Росія таємно допомагає Ірану створити ракети для ударів по кораблях США — FT

Росія таємно допомагає Ірану розробляти передові надзвукові крилаті ракети в межах однієї з найзначніших відомих передач стратегічних військових технологій від Москви Тегерану, пише Financial Times.

До багаторічної секретної програми під кодовою назвою  C430L залучили найдосвідченіших російських фахівців із ракетних технологій. Вони допомагають Ірану створити новий клас зброї, здатної становити загрозу американським авіаносцям та іншим військовим кораблям на Близькому Сході.

Розслідування Financial Times виявило цю програму завдяки витоку російського листування, даним про поїздки та аналізу військових патентів. Програма розпочалася у 2023 році й триває навіть після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.

Експерти з ракетних технологій та військові фахівці вважають, що ця технологія майже напевно призначена для протикорабельних крилатих ракет і ракет для ударів по наземних цілях.

«Це передача Росією надзвичайно стратегічно чутливої військової технології, яку іранці намагалися отримати протягом десятиліть», — заявив Фабіан Гінц, експерт з іранських ракет і старший аналітик британської організації Conflict Armament Research, яка займається відстеженням озброєнь.

«Програма такого масштабу потребувала б політичного схвалення на найвищому рівні в Росії», — додав він.

Надзвукові крилаті ракети поєднують високу швидкість зі здатністю літати на малій висоті, скорочуючи час, який сучасні системи протиповітряної та протиракетної оборони мають для їх виявлення та перехоплення. Для Ірану це особливо важливо в Перській затоці, де США та їхні регіональні союзники використовують сучасні наземні й морські системи оборони.

Іран уже створив і випробував у польоті прямоточну силову установку, однак немає доказів того, що створена за допомогою Росії надзвукова крилата ракета вже була розгорнута.

«Для іранців це означало б появу якісно нової стратегічної системи озброєння, здатної загрожувати кораблям ВМС США», — сказав Джим Ламсон, колишній військовий аналітик ЦРУ з питань Ірану, який нині працює в Центрі досліджень проблем нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.

З витоку листування випливає, що переговори щодо програми тривали й цього літа.

C430L є частиною дедалі тісніших стратегічних військових відносин між Росією та Іраном. Тегеран постачав Москві ударні безпілотники Shahed, які стали важливою складовою російської війни проти України, а також допоміг Росії налагодити їхнє виробництво на своїй території.

Україна та західні посадовці також звинувачували Росію в наданні Ірану допомоги безпосередньо під час його війни зі США та Ізраїлем, зокрема супутникових знімків, підтримки безпілотниками та компонентів озброєнь.

Програма C430L є значно глибшою формою співпраці: Москва допомагає Тегерану отримати технологічні знання, необхідні для самостійної розробки передової стратегічної системи озброєння.

«Секретна програма прямоточного двигуна показує, що Росія намагається розширити війну в Україні та втягнути США в інші театри воєнних дій, — вважає професорка паризького Інституту політичних досліджень Sciences Po Ніколь Граєвскі. — Росію вже не так сильно турбують червоні лінії в регіоні».

Програму допомоги у створенні надзвукової ракети організував російський державний експортер озброєнь «Рособоронекспорт», який координував проєкт із НВО «Машиностроения».

У 2014 році США запровадили санкції проти НВО «Машиностроения», назвавши його однією з провідних російських ракетобудівних компаній, відповідальних за системи крилатих ракет морського, підводного та наземного базування, а також за роботи на підтримку стратегічних ядерних сил Росії, зокрема міжконтинентальних балістичних ракет.

Дані про поїздки, з якими ознайомилася FT, свідчать, що представники російського експортера озброєнь та кілька високопоставлених інженерів НВО «Машиностроения» неодноразово їздили до Ірану ще до того, як у листопаді 2023 року контракт C430L був офіційно підписаний із Міністерством оборони та логістики Збройних сил Ірану.

