Криза в ГМК поглиблюється через атаки, блокаду портів, квоти ЄС, CBAM і дорожчу логістику — ЗМІ

На цьому тлі частина підприємств уже зупинила роботу, а виробництво залізорудної сировини у другому півріччі може впасти до 50%, пише GMK Center.

Найбільший удар припав на ключові металургійні підприємства. У серпні російські ракети двічі атакували «Запоріжсталь» і один раз — «АрселорМіттал Кривий Ріг». В обох випадках були пошкоджені доменне виробництво та енергетична інфраструктура. Разом ці два підприємства забезпечують близько 72% українського виробництва сталі. За оцінкою GMK Center, їхній тривалий простій може скоротити загальний випуск сталі приблизно на 2 млн тонн до кінця 2026 року.

Додатково на експорт тисне блокада чорноморських портів. Президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков оцінює можливі втрати експорту металопродукції більш ніж у 50% поточних обсягів. Зберегти постачання зможуть переважно окремі високомаржинальні категорії, зокрема труби та залізничні колеса, але логістика подорожчає і для них. Втім, проблеми є і у виробників продукції з вищою доданою вартістю: ще у липні «Сентравіс» законсервував виробничий майданчик в Ужгороді через скорочення квот для українських виробників у ЄС.

Ситуація у гірничо-збагачувальному секторі ще складніша. Наприкінці липня зупинився Південний ГЗК через неможливість відвантажувати накопичену руду морем. Інгулецький ГЗК простоює з 2024 року через високі ціни на електроенергію та логістику. Випуск на Об’єднаному ГЗК «Метінвесту», до якого входять Північний, Центральний та Інгулецький комбінати, у серпні може скоротитися приблизно на третину.

Для експортерів руди повноцінної альтернативи морю немає. Майже половина довоєнного морського експорту залізної руди спрямовувалася до Китаю. За цін близько $95–105 за тонну додаткова логістика через західні порти на рівні $50–60 за тонну робить такі поставки економічно недоцільними. Експортери руди можуть втрачати щомісяця щонайменше 500 тис. тонн експорту або 30–40% експортного потенціалу.

«Ми раніше припускали, що лише через морську блокаду втрата випуску залізорудної продукції у другому півріччі становитиме 35%. Але з огляду на тривале призупинення найбільших металургійних комбінатів виробництво ЗРС може впасти на 50%», — зазначив головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

Наслідки кризи виходять далеко за межі самої металургії. ГМК, з урахуванням ланцюгів постачань, формує близько 5,5% ВВП України та приблизно 15% експортної виручки. У 2025 році експорт галузі перевищив $6 млрд. Прямі втрати від блокади портів GMK Center оцінює у $150–200 млн щомісяця, але ця цифра не враховує непрямих наслідків — подорожчання імпорту сировини, втрат від простою, падіння продуктивності та скорочення ефекту масштабу.

Криза вже вдарила по вантажній базі «Укрзалізниці», яка скоротилася приблизно на чверть, та по бюджетним надходженням: у 2025 році найбільші металургійні компанії сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 33 млрд грн.

Допомогти галузі могли б скасування торговельних бар’єрів для української металопродукції на ринку ЄС, як це було у 2022 році, а також звільнення України від дії CBAM. Також критично важливим залишається відновлення безпечної роботи чорноморських портів, оскільки саме морська логістика дозволяє зберігати рентабельність масового експорту руди, чавуну та сталі. У GMK Center попереджають, що без швидких і скоординованих рішень українського уряду та міжнародних партнерів нинішня криза може мати для ГМК важчі й триваліші наслідки, ніж потрясіння першого року повномасштабної війни.