішило завдати ще більшої шкоди нашим і без того вкрай напруженим двостороннім відносинам", – прокоментував ці урядові рішення Вадефуль.

А ще – запевнив, що німецький уряд і надалі рішуче підтримуватиме Україну.

І це цілком логічне зауваження, адже спроба російської атаки на аеропорт Лейпцигу була спрямована також проти України.

Вибух українського літака, що дивом не стався

На початку серпня в аеропорту Лейпцига дивом вдалося уникнути катастрофи. Тоді оснащений вибухівкою дрон атакував український "Руслан", що був на стоянці.

Інцидент стався ввечері 4 серпня і практично одразу багато його подробиць стали відомі громадськості, а згодом журналістам навіть вдалося ознайомитися з записами камер спостереження. Словом, наразі є доволі детальна інформація про те, що і як відбувалося.

Більша частина території аеропорту охоплена камерами спостереження. Саме ці відеозаписи довели, що йдеться про сплановану серйозну атаку.

Та спершу варто пояснити, чому мішенню виявився саме аеропорт Лейпцига.

Це летовище є давнім партнером української державної авіакомпанії "Авіалінії Антонова". Ще у 2019 році тут було створено філіал для обслуговування рейсів. 

Річ у тім, що Лейпциг є ключовим вузлом для програми SALIS (Strategic Airlift International Solution) – це ініціатива частини членів НАТО, за якою українські літаки "Руслан" орендують для стратегічних військових і гуманітарних перевезень по всьому світу в інтересах самого Альянсу, а також ЄС та окремих країн-учасниць ініціативи.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну інтегрованість стала ще тіснішою. Аеропорт "Лейпциг/Галле" став головною операційною та технічною базою "Авіаліній Антонова": в лютому 2022 року сюди встигли переправити частину українських бортів.

Отже, того серпневого вечора літак Ан-124 ("Руслан") стояв на стоянці в аеропорту. Відеозапис свідчить, що близько 19:30 в одне з його крил врізався якийсь об’єкт, що летів прямо на нього. Крила є особливо вразливими частинами літака. До того ж дрон поцілив у ту частину крила, де розташовані паливні баки – що мало б ускладнити наслідки у разі вибуху або пожежі. 

Однак у Лейпцигу цього не сталося.

Кадри свідчать, що об’єкт зрикошетив від крила й впав на землю. Сліди на крилі "Руслана" теж свідчать на користь цього. 

Але досі лишається незрозумілим, чому вибуховий пристрій не спрацював.

Дрон виявили лише вночі та випадково – аж через чотири години. 

Спершу ЗМІ повідомляли, що пристрій помітив водій автобуса, який перевозив групу туристів. Лунали навіть версії, що чоловік збив рукою чи ногою дрон, що летів над летовищем, а потім притиснув його до землі.

Однак записи з камер спостереження показали, що дрон уже лежав на землі, коли прибув водій автобуса. Після короткого вагання він наступив на нього та сповістив охорону. На той момент, всупереч початковим повідомленням, на дроні вже не було вибухового пристрою. Вибухівку знайшли на деякій відстані від нього – імовірно, вона відірвалася під час зіткнення з літаком.

На початку однією з гіпотез слідства було припущення, що це могло бути лише своєрідним попередженням. Мовляв, зловмисники спорядили дрон вибухівкою – але не мали на меті призвести для фактичного вибуху. 

Однак від цієї версії відмовилися. Відеозаписи показали, як саме дрон атакував український літак на швидкості, з очевидним наміром завдати йому шкоди, а не обережно, якби метою була лише демонстрація здатності пронести вибухівку. Крім того, атака в зону паливних баків свідчить про намір завдати серйозної шкоди незалежно від того, що було на борту літака (до слова, припущення, що на борту "Руслана" була зброя або боєприпаси, виявилися хибними, згодом їх офіційно спростували; та й відсутність охорони і те, що дрон знайшли лише за чотири години, теж побіжно свідчить на користь цього).

Тож висновок слідчих однозначний: лише випадковість дозволила уникнути катастрофічних наслідків.

Дрон у Лейпцигу був не один

Варто додати, що у цій історії фігурує не один безпілотник.

В ніч проти 5 серпня, коли вже знайшли дрон і вибухівку та ухвалили рішення терміново закрити аеропорт – до злітно-посадкової смуги саме наближався вантажний літак перевізника DHL. Пілоти отримали вказівку перервати посадку і прямувати на запасний аеропорт. І у той момент, коли вони виконували маневр – з літаком зіткнувся інший дрон. За повідомленнями, після приземлення в Ганновері на літаку DHL було виявлено незначні пошкодження. Влада негайно розпочала пошуки збитого безпілотника, і коли його знайшли – то переконалися, що на уламках також є сліди вибухівки.

