Путін визнав неготовність до атак на НПЗ та закликав готуватись до дефіциту бензину

На Східному економічному форумі Володимир Путін виступив з неочікуваним визнанням. Він заявив, що Москва вважала нафтопереробні підприємства «суто цивільними об'єктами» і не очікувала ударів по них навіть в умовах війни. Ця помилкова переконаність, за його словами, призвела до значних наслідків для російської паливної інфраструктури.

Ця позиція різко контрастує із заявами українських спецслужб, які неодноразово наголошували, що російські НПЗ є невід'ємною частиною воєнно-економічної інфраструктури агресора. Вони не лише забезпечують пальним війська, але й генерують значні доходи, що фінансують військові дії. У той же час, Росія продовжує атакувати цивільні об'єкти в Україні, включаючи житлові будинки, медичні та освітні заклади.

На питання про те, чи варто росіянам звикати до дефіциту бензину, Путін відповів ухильно, заявивши, що вони мають «бути готовими до всього». Він додав, що нафтові компанії самостійно посилюють захист своїх об'єктів та поступово відновлюють пошкоджені підприємства.

Путін стверджує, що решту приблизно 10% об'єктів планують відновити найближчим часом. Також очільник Кремля заявив, що Росія продовжуватиме зміцнювати систему протиповітряної оборони, що є єдиною реальною відповіддю на кризу, на його думку.

Від початку року українські дрони щонайменше 70 разів уражали російські НПЗ. Унаслідок цих атак обсяги нафтопереробки в РФ впали до найнижчого рівня за два десятиліття. Наприкінці серпня виробництво бензину в Росії становило лише близько 70% від обсягу внутрішнього споживання, а дефіцит сягнув приблизно 30 тисяч тонн на добу.

Через це щонайменше 17 російських регіонів вже запровадили обмеження на продаж пального, включаючи заборону заправляти понад 30-40 літрів за раз та продаж бензину за принципом «парний-непарний». Лише протягом серпня через атаки безпілотників щонайменше сім російських НПЗ повністю або частково зупиняли виробництво, а 2 вересня переробку повністю припинив завод «Кінеф» у Ленінградській області, який є другим за потужністю НПЗ у Росії. На тлі дефіциту Росія вперше почала імпортувати бензин морем з Індії, Марокко та Туреччини, а також наростила закупівлі пального в Білорусі до рекордного рівня.

Визнання Путіна підкреслює глибокі проблеми, з якими зіткнулася російська економіка та військова машина через наслідки військової агресії проти України. Сприйняття Кремлем власних нафтопереробних потужностей як виключно цивільних об'єктів свідчить про недооцінку стратегічного значення цих об'єктів у контексті повномасштабної війни, яку Росія веде проти України.

Ця ситуація також відображає ширшу тенденцію, коли війна, розв'язана Росією, повертається до неї бумерангом, створюючи внутрішні економічні та соціальні проблеми. Вимушений імпорт пального та введення обмежень на його продаж свідчать про те, що заявлена «стабільність» російської економіки є крихкою, і що наслідки конфлікту стають все більш відчутними для пересічних громадян.

"Ми виходили з того, що це суто цивільні об'єкти, і вони не можуть бути об'єктами будь-яких атак навіть в умовах збройного конфлікту. Але в цьому сенсі ми помилилися, наш противник, на жаль, думає інакше", – заявив Володимир Путін, коментуючи атаки на нафтопереробні заводи, про що повідомляє The Moscow Times.

На пряме запитання модератора про те, чи варто росіянам звикати до тотального дефіциту бензину, Путін відповів: "Ми повинні бути готові до всього".

Перед росіянами постає невизначене майбутнє з потенційними викликами, пов'язаними з дефіцитом бензину та підвищенням цін. Це визнання кремлівського лідера підкреслює зростаючу вразливість російської інфраструктури та економіки, викликану військовими діями, і ставить під сумнів здатність влади ефективно справлятися з кризовими ситуаціями.