Як власне гранулювання кормів допомагає економити бюджет?

Рахунок за комбікорм цього року прийшов на 18 відсотків більший, ніж минулого, хоча поголів’я не виросло на жодну голову. Для господарств, де корми і так становлять основну частину витрат на утримання худоби, такий стрибок означає перегляд усього бюджету посеред сезону. Ціна готового комбікорму залежить не від ферми, а від ринку зерна, курсу валюти та логістики постачальника, і вплинути на неї безпосередньо не можна. Рішення купити гранулятор кормів господарства частіше приймають саме після такого стрибка цін, коли стає ясно: єдиний реальний важіль — це перейти на переробку власного зерна.

Чому покупний комбікорм стає все менш вигідним

Рецептура готового комбікорму змінюється слідом за цінами на компоненти, і господарство дізнається про це тільки по факту, коли в мішку опиняється суміш з іншим співвідношенням білка і клітковини. Транспортні витрати додаються до ціни мішка окремо, а чим далі господарство від заводу-виробника, тим помітніша ця націнка. Планувати бюджет на півроку вперед у такій ситуації складно: закупівельна ціна завтра може бути вищою за сьогоднішню на 10-15 відсотків без попередження, а вплинути на склад рецептури з боку покупця неможливо в принципі.

Як гранулювання допомагає економити без втрати якості годівлі

Господарство, яке тримає одночасно молодняк, дійне стадо і групу відгодівлі, при купівлі готового корму змушене закуповувати три-чотири різних види комбікорму під кожну групу тварин. Власне гранулювання знімає цю проблему: одне й те саме зерно переробляють у різні рецептури під конкретну групу, просто змінюючи пропорції добавок перед пресуванням. Гранули при цьому менше кришаться під час зберігання та перевезення всередині господарства, ніж розсипний корм, а отже, менше сировини втрачається на етапі від складу до годівниці.

Які витрати вдається скоротити після переходу на власне виробництво

Торгова націнка на готовий комбікорм зазвичай становить 20-30 відсотків від собівартості його виробництва, і саме цю частину господарство перестає платити, переробляючи власне зерно. Логістика теж спрощується: зерно, вирощене на своїх полях, не потрібно продавати восени, щоб узимку купувати готовий корм назад, уже з націнкою перекупника і заводу. Окрема стаття економії — можливість виробити рівно той обсяг, який потрібен на найближчий місяць, замість закупівлі великої партії про запас із ризиком псування при тривалому зберіганні.

Коли гранулятор починає окупати вкладення

Розрахунок для господарства на 100 голів ВРХ показує наступну картину: при середній витраті комбікорму 8 кг на голову на добу річна потреба становить близько 290 тонн. При різниці в 2-2,5 гривні на кілограм між покупним кормом і собівартістю власного виробництва економія за рік перевищує 580 тисяч гривен. Термін окупності обладнання при такому обсязі зазвичай вкладається в півтора-два сезони, а далі різниця між покупною і власною ціною корму працює на господарство безпосередньо.

«Господарства часто вибирають гранулятор тільки за заявленою продуктивністю, не зіставивши її з реальним добовим обсягом зерна. У результаті обладнання або простоює, або працює на межі потужності й швидше зношується», — зазначає експерт TMS Agro.

Як вибрати гранулятор під обсяги господарства

Перед покупкою варто зіставити параметри обладнання з реальними потребами:

1. Добовий обсяг зерна, який планується переробляти в гранули.
2. Види сировини: зернові культури, відходи переробки, комбіновані суміші.
3. Потужність підключення та можливість безперервної роботи протягом зміни.
4. Сумісність із вже встановленим обладнанням кормоцеху, якщо виробництво розширюється поетапно.

Підбір конкретної моделі рідко обмежується одним параметром продуктивності. TMS Agro як виробник дає технічну консультацію на етапі вибору і підбирає конфігурацію під добовий обсяг сировини і поголів’я конкретного господарства, а не пропонує типовий комплект без урахування реальних умов.

Що змінюється в бюджеті господарства після переходу на власні гранули

Власне гранулювання не усуває зростання цін на ринку зерна, але прибирає націнку постачальника і робить собівартість корму передбачуваною на місяці вперед. Господарство перестає залежати від чергового стрибка цін у рахунку за комбікорм і планує бюджет виходячи з власного зерна, а не чужого прайсу. Господарствам, які вже підрахували різницю між покупним кормом і переробкою власного зерна, зазвичай залишається один практичний крок: підібрати обладнання під свій добовий обсяг і отримати консультацію щодо конфігурації у виробника.