Останній «кардинал» під прицілом: чому заговорили про можливу підозру Арахамії

У кулуарах Верховної Ради, уряду, Офісу президента та правоохоронних органів останнім часом дедалі частіше говорять про те, що антикорупційні органи можуть висунути підозру лідеру фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії.

Про це пише «Українська правда» в аналітичному матеріалі від 3 вересня, посилаючись на численні розмови з представниками різних гілок влади протягом серпня.

Незамінна фігура парламенту

Після того як Андрія Єрмака фактично витіснили з публічної політики (через підозру НАБУ, протести та накопичений негатив), Арахамія став останнім впливовим «сірим кардиналом» в орбіті президента Володимира Зеленського.

Саме завдяки своїй здатності домовлятися і збирати ситуативні чи більш сталі коаліції він залишається ключовою фігурою, яка тримає Верховну Раду в більш-менш керованому стані. Без нього парламенту було б значно складніше склеювати уламки колишньої ОПЗЖ, різні депутатські групи, мажоритарників та внутрішні суперечності всередині самої «Слуги народу».

Чому заговорили про підозру

За інформацією джерел видання, Арахамія намагається підтримувати комунікацію з людьми, близькими до антикорупційних органів. Мета — якщо не переконати НАБУ і САП відмовитися від процесуальних дій, то принаймні відтермінувати їх.

Головний аргумент, який лунає в цих розмовах: не розбалансовувати Верховну Раду цієї осені, коли ситуація в країні й без того надзвичайно складна.

Окремо згадується про певну домовленість Арахамії з генеральним прокурором Русланом Кравченком, який відіграє важливу роль у процедурі притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності.

Ризики для парламенту

Політичний клас уже дивиться на перспективу Арахамії як на безапеляційного лідера фракції з певними застереженнями. Якщо він з будь-яких причин випаде з цієї конструкції, Верховна Рада принаймні на короткий період може зануритися в серйозну дезорганізацію.

Наразі немає іншої людини з достатнім авторитетом і комунікаційними можливостями, щоб швидко замінити його в ролі головного «склеювача» парламенту.

Теоретично єдиною альтернативою в такій ситуації міг би стати спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він не має відвертих антагоністів і здатен на несподівані кроки, проте сам досі намагався триматися осторонь складних кулуарних торгів і домовленостей.

Поки що жодних офіційних процесуальних дій щодо Давида Арахамії не оголошували. Однак сам факт активних розмов на цю тему вже впливає на атмосферу всередині парламенту.