До 2025 року НВО «Машиностроения» отримало великий масив іранських технічних матеріалів, пов'язаних із прямоточною силовою установкою. Російські інженери проаналізували дані іранського льотного випробування, після чого надіслали Тегерану детальний перелік запитань щодо роботи системи.

Вони цікавилися змінами в паливній системі, стабільністю горіння, повітрозабірником і соплом двигуна. Інженери також хотіли з'ясувати, чи продовжував працювати прямоточний двигун після того, як телеметричні дані, надані Іраном і призначені для оцінки роботи двигуна в польоті, обірвалися менш ніж за хвилину після початку випробування.

Це листування демонструє, як інженери НВО аналізували роботу системи, яку Іран уже створив і випробував, використовуючи російський досвід для виявлення проблем і вдосконалення конструкції.

У квітні 2025 року «Рособоронекспорт» запропонував відправити до Ірану делегацію приблизно з двох десятків російських фахівців для технічних консультацій у межах C430L. У тому самому листуванні Тегеран просили відповісти на запитання інженерів щодо телеметрії льотних випробувань до запланованої поїздки, що безпосередньо пов'язувало місію з технічним аналізом іранської силової установки.

Кремль, «Рособоронекспорт» та НВО «Машиностроения» не відповіли на прохання прокоментувати інформацію. Уряд Ірану, з яким FT зв'язалася через його посольство в Лондоні, також не відповів на запитання видання.

Російський диктатор Владімір Путін у вівторок заявив своєму іранському колезі Масуду Пезешкіану, що під час війни зі США Москва «намагається надати вам необхідну допомогу в цей складний період» і «постачає вам необхідні товари», не уточнивши, про що саме йдеться.

Програма C430L уже діяла, коли у 2024 році Путін пригрозив відповісти на передачу Україні західних далекобійних ракет, «поставками нашої зброї того самого класу в регіони світу, де завдаватимуться удари по чутливих об'єктах тих країн, які роблять те саме щодо Росії».

Програма C430L є частиною ширшої системи таємної технологічної допомоги, яку Іран останніми роками намагався отримати від Росії та Китаю для посилення своїх військових можливостей.

Раніше цього року FT повідомила, що Москва погодилася поставити Тегерану переносні зенітно-ракетні комплекси «Верба», тоді як Корпус вартових Ісламської революції таємно придбав китайський супутник високої роздільної здатності. Згодом його використовували для спостереження за американськими військовими базами на Близькому Сході приблизно в той самий час, коли Іран завдавав ударів у відповідь ракетами та безпілотниками.

Пізніше США запровадили санкції проти китайського постачальника Earth Eye, заявивши, що компанія передавала Ірану супутникові знімки під час війни і що вони дали змогу іранським військовим завдавати ударів по американських силах.

У сукупності ці програми демонструють, як Тегеран використовує російські та китайські технології для усунення слабких місць своїх збройних сил: від протиповітряної оборони та розвідки на полі бою до створення досконаліших ударних систем.

Під час війни, яку США та Ізраїль розпочали в лютому, Іран використовував безпілотники та високоточні ракетні удари, завдавши значної шкоди американським військовим базам та іншим стаціонарним цілям на Близькому Сході. Водночас Тегерану досі не вдалося завдати співставної шкоди американським військово-морським силам.

До C430L залучили деяких із найдосвідченіших ракетних інженерів НВО «Машиностроения». Кілька з них неодноразово їздили до Ірану напередодні підписання контракту наприкінці 2023 року.

Серед них був Алєксандр Дєргачов, на той час заступник керівника оборонного підприємства та його головний конструктор морських ракет і комплексів крилатих ракет, згідно з витоком російських кадрових документів.

Алєксандр Чєбаков, керівник конструкторського відділу НВО «Машиностроения» з повітряно-реактивних силових установок — двигунів, які використовують атмосферне повітря для створення тяги — також тричі відвідував Тегеран у 2023 році.

