Атака на порт Сочі, нове про конфлікт СБУ і ГУР та бої на Харківщині: огляд подій війни 3 вересня

Головними темами огляду подій доби 3 вересня 2026 року на фронті та в тилу від аналітика 24 Каналу Андрія Дрозди стали удари українських дронів по порту Сочі, нові подробиці гучному конфлікті між СБУ та ГУР після стрілянини в Києві, аналіз ситуації на Харківщині та інших ділянках фронту.

Подробиці – в текстовій версії огляду карти бойових дій 3 вересня на 24 Каналі.

Російський дроновий терор проти України

3 вересня уночі росіяни вдарили по великому фармацевтичному складу в Бориспільському районі.

Йдеться про один із найбільших таких об’єктів в Україні, а збитки для компаній, які зберігали та продавали ліки, можуть сягати мільярдів.

За даними Київської ОВА, удар прийшовся по складських приміщеннях. Мова йде про комплекс фармкомпанії "Біокон", де зберігалися ліки. Компанія "Біокон" надає фармацевтичним фірмам приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції.

Росія намагається позбавити українців ліків / Фото – ХФК "Біокон"

Це "класичний" удар росіян по цивільній інфраструктурі й фактично терористична атака по вразливих категоріях населення, адже на таких складах можуть бути препарати для невідкладної допомоги, хронічних хвороб і тяжких випадків.

Удар по порту Сочі

Водночас українські війська цієї ночі завдали ударів по легітимних цілях в порту Сочі. Застосовувалися і морські безекіпажні дрони, і повітряні засоби ураження. Місцеві мешканці фіксували вибухи в районі бухти, порту та причалів.

Поруч із місцем одного з вибухів була позиція російського комплексу ППО "Панцир". На кадрах із місця подій його видно, але невідомо, чи він був уражений. Утім, навіть якщо це була одна з цілей, відбити атаку він не зміг: вибухи лунали і в центрі Сочі, і в порту.

Росавіація запроваджувала обмеження на приймання і відправлення літаків в аеропортах Сочі та Геленджика, що свідчить про масштабність повітряної атаки.

"Двіжуха" в Сочі – дивіться відео:

Також український морський безекіпажний катер уразив судно постачання NEFRIT. Це багатоцільове судно, яке забезпечувало морські нафтогазові операції в районі Новоросійська і в акваторії Чорного моря. На відео видно, що судно горить і димить. Ступінь ураження ще треба уточнювати, але факт удару вже очевидний.

Конфлікт СБУ і ГУР: стрілянина в Києві та історія Каплунова

Головна тема останніх двох днів – відкрите протистояння СБУ і ГУР. Те, чого взагалі не мало б бути під час війни, – стрілянина на вулицях Києва.

Президент Зеленський назвав цей випадок абсолютно ганебним і неприпустимим. У вечірньому зверненні він сказав, що буде розслідування і кадрові рішення. Одну посадову особу СБУ вже звільнили.

Паралельно з'явилися кадри ранкової стрілянини 2 вересня. Було кілька поранених військових ГУР, які прибули на місце події. Ймовірно, це були бійці "спецпідрозділу Тимура".

Стрілянина на вулиці Шумського в Києві – дивіться відео:

Усе відбувалося під Степана Каплунова – заступника командира РДК. СБУ вже сьогодні звинуватила його в підготовці замаху на одного з російських опозиціонерів. За версією СБУ, замах готувався на замовлення ФСБ.

Каплунова кілька днів тому затримали, за його словами, фактично викрали під будинком і вивезли в невідомому напрямку, а він опинився в таємній в’язниці Служби безпеки України. Потім на місці відбувалися слідчі дії, і там уже були представники ГУР, оскільки РДК входить у структуру ГУР.

СБУ оприлюднила відео, на якому Каплунов нібито визнає контакти з ФСБ. За версією спецслужби, він мав підготувати замах на російського опозиціонера, який прибув до України на День Незалежності, а також на інших представників Сил оборони. У повідомленнях СБУ фігурували суми: 300 тисяч за російського опозиціонера і ще 50 тисяч за іншого військового.

