Рада ухвалила масштабний фінансовий закон: що зміниться для українців і банків

Новий законопроєкт змінюється повернення депозитів

Держава розробила реформу для виконання умов Меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Головна мета змін – наблизити український фінансовий сектор до європейських стандартів та зробити його стійкішим до криз, спричинених війною. Як повідомляють у Верховній Раді України, 2 вересня парламент законопроєкт №13007-д. За цей документ, який є структурним маяком МВФ, віддали свої голоси 271 народний депутат.

У головних новаціях, запроваджених проєктом, розбирався 24 Канал. Як стало відомо, для українців тепер зміниться процедура отримання своїх грошей у разі банкрутства фінустанови. Усі вкладники-фізичні особи, включно з ФОПами, отримуватимуть свої кошти автоматично. Людям більше не доведеться витрачати час на збір документів та подання письмових заяв до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як це було раніше.

Ще один важливий бонус для громадян вирішують правові зміни. Закон скасовує строки давності для незатребуваних коштів. Якщо людина з якихось причин не забрала свій депозит чи залишок з рахунку під час процедури ліквідації банку, то ці гроші не зникнуть. Вони будуть передані до Фонду гарантування вкладів, і власник зможе отримати їх у будь-який зручний час без жодних часових обмежень.

Що змінюється для банків і НБУ

Вимоги до самих банків теж будуть посилені, щоб зменшити ризик їхнього банкрутства. Новий закон підвищує мінімальний розмір статутного капіталу з фіксованих 200 мільйонів гривень до європейського стандарту – 5 мільйонів євро. Для банків, які працюють, передбачено перехідний період тривалістю шість місяців, щоб вони встигли знайти додаткові кошти та виконати нові вимоги.

Суттєво розширюються повноваження Національного банку України. Регулятор отримує пріоритетне право на задоволення своїх вимог як забезпечений кредитор. Це означає, що у разі ліквідації банку гроші від продажу його заставного майна в першу чергу підуть на погашення боргів перед Нацбанком за кредитами рефінансування. Фонд зобов'язаний перерахувати ці кошти протягом 20 робочих днів. Крім того, Нацбанк тепер офіційно встановлюватиме жорсткі вимоги до кіберзахисту в усіх фінансових установах та платіжних системах, а також самостійно визначатиме порядок вилучення з обігу старих банкнот і монет.

Сам Фонд гарантування вкладів фізичних осіб також отримав нові інструменти для порятунку проблемних установ. Запроваджується механізм створення так званих "мостових" банків. Це спеціальна тимчасова установа, яка зберігатиме активи збанкрутілого банку для подальшого продажу інвесторам. Такий підхід дозволяє зберегти гроші клієнтів і безперебійну роботу сервісів, поки держава шукає нових власників.

Щоб колишні власники збанкрутілих банків не могли роками блокувати процес ліквідації, закон встановлює жорсткий строк для оскарження результатів аукціонів з продажу майна – не більше одного місяця. Втім, юристи звертають увагу на певні підводні камені. Адже обмеження строків на оскарження рішень Фонду може ускладнити підготовку позовів в умовах воєнного стану. Також закон дозволяє Фонду не оприлюднювати частину своїх рішень, що, з одного боку, захищає банківську таємницю, а з іншого – дещо знижує рівень публічної прозорості процесу.

Інші законодавчі зміни

Окрім банківського сектору, документ спрощує роботу інститутів спільного інвестування. Для фізичних осіб скасовано мінімально допустиму суму інвестицій у такі фонди, а компаніям з управління активами дозволили брати кредити в розмірі до 30 відсотків від вартості активів фонду замість попередніх 10 відсотків. Також інвестиційним фондам дозволили вкладати гроші в облігації внутрішньої державної позики.

До слова, вивчення цього законопроєкту тривав понад рік. Він був зареєстрований у парламенті ще 7 липня 2025 року, а за основу в першому читанні його ухвалили 19 серпня того ж року.

Що Фонд гарантування вкладів робить з кредитами

Нагадаємо, Фонд продає не самі кредити неплатоспроможних банків, а право отримати борг позичальників через відкриті торги. Найскладніше продаються проблемні кредити, за якими люди або компанії не платять 90 днів і більше. Покупець фактично бере на себе ризик, витрати та можливі суди зі стягнення боргу.

Деякі борги доводиться виставляти на аукціон десятки разів, поступово знижуючи ціну, доки не знаходиться покупець.