Російські патенти, проаналізовані FT, свідчать, що Чєбаков спеціалізується на надзвукових прямоточних двигунах для крилатих ракет. Його ім'я зазначене серед винахідників у патентах на системи керування надзвуковими прямоточними двигунами та прямоточними двигунами крилатих ракет.

Ще один високопоставлений фахівець НВО «Машиностроения», обраний для запропонованої делегації, Юрій Прохорчук, працював над високошвидкісними ракетними системами.

Згідно з російськими документами, Прохорчук очолює відділ аеродинаміки та балістики ракетного конструкторського бюро. Він також зазначений серед винахідників в окремому патенті НВО на гіперзвукову крилату ракету з прямоточним двигуном, призначену для ураження кораблів і наземних цілей.

Під час третьої поїздки інженерів у липні 2023 року до них приєднався Владіслав Кузьмічов, керівник департаменту оборонних технологій і космосу «Рособоронекспорту». Згідно з документами, які бачила FT, згодом саме Кузьмічов від імені державної компанії вів переговори щодо контракту з Міністерством оборони та логістики Збройних сил Ірану.

Іран розробив дедалі складніші балістичні ракети, зокрема озброєння, яке сам Тегеран називає гіперзвуковим, а також має власну промисловість із виробництва турбореактивних і турбовентиляторних двигунів для повільніших крилатих ракет.

Однак освоєння надзвукової крилатої ракети з повітряно-реактивним прямоточним двигуном, який забезпечує тривалий керований політ в атмосфері зі швидкістю, що в кілька разів перевищує швидкість звуку, досі залишалося серйозною технологічною прогалиною в іранському арсеналі.

Тегеран десятиліттями намагався її подолати — за допомогою власних військових розробок, незаконного придбання іноземних технологій та спроб зворотного проєктування іноземних систем. Ці зусилля координувалися на найвищому рівні.

У 2016 році тодішній міністр оборони Ірану заявив, що країна розроблятиме надзвукові протикорабельні ракети. Через два роки в Україні затримали двох іранських дипломатів, які намагалися придбати компоненти та документацію до радянської надзвукової протикорабельної ракети Х-31А.

У 2019 році пов'язана з іранською оборонною промисловістю компанія показала тодішнього верховного лідера аятолу Алі Хаменеї під час огляду прямоточного двигуна власної розробки. А в серпні 2023 року пов'язане з КВІР агентство Tasnim заявило, що Іран розпочав випробування прототипу надзвукової крилатої ракети.

Гінц наголосив, що створення працездатної зброї на основі прямоточного двигуна є надзвичайно складним завданням і лише невелика кількість країн володіє необхідними технічними знаннями.

«Росіяни дуже давно зосереджені на цій технології, — сказав він. — Люди часто думають, що передача технологій — це лише креслення, компоненти чи готові ракети. Але якщо 60-річний інженер прилітає і, використовуючи свій досвід, допомагає розв'язувати технічні проблеми, це має величезну цінність».

Для Ірану освоєння такого двигуна зрештою може дати можливість створювати на його основі різні види озброєння, вдосконалювати наступні покоління ракет і зменшити залежність від іноземних постачальників.

«Якщо росіяни зможуть допомогти іранцям розв'язати їхні технічні проблеми, я думаю, це стане одним із найвагоміших напрямів російської військово-технічної допомоги Ірану за останні роки — і матиме довгострокові переваги для іранської оборонної промисловості», — сказав Ламсон.

Листування свідчить, що C430L продовжувалася і в 2026 році, вже після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану. Росія готувала для Тегерана технічні звіти, а сторони обговорювали наступний етап програми розробки.

Лист «Рособоронекспорту» від червня 2026 року свідчить, що сторони все ще узгоджували елементи наступного етапу та планували подальші переговори щодо російських технічних звітів. Чи розпочався наступний етап програми, наразі невідомо.