/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fcd8657b00a71d7da2188ca931df8eedc.jpg)
Вони рятують наших улюбленців: чому ветеринарним лікарям самим потрібна підтримка
Ветеринар щодня має справу не лише з хворобами та травмами. Він бачить наляканих тварин і схвильованих господарів, повідомляє складні діагнози, приймає непрості рішення, а іноді допомагає родині пережити втрату улюбленця. Після цього потрібно зібратися і перейти до наступного пацієнта, якому так само потрібні увага, спокій і професійність.
Саме на цю сторону професії звертає увагу нове дослідження Censuswide, проведене на замовлення Purina® PRO PLAN®. В опитуванні взяли участь 654 ветеринарні лікарі з Франції, Італії та Португалії, а дослідження проводилося 14 –19 січня 2026 року. Результати показали, що емоційне навантаження на фахівців зростає: 71% опитаних хоча б раз замислювалися над тим, щоб залишити професію через вигорання, 76% визнають, що їм складно справлятися з емоційними викликами роботи, а 78% хотіли б мати більше інструментів для підтримки ментального здоров’я.
Більше тварин — більше відповідальності
За останні роки домашніх тварин у Європі стало значно більше. З 2021 до 2024 року їхня популяція зросла на 35 мільйонів. У середньому це близько 100 додаткових пацієнтів на одного ветеринарного лікаря.
За такою цифрою легко не побачити головного: кожен пацієнт — це окрема історія. Для когось візит до клініки є звичайним профілактичним оглядом, а для когось — моментом, коли вирішується життя улюбленця. І разом із твариною до кабінету приходять емоції її господаря: страх, надія, розгубленість, а іноді й відчай.
57% ветеринарних лікарів, які взяли участь у дослідженні, кажуть, що їхнє навантаження суттєво зросло за останні два роки. При цьому йдеться не лише про кількість прийомів. Емоційна складова такої роботи часто залишається за межами робочого графіка, хоча саме вона може бути однією з найскладніших.
Водночас результати дослідження показують важливу річ: попри втому, ветеринари не перестають любити свою професію. 76% опитаних отримують задоволення від роботи, а 92% готові рекомендувати цей професійний шлях молодому поколінню.
Тож питання не в тому, чи хочуть вони залишатися ветеринарами. Багато хто хоче. Питання в тому, чи мають вони достатньо підтримки, щоб продовжувати роботу, яка для них є важливою.
Коли підтримка потрібна тим, хто звик підтримувати інших
Про проблему ментального здоров’я ветеринарних фахівців дедалі більше говорять і на рівні професійної спільноти. 4 березня 2026 року результати дослідження представили в Європейському парламенті під час конференції, присвяченої ментальному здоров’ю ветеринарних фахівців у межах концепції One Health. Захід підтримав депутат Європарламенту Еммануїл Фрагкос.
У відповідь Purina® PRO PLAN® запустила ініціативу «Дякуємо, Ветеринарні лікарі», яка покликана не лише привернути увагу до проблеми професійного виснаження, а й дати фахівцям практичні інструменти підтримки. До ініціативи долучилися професійні асоціації Португалії (OMV) та Італії (ANMVI), а також фахівці з ментального здоров’я.
Одним із практичних напрямів став Purina Vet Center — безкоштовний цифровий портал із матеріалами про управління стресом, розвиток емоційної стійкості та практики усвідомленості. Ідея проста: якщо ветеринарні лікарі щодня допомагають іншим справлятися зі складними ситуаціями, у них самих також має бути доступ до ресурсів, які допомагають відновлюватися.
«Ветеринарні лікарі є серцем системи охорони здоров’я тварин, але сьогодні працюють під безпрецедентним навантаженням», — зазначає директор бізнесу кормів для домашніх тварин Purina, Nestlé в Україні Ігор Дубовик.
За його словами, важливо не лише говорити про вигорання, а й давати фахівцям реальні інструменти підтримки та показувати, що їхню роботу бачать і цінують.
Іноді підтримка починається зі слова «дякую»
Є ще одна річ, яку може зробити кожен власник домашньої тварини. Не потребуючи ні спеціальних знань, ні багато часу.
Просто подякувати.
За результатами дослідження, 81% ветеринарних лікарів, які регулярно чують слова подяки від клієнтів, кажуть, що це допомагає їм зберігати гарний настрій і легше долати робочі труднощі.
Можливо, ми пам’ятаємо ветеринара, який допоміг нашому собаці після складної операції. Лікарку, яка залишалася на зв’язку, коли вночі захворів кіт. Фахівця, який знайшов правильні слова після важкого діагнозу або просто заспокоїв нас у момент, коли ми не знали, що робити.
Для власника тварини така історія може залишитися в пам’яті на роки. Для ветеринарного лікаря це одна з багатьох історій, які він проживає разом зі своїми пацієнтами.
Саме тому в межах ініціативи «Дякуємо, Ветеринарні лікарі» власників домашніх тварин запрошують поділитися історіями про фахівців, які допомогли їхнім улюбленцям. Найзворушливіші історії планують опублікувати на сайті кампанії.
Ми багато говоримо про відповідальне ставлення до домашніх тварин: про харчування, профілактику, вакцинацію та регулярні огляди. Проте турбота про тварин неможлива без людей, які щодня займаються їхнім здоров’ям.
Ветеринарний лікар має залишатися уважним і професійним навіть тоді, коли сам переживає непростий день. Він має знаходити потрібні слова для господаря, коли тому страшно, і робити все можливе для тварини, яка не може сказати, де саме болить.
Можливо, тому наступного разу, коли ваш улюбленець одужає, варто подумати не лише про те, як сильно ви йому вдячні, а й про людину, яка допомогла вам пройти цей шлях.
Іноді звичайне «Дякую» — це маленький жест для нас і дуже важлива підтримка для того, хто щодня піклується про тих, кого любимо ми.