В Україні можуть скасувати операції до 5000 грн без ідентифікації

Народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк заявила про можливе скасування операцій до 5000 грн без ідентифікації клієнта. За її словами, українські правила планують змінювати в межах наближення до стандартів Європейського Союзу. Про це Василевська-Смаглюк повідомила в інтерв'ю на Youtube-каналі видання "Економічна правда".

Йдеться, зокрема, про внесення готівки через термінали самообслуговування та інші перекази, які зараз можна здійснювати без пред’явлення документів або додаткової верифікації. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк наразі очолює підкомітет з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації доходів Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Вона повідомила, що відповідні законодавчі ініціативи вже напрацьовують. Вони мають змінити чинні правила фінансового контролю.

"У нас була така креативна ідея, без ідентифікації проводити операцію до п'яти тисяч гривень. Ви знаєте, це реалізовано, але насправді це суперечить європейським стандартам ЄС. Ми це будемо скасовувати рано чи пізно. Тому що ідентифікація важлива і потрібна для будь-яких операцій, тому що і два мільони можна набути по 100 разів по п'ять умовно", — сказала депутатка в інтерв'ю під назвою "Як працює фінмон і чому він дає збій?".

Водночас український ліміт у 5000 грн діє з 28 квітня 2020 року і за нинішнім курсом становить менш як 100 євро. Це значно нижче за загальний поріг, встановлений новим європейським регламентом щодо боротьби з відмиванням коштів.

Регламент ЄС 2024/1624 передбачає, що без обов’язкової ідентифікації можна здійснювати готівкові платежі на суму до 3000 євро, якщо національне законодавство конкретної держави не встановлює жорсткіших правил. Ця норма міститься у статті 61 документа регламенту Європейського парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму. За нинішнім офіційним курсом 3000 євро становлять приблизно 154,6 тис. грн. Це більш ніж у 30 разів перевищує український поріг у 5000 грн.

Для платежів від 3000 до 10 000 євро у ЄС передбачена ідентифікація клієнта. Покупець має надати паспорт або ID-картку, а продавець — зафіксувати та зберегти необхідні дані. Готівкові платежі понад 10 000 євро заборонені. Такі суми мають сплачуватися карткою або через банківський рахунок.

Водночас окремі країни ЄС встановили власні жорсткіші обмеження. У Франції та Іспанії ліміт становить 1000 євро. У Греції він дорівнює 500 євро, що зараз є найнижчим показником серед країн ЄС. Італія поки застосовує ліміт у 5000 євро. У Нідерландах і Бельгії він становить 3000 євро. В Іспанії та Франції — 1000 євро, у Греції — 500 євро. У Німеччині, Фінляндії, Австрії, Швеції, Люксембурзі та низці інших країн окремий нижній ліміт не встановлений. Водночас при операціях на суму понад 10 000 євро продавці можуть вимагати документи клієнта.

Таким чином, український поріг у 5000 грн, або близько 97 євро, є значно нижчим за ліміти, які діють у країнах Євросоюзу. У фінансовому середовищі України на тлі девальвації гривні також обговорювали можливість не зменшення, а підвищення цього порогу.

Останнім часом в Україні паралельно посилюється фінансовий контроль. Навесні увага фінансового моніторингу була зосереджена на великих операціях із готівкою. У серпні Національний банк також вимагав від банків посилити правила під час готівкового обміну валют.

Нагадаємо, що в Україні вже посилювали контроль за окремими банківськими операціями підприємців через нові ліміти на перекази. З 14 серпня для ФОП першої групи, яких банки віднесли до ризикових, встановили межу до 600 тис. грн на місяць. Для ФОП другої та третьої груп ліміт становить до 3 млн грн, а для компаній-оболонок — до 5 млн грн. З 14 листопада ці показники мають знизитися відповідно до 400 тис. грн, 1 млн грн і 2 млн грн. Перевищення ліміту не є порушенням, але банк може провести додатковий фінмоніторинг і попросити документи про економічний зміст операції та походження коштів.