Але після цього Каплунова чомусь відпустили. Він уже заявив, що все це – сфабрикована історія, а свідчення він дав під тиском. На його думку, це частина давнього протистояння СБУ і ГУР, а сама історія – спроба дискредитувати "спецпідрозділ Тимура" та особисто Буданова.

Найдивніше тут те, що після такого серйозного обвинувачення і нібито зібраної доказової бази людину просто відпускають. Якщо підозрюваний у тяжкому злочині співпрацює зі слідством, чому його не тримають під вартою? Це породжує ще більше питань, ніж відповідей.

СБУ пояснює це тим, що Каплунов визнав контакти з ФСБ, а тому запобіжний захід до нього не застосовували. Але сценарій виглядає дивно: спершу людину викрадають, везуть у секретне місце, а потім відпускають і фактично дозволяють давати інтерв'ю.

Каплунов в окулярах на відео СБУ:

Додатково насторожує мовчання керівництва обох відомств – ні в ГУР, ні в СБУ наразі не звучить повноцінних пояснень. Хоча, за словами Дмитра Литвина, Зеленський жорстко вимагав від керівників спецслужб публічних пояснень і розбору ситуації.

Подібне вже було раніше. Згадується історія Дениса Кіреєва, якого навесні 2022 року вбили в Києві за загадкових обставин. ГУР тоді заявляло, що він був важливою людиною для розвідки. Справу так до кінця й не пояснили, а конфлікт між ГУР і СБУ після цього лише накопичувався.

У підсумку ця історія б'є по довірі до спецслужб і всередині країни, і назовні. Що буде далі – нове загострення чи спроба зам'яти конфлікт – поки невідомо.

Харківщина: що відбувається біля Козачої Лопані та на кордоні

Путін вчергове наговорив багато нісенітниць, зокрема знову заявив, що росіяни захопили Козачу Лопань і нібито рухаються далі на Харків.

У 14-му армійському корпусі оперативного командування "Захід" цю маячню спростували: Козача Лопань перебуває під контролем Сил оборони України. Там справді напружена обстановка, активні бої, але населений пункт не втрачено.

На цій ділянці росіяни намагалися просуватися до Козачої Лопані, працювали окремі підрозділи полку "Скеля", штурмові батальйони, а також велися дії північніше – в районах Ветеринарного та Шевченкового. Додатково українські підрозділи завдавали ударів по російській території дронами, щоб стримати противника.

Фантазії Путіна не відповідають дійсності / Скриншот карти DeepState

Загрозу тут не знято. Росіяни намагаються просуватися також з іншого флангу – у бік Алісівки та Кудіївки, аби розширити окупаційну смугу вздовж кордону і по обидва боки траси Харків – Бєлгород.

Ще одна проблемна ділянка – умовний Великобурлуцький напрямок між Вовчанськом і Куп'янськом. Там росіяни намагаються заходити на окремих відрізках кордону й закріплюватися.

DeepState показував острівці російської піхоти в районі Бочкового, Чайківки та Волохівки. Поруч – Охримівка. Також ворог пробує рухатися з боку Артільного в напрямку Устинівки та Купиного.

Суцільної зони контролю росіян тут ще немає, але сигнали дуже тривожні. Для стримування таких інфільтрацій потрібна системна робота розвідувальних підрозділів і прикордонників.

Добропільський напрямок і тиск росіян на Донеччині

У районі Кучерового Яру тривають активні бої. Це залишки відбитого добропільського виступу, коли росіяни намагалися прориватися, а українські сили провели контратаку і зрізали виступ.

Зараз ворог знову намагається тиснути з півночі. З району Софіївки висуваються російські піхотні групи в бік Торського та Райського, щоб вийти на Дружківку з флангу. Їх там зупиняють.

Трохи західніше, поблизу Шахового і Нового Шахового, росіяни рухаються північніше в район Кучерового Яру. Українські джерела пишуть, що противник активно закидає туди невеликі групи піхоти, а ураження фіксували і в центрі населеного пункту, і північніше нього.

