«Війна спецслужб» чи зірвана операція? Що відомо про побоїще на столичних Березняках

У ніч на 2 вересня в Києві сталася стрілянина за участю силовиків. СБУ заявила про збройний напад на свою оперативно-слідчу групу під час обшуку у справі про підготовку теракту, який, за даними спецслужби, організувала ФСБ Росії. В центрі сюжету – заступник командира Російського добровольчого корпусу Степан Каплунов. Напередодні його побратими заявили про зникнення військового, а адвокат стверджує, що Каплунова силоміць невідомі забрали ще 23 серпня. За версією захисника, саме квартиру його клієнта СБУ обшукувала перед стріляниною.

Водночас пресслужба СБУ говорить про напад на своїх співробітників, а адвокат Каплунова наполягає на конфлікті між силовиками. У справі вже є поранені, затримані та кримінальне провадження.

«Главком» розбирався, що відомо про Каплунова, зірваний теракт ФСБ та стрілянину в Києві – і як ці події можуть бути пов’язані між собою.

Що передувало стрілянині

Адвокат Каплунова Тарас Боровський розповідає: 23 серпня військового нібито силоміць посадили в автомобіль у Києві. Після цього майже десять днів його побратими та захисник не знали, де він перебуває. Сам Боровський називає це викраденням, а не затриманням, оскільки, за його словами, Каплунову не повідомляли про підозру та не оформлювали затримання за процедурою.

1 вересня про зникнення Каплунова публічно заявив начальник штабу РДК Олександр Фортуна. Він сказав, що військового викрали з двору його будинку, а представники підрозділу звернулися до СБУ, Державного бюро розслідувань та ГУР, але не отримали інформації про його місцеперебування чи можливі звинувачення. ДБР підтвердило, що отримало заяву від адвокатів Каплунова та вивчає її для визначення правової кваліфікації.

У ніч проти 2 вересня, як стверджує Боровський, Каплунова привезли до його квартири на вулиці Юрія Шумського. Там СБУ мала провести невідкладні слідчі дії та обшук.

У будинку, за словами адвоката, вже перебували військовослужбовці ГУР. Вони підняли тривогу, після чого на місце почали приїжджати побратими Каплунова. Згодом біля будинку зібралися озброєні люди, а автомобілі співробітників СБУ заблокували. Саме після цього ситуація, за версією Боровського, почала загострюватися.

Версія СБУ

Служба безпеки України офіційно заявила: стрілянина в Києві сталася під час операції, пов’язаної зі спробою ФСБ організувати теракт в Україні. Російські спецслужби, як заявляє СБУ, планували вбити одного з лідерів російського опозиційного політичного та національного руху. Ця людина приїхала до України на День Незалежності.

Хто саме мав стати ціллю ФСБ, у СБУ не повідомили. Також спецслужба не розповіла, як саме росіяни планували здійснити напад.

СБУ каже, що разом із ГУР викрила підготовку теракту і почала збирати докази. Саме під час цих слідчих дій, за офіційною версією, і сталася стрілянина.

У цей момент, стверджує спецслужба, група людей зі зброєю напала на оперативно-слідчу групу. Вони нібито намагалися зупинити роботу правоохоронців і перекрили автомобілями виїзд для їхніх машин.

Щоб припинити спротив і захистити своїх співробітників, СБУ залучила спецпідрозділ «Альфа». Під час сутички правоохоронці застосували зброю. Є поранені.

Нападників, за даними СБУ, затримали. Пізніше спецслужба заявила, що вони є військовослужбовцями одного з підрозділів Сил оборони України. У них вилучили зброю та документи.

Хто саме ці люди і чому вони опинилися на місці обшуку, поки офіційно не повідомляється. СБУ заявляє, що це ще має встановити слідство.

За фактом нападу Офіс генпрокурора відкрив кримінальне провадження. Йдеться про можливі погрози та посягання на життя працівника правоохоронного органу.

Хто зробив перший постріл

Адвокат Каплунова Тарас Боровський не погоджується з версією СБУ. Він вважає, що заяву про зірваний замах ФСБ могли використати, щоб пояснити, чому його підзахисного кілька днів утримували без зрозумілої для нього процедури затримання.

За словами Боровського, він досі не розуміє, що саме шукали в квартирі Каплунова під час обшуку. Він також наполягає: якщо військового офіційно затримали, мали бути відповідні документи та процесуальні дії.

Водночас адвокат стверджує, що саме співробітники СБУ першими відкрили вогонь під час конфлікту. Журналістам він розповів, що внаслідок стрілянини були поранені троє військовослужбовців ГУР. Двоє з них, за його словами, дістали тяжкі поранення, ще один – легкі. Усіх трьох доправили до госпіталю.

Боровський розповідає, що одного з поранених на місці накривали термоковдрою, оскільки він втратив багато крові. Загиблих, за його словами, немає.

