Тайвань замовляє рекордну партію дронів V-BAT для протидії Китаю: їх застосовували в Україні

Військово-морські сили Тайваню до 2029 року отримають 280 американських безпілотників вертикального зльоту й посадки V-BAT виробництва Shield AI.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Army Recognition.

Скільки дронів і коли отримає Тайвань

Постачання розподілене на чотири роки: 40 дронів (14,3% замовлення) у 2026 році, 110 (39,3%) у 2027-му, 64 (22,9%) у 2028-му та 66 (23,6%) у 2029-му.

До кінця 2027 року Тайвань матиме на озброєнні 150 апаратів - понад половину (53,6%) від загального обсягу замовлення, решта 130 одиниць надійдуть у 2028–2029 роках.

Разом із дронами Тайвань отримає 140 систем керування та 82 транспортні засоби - по два безпілотники на одну станцію керування та по 3,4 дрона на одну одиницю транспорту. Паралельно Тайвань фінансує ще одну програму - закупівлю 32 розвідувальних БпЛА Albatross II виробництва NCSIST за 16,78 млрд нових тайванських доларів.

Навіщо Тайваню розподілена мережа дронів

Тайванський флот планує передати V-BAT надводним бойовим групам і підрозділам берегової оборони, аби ті мали власні засоби розвідки й цілевказання, не залежачи повністю від берегових РЛС, аеродромів чи великих пілотованих літаків.

Значення має не лише кількість дронів, а обсяг закупленого супровідного обладнання, який дозволяє розосередити апарати як мобільні підрозділи по флоту й узбережжю, а не експлуатувати їх з однієї централізованої бази.

V-BAT, відомий також під позначенням MQ-35A, - безпілотник типу "тейлситтер" вагою 75 кг, розмахом крил 3,8 м і висотою 2,9 м, з максимальною швидкістю 90 км/год і стелею 5486 м.

Що змінилось у новій модифікації

Конфігурація Block 5.3, представлена у квітні 2025 року, замінила бензиновий двигун на 33-сильний двигун на важкому паливі, сумісний із JP-5 - авіаційним паливом, яке зазвичай є на борту військових кораблів, що спрощує обслуговування на флоті.

Це ж оновлення збільшило максимальне корисне навантаження з 11,3 кг до 18,1 кг (приріст 6,8 кг, або 60%), а більші паливні баки дозволили довести тривалість польоту з оптико-електронним навантаженням до понад 12 годин.

Приріст навантаження важливий, бо 18,1 кг дозволяє встановлювати не лише одну оптичну турель, а й комбінації обладнання зв'язку, радара, навігації, цілевказання чи радіоелектронної розвідки в межах доступних ваги та потужності апарата.

За наявності супутникового зв'язку та навантаження 9,1 кг заявлена дальність польоту в один бік сягає 648 морських миль (1200 км) - це не бойовий радіус, оскільки реальна морська місія має враховувати паливо на переліт туди, патрулювання, повернення й резерв, однак цифра показує здатність апарата обмінювати час патрулювання на дальність перельоту.

Як керують дроном

Для ближнього керування ретрансляційний радіозв'язок забезпечує пряму видимість на відстані 139 км, а фазовані антенні решітки збільшують цю відстань до 180 км, тоді як супутниковий зв'язок дає можливість керування поза межами прямої видимості.

Розгорнути й підготувати дрон до польоту можуть щонайменше двоє операторів менш ніж за 30 хвилин, а для вертикальної посадки потрібна площадка приблизно 4,6 на 4,6–4,7 м - це дозволяє експлуатувати апарат із палуби корабля, прибережної дороги чи будь-якої іншої невеликої розчищеної ділянки без злітно-посадкової смуги, катапульти чи аеростатного тросу, необхідних більшим безпілотникам літакового типу.

Набір корисного навантаження виходить за межі суто оптико-електронного спостереження: серед доступних варіантів - EO/IR турелі, радар із синтезованою апертурою, система автоматичної ідентифікації суден (AIS), система ViDAR, супутниковий зв'язок, обладнання захисту від глушіння GNSS, GNSS з M-кодом, лазерні далекоміри, лазерні цілевказівники та системи радіотехнічної розвідки — загалом дрон здатен подавати на корисне навантаження до 600 Вт потужності.

Як V-BAT випробовували в Україні

Конкретний приклад застосування V-BAT в умовах, коли супутникова навігація й зв'язок активно пригнічуються, дала Україна. Дрон почав бойові випробування тут у червні 2024 року - проти російських військ, які масштабно застосовували глушіння GPS і засоби радіоелектронного придушення зв'язку.

Під час експерименту в серпні 2024 року V-BAT шукали позиції зенітно-ракетних комплексів РФ і передавали цільову інформацію, яку згодом використовували для ударів HIMARS.

В одній із місій дрон працював на відстані близько 100 км за лінією фронтового поясу радіоелектронної боротьби, розшукуючи мобільний зенітно-ракетний комплекс "Бук-М1" - тобто застосовувався не як засіб ближньої розвідки над своїми позиціями, а був виведений за межі основного поясу РЕБ для пошуку рухомої цілі протиповітряної оборони, яка сама могла загрожувати більшим розвідувальним безпілотникам.

Навігаційна архітектура V-BAT включає візуальну одометрію, що дозволяє апарату оцінювати власне позиціювання без безперервного прийому сигналу GPS.

Це має пряме значення для цілевказання: безпілотник, який виявив пускову установку "Бук", але втратив упевненість у власних координатах, не може надійно видати дані, достатньо точні для дальнього удару у відповідь.

Система автономності Hivemind включає оцінку стану, картографування, супроводження об'єктів, планування завдань, поведінки й руху - це скорочує обсяг ручного керування, яке інакше проходило б через потенційно заглушений радіоканал.