Закінчення війни в Україні Путін бачить нищівним: політолог Фесенко приголомшив осіннім сценарієм

Під час нищівних російських атак по Україні очільник Кремля Володимир Путін цинічно заявив, що Росія начебто «рухається шляхом завершення українського конфлікту». Ця його заява стала другою по рахунку від травня 2026 року. Водночас з цим армія окупантів продовжує серію безперервних ударів по нашій країні.

Чому Путін робить такі заяви, які є кардинально протилежними діям Росії, чого чекати Україні найближчим часом після цих висловів диктатора — про це своє бачення ситуації в коментарі для ТСН.ua висловив політолог Володимир Фесенко.

«Коли Путін говорить про завершення війни, то він не каже про мирні переговори і перемовний шлях закінчення. Він каже про завершення війни шляхом її ескалації. Давайте згадаємо те, коли розпочалася ескалація ударів по Києву. Після 9 травня. Зараз схожа історія. Йдеться не лише про Донбас, а про ескалацію повітряної війни. На мій погляд, на даний момент немає жодних передумов для якихось реальних продуктивних мирних переговорів. Підкреслюю — жодних. Спроби відновити мирні переговори можуть бути, але Росія, враховуючи свою нинішню перевагу у балістиці і відсутність у нас достатніх засобів ППО, робить ставку на ескалацію війни. Вона буде ескалувати і до виборів в РФ, і після них», — робить прогноз Володимир Фесенко.

Війна в Україні: коли з’явиться «вікно можливостей»

За його припущенням, нове «вікно можливостей» для реальних мирних переговорів буде не раніше кінця зими.

На питання про те, чому тоді Путін робить заяви про закінчення війни, Фесенко відповідає так: «Про завершення війни його просить Моді (прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді). Перед цим був Токаєв (президент Казахстану). Путін повинен був щось відповідати. Цю формулу про те, що «Росія на шляху завершення війни» — її можна тлумачити по-різному. Хтось хоче почути, що завтра буде мир. Російську пропаганду це теж може влаштувати. А для «партії війни» буде пояснення, що завершення війни — шляхом російської перемоги і лише на російських умовах».

Крім того, Володимир Фесенко прокоментував новину про те, що лідер Китаю Сі Цзіньпінь пообіцяв посилити координацію щодо України для «політичного врегулювання кризи».

«Ці слова (про координацію — Ред.) будуть не пустими тоді, коли буде конкретика, коли буде відповідь на питання про те, а як вони будуть координувати. Коли ми будемо знати відповіді, тоді це буде не абстрактне бажання припинити війну. Нагадаю, Китай висував як мінімум два мирні плани, позиції — вони були дуже абстрактними. Два роки тому, в 2024 році Китай надсилав свого спецпредставника для переговорів. В даному випадку йдеться теж про абстрактну заяву. Я не виключаю, що будуть спроби підключити Китай до мирних переговорів, але він, на думку експертів, які розуміються на Китаї, не буде підключатись до реальних перемовин, якщо там не буде гарантій позитивного результату», — оцінює ситуацію Фесенко.

При цьому він додає, що Китай може підключитись реально в двох випадках: «Якщо у Росії будуть плани розпочати військові дії через Білорусь. Китай може підключитись, щоб завадити цьому. Чому? Відіграють роль економічні інтереси Китаю. Йому не потрібні бойові дії на території Білорусі. Вона є важливим транспортним хабом у торгівлі Китаю з Європою. Ще одна причина — якщо Кремль захоче здійснити ескалацію війни вже проти Європи. Якщо це будуть лише країни Балтії, то Китай, можливо, втручатися не буде. Інтересам Китаю не будуть відповідати серйозні атаки проти інших європейських країн».

Резюмуючи, Фесенко каже, що у зимовий період Україна з великою вірогідністю увійде у стані війни.

«Але теоретично може статись і таке — щось станеться, що вплине на Путіна. Поки підстав для переговорів не вбачається. Щодо виснаження протягом 2027 року, то воно можливе. Але не тільки в Росії, але й з боку України», — каже він.

За його словами, станом на зараз єдиним напрямом потенційного переговорного процесу є питання про бойові дії на Чорному морі.

«В цьому питанні є велика зацікавленість інших країн. В першу чергу — Туреччини. Таке можливо», — резюмує експерт.