А в середині серпня поруч з аеропортом виявили ще один безпілотник. Несправний – який, імовірно, не долетів до цілі. І також на ньому знайшли вибухівку на основі гексогену. 

Невідомі безпілотники фіксують у заборонених для польотів зонах над стратегічними об’єктами Німеччини (і не лише Німеччини) не перший рік. Також бувало, що дрони переривали роботу аеропортів. За оцінкою німецьких спецслужб, це вже давно є елементом гібридної війни Росії, яку вона веде проти країн Європи у відповідь на підтримку ними України.

Тому у ЗМІ практично відразу допустили причетність Росії і до інциденту в "Лейпцигу/Галле".

"Сподіваюся, що всі німецькі органи влади тепер з’ясують обставини. Але хто ж це міг бути, як не Росія?" – додав український посол Олексій Макеєв на наступний день після інциденту.

На користь цього свідчили і дані спецслужб. Вже за кілька днів після атаки на Лейпциг в американських медіа з'явились повідомлення: розвідка СШАвважає знайдений у Лейпцигу дрон таким, що належить російському уряду.

Попри все це, представники офіційного Берліна були стриманими у своїх заявах аж до кінця серпня.

Як Берлін звикався з думкою про причетність РФ

5 серпня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт, з огляду на серйозність інциденту, перервав відпустку і вирушив до Лейпцига. Тоді політик зробив низку заяв про "гібридний сценарій нападу" та "іноземні сили" тощо. Але попри ці натяки, він уникнув чітких заяв про причетних до нападу і утримався від згадок про Росію.

Ця обережність стала приводом для критики у Німеччині на адресу уряду. 

Зокрема, депутат парламенту та експерт з питань безпеки від партії "Зелених" Константін фон Нотц закликав федеральний уряд чітко вказати, "куди ведуть усі сліди, та пояснити, що такі операції матимуть однозначні наслідки".

Себастьян Фідлер, депутат Соціал-демократичної партії, яка входить до урядової коаліції, також вимагав рішучої реакції від уряду Німеччини, якщо за інцидентом стоїть Росія.

Ба більше, він заявив: якщо за цим стоїть Росія, це є "актом війни".

Низка деталей від початку вказувала на високий професійний рівень виконавців. 

Наприклад, те, що йдеться про кустарні, а не про фабричні дрони. Зловмисники або їхні постачальники виготовили пристрої індивідуально, під цю операцію. 

Пластична вибухівка "Семтекс", якою був оснащений лейпцизький дрон, є настільки потужною, що невеликого заряду дійсно могло бути достатньо, щоб підірвати літак. І хоча її теоретично можна придбати на чорному ринку, обіг цієї вибухівки загалом є обмеженим.

До того ж на місці інциденту в Лейпцигу німецькі слідчі виявили сліди ДНК, які збігаються з доказами, зібраними після підпалу в логістичному центрі DHL у Лейпцигу в липні 2024 року. І в цій справі Генеральна прокуратура Литви вже висунула звинувачення проти ​п’яти осіб, і причетність РФ вважається практично доведеною.

Весь масив доказів залученості РФ публічно не розголошується, але німецькі журналісти ще в середині серпня констатували: безпекові органи Німеччини майже не мають сумнівів, що за інцидентом стоїть Москва.

Поза тим, уряд із цим визнанням не поспішав. 

Примітно, що канцлер Фрідріх Мерц тривалий час взагалі утримувався від згадок про лейпцизьку атаку і вперше публічно прокоментував інцидент з дронами лише 25 серпня, причому коментар тоді був максимально розмитий.

Така обережність стає особливо примітною на фоні того, що навіть зараз Фрідріх Мерц утримався від особистої участі у оголошенні Росії організаторкою атаки. Хоча, нагадаємо, обидва урядовці підкреслили, що рішення схвалене канцлером.

Це питання справді є доволі політично чутливим для німецького уряду. Звинуватити інший уряд у нападі – це серйозна заява, що має міжнародні наслідки.

Якщо оприлюднені докази не будуть переконливими, це може стати приводом для критики, перш за все зсередини Німеччини, і виявитися подарунком для ультраправої пов’язаної з Росією "Альтернативи для Німеччини". Представник АдН Маркус Фронмаєр уже застерігає від "подвійних стандартів". За його словами, німецький уряд повинен спочатку забезпечити прозорість, перш ніж вживати заходів, які можуть підвищити ризик прямої конфронтації з Росією.