Кучерів Яр – давня мрія окупантів / Скриншот карти DeepState

Це означає, що Кучерів Яр уже не можна вважати повністю контрольованим – це, по суті, сіра зона. Так само противник зміг просунутися до сусіднього Рубіжного, де зайняв окремі позиції південніше села, в районі балки.

Крім того, з району Нового Шахового та Заповідного росіяни заходять у напрямку Добропілля та Ганнівки невеликими групами. Їхні ДРГ уже створювали проблеми для логістики й ротацій.

Ситуація складна, але очікується активізація українських підрозділів. Зокрема, полк "Скеля" перейшов в оперативне підпорядкування "Азову", тож варто чекати на посилення дій для стабілізації фронту.

Новопавлівський та Олександрівський напрямки: українські контратаки

Краща ситуація зараз на трасі "Запоріжжя – Донецьк", на Новопавлівському та частково Олександрівському відрізках фронту. За даними Костянтина Машовця, українські війська продовжують тиснути на противника.

Росіянам довелося відійти з району злиття річок Мокрі Яли та Вовча. Там вони перебувають переважно в обороні, а контратаки не дають їм помітного результату.

Йдеться про район Ялти, Запоріжжя, Зеленого Гаю, де українські сили впродовж останніх місяців витісняли ворога. Передові підрозділи також продовжили просування в напрямках Маліївка – Шевченко та дійшли до Воскресенки й Федорівки.

Ситуація на півдні / Скриншот карти DeepState

У районі Маліївки та Воскресенки ЗСУ заблокували кілька невеликих залишкових російських піхотних груп. На схід від Воскресенки кілька російських груп змогли просунутися приблизно на кілометр у бік Мирного, але далі їхній наступ вичерпався.

Загалом тут ситуація складається на користь українських військ. Водночас резерви, видно, частково перекидаються на напрямок Костянтинівки, Слов’янська та Краматорська, де треба посилювати оборону.

Біля Гуляйполя ситуація складніша: там росіяни діють активніше і мають просування в районах Залізничного, Гуляйпільського та Чарівного.

Нові кадрові рішення у війську

Сухопутні війська України отримали нового командувача – бригадного генерала Святослава Зайця.

Це десантник, доволі молодий командир. Він командував 20-м армійським корпусом, був начальником штабу і заступником командира 8-го корпусу ДШВ.

У 2014 році Святослав Заєць під час окупації Криму, командував розвідувальною ротою 25-ї повітряно-десантної бригади й вивів свій підрозділ на материкову частину України, зберігши вірність присязі.

Колеги характеризують його як командира, який приділяє велику увагу цифровізації, роботизації війни та технологіям. Під час командування 20-м корпусом він переводив підпорядковані бригади на Mission Control – цифрову систему управління безпілотними операціями в реальному часі.

Генерал Заєць – новий командувач Сухопутних військ / Фото – 141-ї ОМБР

Це перегукується з принципами лідерства головнокомандувача Драпатого, які нещодавно оприлюднили в соцмережах і на сайті Міноборони. Серед пріоритетів – життя і здоров'я військовослужбовця, стабілізація фронту, нарощування бойових спроможностей, захист міст і критичної інфраструктури, управління людським ресурсом, єдність усіх родів військ, інтеграція безпілотних систем та авіації, інновації, адаптація до сучасної війни, трансформація ЗСУ, модернізація управління та довіра суспільства і партнерів.

Важливо не лише проголошувати ці принципи, а й бачити конкретні рішення. Ми вже спостерігаємо зміни в командуванні, певні кадрові призначення і переформатування структури. Зокрема, йдеться про створення угруповань під авторитетних командирів, як-от Андрій Білецький чи Денис Прокопенко.

Побачимо, який результат це дасть восени. Попереду – нові виклики, зокрема путінська мобілізація.

Огляд карти бойових дій за 3 вересня від Андрія Дрозди – дивіться відео: