Баффет і Coca-Cola: як крах 1987 року створив одну з найвідоміших інвестицій

Чому Баффет звернув увагу на Coca-Cola після краху

19 жовтня 1987 року американський фондовий ринок пережив так званий "Чорний понеділок", пише The Wall Street Journal. Індекс Dow Jones за один день обвалився на 22,6% – це стало найбільшим одноденним падінням в історії американського ринку.

Для багатьох інвесторів такий обвал означав необхідність тікати від ризику. Баффет, навпаки, розглядав падіння котирувань як можливість знайти якісний бізнес за привабливішою ціною.

Саме в цей період у полі його зору опинилася Coca-Cola. Berkshire Hathaway почала формувати позицію в компанії у 1988 році, а до кінця того року інвестиція становила близько 6% портфеля звичайних акцій Berkshire. За даними історичних матеріалів, у 1988 році Berkshire придбала понад 14 мільйонів акцій Coca-Cola, витративши приблизно 592 мільйони доларів. У 1989 році компанія продовжила купівлю, довівши загальний обсяг інвестицій приблизно до 1,024 мільярда доларів.

Баффета приваблювала не просто популярність напою. Coca-Cola мала потужний глобальний бренд, значну міжнародну присутність та бізнес-модель, яка дозволяла компанії заробляти на масштабі. Тобто інвестор оцінював не те, наскільки сильно впала акція, а те, яку цінність має сам бізнес у довгостроковій перспективі.

Цей підхід добре відповідав філософії Баффета. У своєму листі акціонерам Berkshire за 1987 рік він наголошував, що інвесторів має цікавити передусім економічна цінність бізнесу, а не короткострокові коливання його ринкової ціни.

Як ставка на Coca-Cola перетворилася на легендарну інвестицію

У 1988 році Баффет фактично зробив те, що багато інвесторів вважають одним із головних правил успішного інвестування: купив якісний бізнес у момент, коли ринок був наляканий.

Важливо, що рішення Berkshire не було просто спробою вгадати момент відскоку після "Чорного понеділка". Компанія розглядала Coca-Cola як довгострокову інвестицію. У листі Berkshire за 1988 рік Баффет сформулював один із найвідоміших принципів своєї стратегії: якщо компанія видатна, а менеджмент якісний, бажаний термін володіння такою інвестицією може бути фактично необмеженим.

Історія показала, наскільки далекоглядним було це рішення. Berkshire Hathaway продовжувала збільшувати позицію в Coca-Cola, а у 1994 році довела загальні інвестиції приблизно до 1,3 мільярда доларів.

При цьому Баффет отримував вигоду не лише від зростання вартості акцій. Coca-Cola роками виплачувала Berkshire дивіденди, які з часом стали надзвичайно значними. У 2024 році Berkshire отримала від Coca-Cola близько 770 мільйонів доларів дивідендного доходу, що демонструє силу довгострокового володіння акціями.

Головний урок цієї історії для інвестора полягає не в тому, що після кожного обвалу потрібно купувати акції. Баффет купував Coca-Cola тому, що бачив сильний бізнес із довгостроковими конкурентними перевагами, а падіння ринку дало можливість придбати його за привабливішою оцінкою.

Тому історія Coca-Cola – це приклад того, як біржова паніка може створити можливість для інвестора, який здатний дивитися далі за короткостроковий рух котирувань. Саме поєднання якості бізнесу, правильної ціни та готовності чекати роками перетворило цю покупку на одну з найвідоміших інвестицій Баффета.

Раніше ми розповідали, що у 1973 році Воррен Баффет вклав близько 10,6 мільйона доларів в акції The Washington Post Company, коли ринок оцінював бізнес значно дешевше за його внутрішню вартість. Через чотири десятиліття частка Berkshire Hathaway у компанії оцінювалася вже більш ніж у 1,1 мільярда доларів, а сама історія стала одним із найяскравіших прикладів стратегії Баффета.