А зараз – особливо чутливий період. У неділю 6 вересня відбудуться вибори у землі східнонімецькій землі Саксонія-Ангальт, і вже відомо, що АдН отримає карколомну перемогу – її готові підтримати 42% виборців. Є навіть шанс, що ультраправі отримають монобільшість у цій землі (ЄП детально розповідала про це у статті ""Альтернатива" за крок до влади".

Можливо, з цим пов’язана і надмірна обережність міністрів Добріндта та Вадефуля, які відмовилися відповідати на запитання після своєї резонансної заяви.

Підтримка від України ЄС і НАТО

Варто зауважити що на міжнародному рівні Берлін наразі отримав повну підтримку своїх дій (звісно, за винятком Росії, яка прогнозовано обурилася і пообіцяла кроки у відповідь)

Україна, роль якої у цій історії є вагомою, відразу заявила про солідарність із Берліном. Хоча не складно здогадатися, що Київ волів би бачити швидше і чіткіше визнання реалій з боку німецьких партнерів.

Український посол Олексій Макеєв лише натякнув, що німецькій владі варто відходити від терміну "гібридні атаки", коли йдеться про цілком реальне використання військових засобів та вибухівки.

"Дуже важливо, що Росія була визнана виконавцем, замовником, організатором цієї атаки і що йдеться не про поодинокі атаки, а про системну російську роботу. Хоча німецький уряд говорить про гібридні атаки і гібридні загрози, в німецькому політикумі та суспільстві вже відчувається, що за словом "гібридна" припиняють ховатися як за чимось, що зменшує небезпеку цих загроз і атак. І це важлива зміна у сприйнятті", – зазначив посол України в Німеччині Олексій Макеєв у коментарі "Європейській правді".

"Те, що німецька сторона закриває російське консульство у Бонні, закриває "російський будинок", буде вживати заходів проти тіньового флоту – це надзвичайно важливі кроки", – додав він.

Реакція союзників Німеччини також була максимально швидкою і засвідчила, що за кордоном не сумніваються в аргументах Берліна. Відразу після брифінгу німецьких міністрів полилося суголосся заяв очільників інституцій ЄС, НАТО, представників окремих країн-членів.

Причому лунала не лише підтримка, а й слова про узгодженість дій.

"Докази очевидні. І я вітаю заходи, оголошені Німеччиною у відповідь. НАТО й надалі зміцнюватиме нашу здатність стримувати та захищати всіх членів Альянсу від будь-яких загроз – зокрема від зловмисних дій, подібних до тих, що відбулися в Лейпцигу та в інших місцях на території Альянсу", – наголосив генсек НАТО Марк Рютте.

"Ми збережемо єдність ЄС попри ці ескалаційні та серйозні дії (з боку РФ)", – додала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тощо. З подібними заявами виступили і європейські столиці.

Одночасна узгоджена реакція Європи нагадала події 2018 року, коли країни ЄС і НАТО спільно відреагували на напад РФ у британському Солсбері, де відбулася спроба отруєння подвійного агента Сергєя Скрипаля та його доньки.

Але є одна разюча відмінність.

8 років тому підтримка союзників не обмежилася заявами. Інші країни масово вислали російських дипломатів.

У 2026 році сигналів про готовність до подібних дій немає. І не виключено, що причина відмінності – те що Берлін, на відміну від Лондона, не просив про це партнерів.

А от Україна окремо наголосила не лише на політичній підтримці, а й на готовності допомогти Берліну у протидії РФ. "Ми вже давно разом з МВС Німеччини готуємо рішення, які дозволять німцям використати наш досвід у протидії російським дронам і у захисті критичної інфраструктури", – заявив, коментуючи реакцію України на оголошення в Берліні, посол Олексій Макеєв.

За його словами, цим питанням будуть присвячені "найближчі телефонні дзвінки, контакти та візити українських делегацій до Німеччини та німецьких делегацій до України".

Зважаючи на те що Німеччина є донором номер один, що допомагає Силам оборони України, ця нагода для Києва продемонструвати свою допомогу Німеччині точно має бути використана. 

А те, що європейці дедалі більше розуміють що Росія є нашим спільним ворогом – є безумовно розвитком у правильному напрямку.

Автори: Іванна Костіна, Сергій Сидоренко,

"Європейська правда"