Азія платить на $70 дорожче: Чорноморські атаки змінили глобальний ринок пшениці

Останніми днями азійські покупці різко збільшили закупівлі пшениці з Австралії та Аргентини, реагуючи на затримки поставок із Чорного моря. Ця ситуація змусила імпортерів платити значно більше за альтернативні партії, щоб задовольнити внутрішній попит. За даними, опублікованими Reuters, вже придбано щонайменше 500 тисяч тонн зерна, що свідчить про масштабність проблеми, яка охопила міжнародний ринок.

Імпортери, серед яких Індонезія – другий за обсягами імпортер пшениці у світі, зіткнулися з необхідністю терміново замінити вантажі з Чорного моря. Країни регіону значною мірою залежать від зовнішніх поставок, тому затримки через атаки на судна та портову інфраструктуру поставили їх у скрутне становище. Це стало причиною масштабних угод на поставки австралійської та аргентинської пшениці, укладених протягом останнього тижня.

Протягом останніх семи-десяти днів укладалися великі угоди на поставки австралійської та аргентинської пшениці, переважно для переробників, які не отримали частину вантажів із Росії та України. Глобальні імпортери пшениці зіткнулися зі скороченням доступних поставок через атаки на порти й судна. Це призвело до порушення роботи зернових терміналів у Чорному морі, що змусило перевізників відкладати або скасовувати завантаження десятків партій саме в розпал експортного сезону.

Додатковим фактором, що посилив занепокоєння, стало пошкодження зернового термінала UEP американської аграрної компанії ADM у порту Одеси 31 серпня внаслідок удару безпілотника. Це додало невизначеності щодо стабільності поставок з регіону, посиливши тиск на світові ціни. Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго з кінця червня зросли приблизно на 35%, а готівкові ціни піднялися в інших великих експортерів, таких як Аргентина, Австралія та США.

З огляду на зростаючу паніку на ринку, азійським покупцям довелося суттєво переплачувати. Australian Premium White продавалася приблизно по 315–330 доларів за тонну з урахуванням вартості та фрахту, а аргентинська пшениця — по 310–315 доларів за тонну. Це значно дорожче за чорноморські партії, які раніше бронювали приблизно по 260–280 доларів за тонну. У деяких випадках різниця в ціні сягала до 70 доларів за тонну.

Серед великих азійських покупців чорноморської пшениці, окрім Індонезії, також Бангладеш, В’єтнам, Малайзія, Таїланд і Шрі-Ланка. Частина імпортерів паралельно переходить на контейнерні поставки, які дозволяють швидше забезпечувати поточні потреби та уникати закупівлі великих обсягів за підвищеними цінами. Цей метод розглядається як тимчасове рішення для покриття термінового попиту, поки ситуація на Чорному морі залишається нестабільною.

Європейський Союз активно шукає альтернативні маршрути для підтримки експорту українського зерна на тлі перебоїв у Чорному морі. Брюссель веде переговори з Україною та сусідніми країнами щодо використання "шляхів солідарності". Однак низький рівень води на Дунаї ускладнює їхню ефективну роботу. Це свідчить про те, що проблема з постачанням зерна є глобальною і вимагає комплексних рішень.

Ситуація в Чорноморському регіоні вже позначилася на світових котируваннях: у вівторок котирування пшениці на CBOT досягли найвищого рівня за три з половиною роки. Це сталося після новин про те, що Москва відхилила мораторій на атаки в Чорному морі та завдала нових ударів по українській портовій інфраструктурі. Це посилює глобальне занепокоєння щодо дефіциту продовольства, особливо в країнах, що сильно залежать від імпорту зерна.

Один із азійських учасників ринку повідомило, що деякі млини вже погодилися ще більше відкласти приймання чорноморських вантажів. Вони не хочуть купувати надто великі обсяги за високими цінами, тому контейнерні партії використовують як тимчасове рішення для покриття термінового попиту.

Нестабільність на Чорному морі створює прецедент для світової продовольчої безпеки, змушуючи країни переглядати свої логістичні ланцюги та джерела поставок. Поки глобальні імпортери шукають нові шляхи, ринок залишається напруженим, а вартість зерна продовжує зростати, що може мати довгострокові наслідки для споживачів у всьому світі.