При цьому адвокат не стверджує, що весь конфлікт був спланований СБУ. Навпаки, він наголошує, що не звинувачує СБУ загалом. «Просто серед них були люди, в яких чи то не витримали нерви, чи то ще з якихось міркувань вони вчинили перший постріл, який включив ефект доміно для інших», – пояснив Боровський.

Після стрілянини, як стверджує Боровський, співробітники СБУ цікавилися станом поранених і не заважали медикам надавати їм допомогу.

Пізніше адвокат повідомив, що Каплунов уже на свободі. Де саме зараз перебуває військовий, він не уточнив. Водночас йому вдалося коротко поспілкуватися зі своїм підзахисним. «Головне управління розвідки точно нікому не бажає зла. Я переконаний, що Служба безпеки України теж нікому не бажає зла. Ми всі любимо Україну, ми всі стоїмо за Україну», – примирливо додав адвокат.

Обшук у квартирі Каплунова

Окремо про обшук у квартирі Каплунова розповів командир РДК Денис Капустін. Він заявив, що особисто був присутній під час слідчих дій.

Капустін зазначив, що протокол обшуку є. Водночас жодних компроматів або підозрілих предметів у квартирі, за його словами, не знайшли.

Що саме шукали правоохоронці, командир РДК не знає. Так само він не повідомив, де зараз перебуває Каплунов. Все це Капустін розповів журналістам, коментуючи події біля будинку на вулиці Юрія Шумського.

Президент вимагає пояснень від силовиків

Керівник Офісу президента Кирило Буданов, який раніше очолював ГУР, прокоментував стрілянину: «Ніхто не має права безкарно викрадати військовослужбовців, відкривати вогонь на вулицях наших міст, віддавати та виконувати злочинні накази». Прямо він не назвав Каплунова, проте закликав провести ретельне й неупереджене розслідування; за його словами, цим уже займаються ДБР та Офіс генерального прокурора.

Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський «наїхав на відповідних керівників структур». Очевидно, і йдеться про в. о. голови СБУ Олександра Поклада та начальника ГУР Олега Іващенка. Президент вимагає від відомств дати суспільству пояснення того, що сталося.

«Це дуже нагадує історію з Лісником у 2015-му»

Генерал-майор запасу СБУ та експерт з питань національної безпеки Віктор Ягун у коментарі «Главкому» зазначив, що нинішня ситуація дуже близька до повторення історії 2015 року з Олегом Мужчилем, відомим як «Лісник».

За його словами, дії силовиків могли бути узгодженими за суттю, але проблема – саме в правовій рамці, у межах якої вони відбувалися; остаточно розібратися в цьому мають слідчі дії.

Ягуна найбільше дивує те, що підрозділи, які не мають стосунку до правоохоронних органів, за межами місць своєї дислокації й поза зоною бойових дій, можуть пересуватися озброєними на автомобілях і «щось комусь доводити».

«Я не думаю, що це правильно, – каже генерал. – Є Служба безпеки, є ДБР, є Національна поліція, у крайньому разі – Національна гвардія, яка має відповідні повноваження. Коли натомість з'являються представники бойових підрозділів зі зброєю і починають щось з'ясовувати самі – це вже інша історія».

На думку експерта, сама операція, найімовірніше, була узгоджена між керівництвом СБУ та ГУР: у розвідки є власна служба безпеки, яка не зобов'язана інформувати про деталі операції всіх керівників і фігурантів.

Окремо Ягун провів паралель із ситуацією навколо командира РДК Дениса Капустіна: «Пам'ятаєте, як усі говорили, що його вбили, а за кілька днів виявилося інше? Схоже, це та сама історія – стався витік інформації».

Експерт також висловився про побратимів і адвоката, які прибули на місце: «Зараз дуже багато супроводжуючих – адвокати, друзі, побратими. На яких підставах вони зі зброєю перебувають у мирному кварталі мирного міста?». Роль адвоката, каже Ягун, діяти в межах законодавства: подавати заяви й чекати відповіді від органів, а не піднімати бойові підрозділи і викликати їх у місто. Двох співробітників СБУ, які були на місці, Ягун знає особисто і вважає, що вони стали жертвами провокації та діяли в межах закону.

Генерал-майор запасу СБУ також провів паралель із фейковим «викраденням» журналіста Аркадія Бабченка, яке згодом виявилося спецоперацією з його порятунку, і висловив сумнів, що йдеться саме про Каплунова: «Якщо людину справді викрали, вона мала б бути вже десь відома. Тут, схоже, ідеться про іншу особу. Достовірної інформації поки немає, тож наразі ми займаємося конспірологією».

Зарано казати про «війну спецслужб»

Ягун нагадує, що заява начальника штабу РДК Олександра Фортуни про викрадення Каплунова була його особистою ініціативою, а не позицією всього командування. Командир РДК Денис Капустін, за словами експерта, таку заяву не підтримав і закликав чекати офіційної інформації. РДК, зазначає Ягун, входить до складу «Спецпідрозділу Тимура» ГУР. Тому історія навколо одного з керівників корпусу безпосередньо стосується воєнної розвідки.

За словами Ягуна, сам факт нічного інциденту та пострілів можна вважати встановленим. Але говорити про повноцінний збройний конфлікт між СБУ та ГУР, на його думку, поки зарано. Жодна зі спецслужб публічно не пов'язувала заяву про зірваний теракт ФСБ із нічною стріляниною чи особою Каплунова.

«Склеювати» ці дві історії без доказів, вважає Ягун, означає замінювати факти припущеннями. Водночас повністю відкидати російський слід він не радить. Експерт нагадує, що на початку 2026 року ГУР офіційно повідомляло про спробу ФСБ організувати вбивство командира РДК Дениса Капустіна.

Ягун бачить у цій історії одразу кілька проблем. Перша – можлива відсутність координації між силовими структурами, якщо озброєні представники різних підрозділів справді опинилися по різні боки конфлікту. Друга – правова: досі незрозуміло, що відбувалося з Каплуновим протягом майже десяти днів після його зникнення. Третя – командна: всередині РДК були різні підходи до того, як публічно говорити про цю історію. І четверта – інформаційна: через нестачу офіційних пояснень ситуацію одразу почали заповнювати різні версії та чутки.

«Ворогові навіть не обов'язково створювати таку кризу, – каже Ягун. – Іноді достатньо просто вчасно її використати».

Експерт застерігає від двох крайнощів. Не варто без доказів говорити, що СБУ та ГУР «мало не почали стріляти одне в одного через внутрішню війну». Але так само не можна стверджувати, що ранкова заява про операцію проти ФСБ вже повністю пояснила нічну стрілянину.

«СБУ і ГУР мають різні функції, але ворог у них один, – підсумовує Ягун. – Українські спецслужби мають воювати з ворогом, а не одна з одною».

Гучні суперечки СБУ і ГУР

СБУ та ГУР не вперше опиняються в центрі міжусобиць. Найгучніша з них сталася на початку повномасштабної війни – у березні 2022 року загинув Денис Кірєєв, який був співробітником ГУР і входив до української делегації на переговорах із Росією.

5 березня Кірєєва застрелили в Києві. Спочатку ЗМІ повідомляли про затримання СБУ за підозрою у держзраді, але ГУР офіційно підтвердило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час виконання спеціального завдання.

Через майже рік тодішній начальник ГУР Кирило Буданов розповів свою версію подій. За його словами, Кірєєва затримали співробітники СБУ, коли той їхав на зустріч із представниками російської сторони. Буданов стверджував, що Кірєєва вбили в автомобілі СБУ. При цьому він наголошував, що остаточні обставини смерті має встановити слідство.

Ця історія породила чутки про серйозний конфлікт між двома спецслужбами. У січні 2023 року Буданов та новий голова СБУ Василь Малюк провели спільну зустріч. Після неї ГУР офіційно заявило, що українські спецслужби працюють у тісній взаємодії, а чутки про непорозуміння між ними назвали ворожими наративами. Сам Буданов пізніше розповідав, що на зустрічі з Малюком вони окремо обговорили справу Кірєєва та домовилися не допускати ворожнечі між відомствами.

Водночас Буданов визнавав, що між спецслужбами існує конкуренція. У травні 2023 року він назвав її нормальною, якщо вона є здоровою. «Здорова конкуренція між спецслужбами – вона завжди є, і це нормальний процес», – говорив тодішній керівник ГУР.

Ще одна історія сталася навесні 2025 року. Тоді в Києві поширилися чутки про нібито зіткнення спецпризначенців СБУ та ГУР під час спроби Служби безпеки провести слідчі дії на території ГУР. За однією з версій, СБУ хотіла вручити підозру Кирилу Буданову, після чого нібито з боку ГУР вивели бронетехніку. Втім, офіційного підтвердження цієї історії не було, тому її не можна вважати встановленим фактом.

***

У сьогоднішньому вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський окремо загострив увагу «на абсолютно ганебній ситуації між окремими підрозділами СБУ та ГУР, яка сталася в Києві». Він поінформував, що генеральний прокурор Руслан Кравченко і Державне бюро розслідувань зʼясують всі деталі: будуть перевірені всі свідчення та заяви учасників цієї історії.

«Має бути відповідальність, в тому числі кадрові рішення керівників спецслужб щодо учасників того, що сталося, та мають бути внутрішні розслідування в обох службах. Стріляти тут, в Україні, можна тільки в російських окупантів для захисту України. Жодна інша перестрілка ніколи не буде сприйматися нашою державою як щось таке, що комусь дозволено», – наголосив керманич країни.

… Ближче до вечора на сайті президента з’явився указ про звільнення Олега Храмова з посади начальника департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки. Причина появи цього кадрового рішення не уточнюється. Спецслужбіст Храмов обіймав цю посаду з березня 2023 року.

Кароліна Терещенко, «Главком»