Решение Рады по поводу венгров, месть России Германии, арест Норвегией судна РФ: новости дня

Центральною темою четверга залишалася атака Росії на німецький аеропорт. В Європі очікують посилення ворожих диверсій проти оборонно-промислового комплексу.

Тим часом Норвегія заарештувала російське судно за запитом "Нафтогазу", а польські винищувачі перехопили розвідувальний літак РФ.

Все важливе і цікаве за четвер, 3 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Рішення Ради щодо угорців

Верховна Рада першою у світі визнала злочином радянські репресії проти угорців після війни.

3 вересня Рада одностайно 261 голосом "за" ухвалила заяву щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944-1946 роках.

У парламенті Угорщини привітали заяву Верховної Ради, але закликали якнайшвидше та в повному обсязі виконати угоду про права меншин.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт підтримуватиме вступ України до ЄС лише за умови дотримання стандартної процедури та виконання необхідних вимог; окрім цього, він пов’язав позицію Угорщини з питанням прав угорської меншини в Україні.

"Ми можемо прийняти й підтримати лише процес вступу, заснований на заслугах – і я наголошую, саме на заслугах. Ніякого особливого ставлення, ніякої прискореної процедури (...) Україна – це країна, яка перебуває у стані війни; вона, очевидно, не готова до вступу в ЄС", – додав Мадяр.

За його словами, Угорщина продовжить надавати захист українським чоловікам призовного віку, передусім закарпатцям.

Арешт Норвегією судна РФ

Норвегія арештувала російське судно за запитом "Нафтогазу".

Судовий процес та ухвала є частиною боротьби "Нафтогазу" за повернення активів компанії, експропрійованих Росією у 2014 році під час анексії Криму.

У норвезькому Міністерстві юстиції наголосили, що Норвегія не є стороною у цій справі між Росією та українською державною компанією "Нафтогаз".

У Росії назвали "піратством" арешт їхнього судна Норвегією для України.

Росія мститься Німеччині

Міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров анонсував закриття усіх трьох філій Інституту Гете на території РФ після рішення Берліна закрити "Русский дом" у межах відповіді на дронову атаку в аеропорту Лейпцига.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що "шкодує" через це рішення Москви.

Водночас він зазначив, що Німеччина не має ілюзій щодо наших відносин.

Нагадаємо, 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт заявив, що Росія несе відповідальність за інцидент із дроном з вибухівкою поблизу українського вантажного літака в аеропорту "Лейпциг/Галле" на початку серпня.

Деталі справи про атаку в Лейпцигу

Der Spiegel пише, що Німеччина відкладала визнання причетності Росії до атаки у Лейпцигу через побоювання зриву розслідування.

Видання зазначає, що знайдені на місці інциденту в аеропорту Лейпцига докази свідчать про те, що саме Росія намагалася підірвати один чи кілька українських вантажних літаків "Антонов".

На місці інциденту німецькі експерти-криміналісти швидко виявили сліди ДНК, які вели до країн Балтії. Завдяки цьому правоохоронці змогли встановити особи щонайменше двох підозрюваних: один із них, як вважається, має зв’язки з російськими спецслужбами і пов’язаний з попереднім актом диверсії – підпалом будівельного магазину в польському місті Лодзь у липні 2024 року.

Ще один чоловік, як вважається, перед скоєнням злочину прилетів літаком зі Стамбула до Німеччини, а згодом вилетів до Сербії. За даними західних розвідувальних служб, ця балканська країна є осередком російських диверсійних операцій у Європі. Там спецслужби РФ нібито вербують і готують персонал.

Служба державної безпеки Латвії (VDD) повідомила, що латвійський громадянин, якого підозрюють у спробі організувати диверсію в аеропорту Лейпцига, вже кілька років постійно проживає в Росії.

Водночас у лавах правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" ("АдН") в Бундестазі пролунав заклик пошукати "український слід" за інцидентом з дроном у Лейпцигу, в якому федеральний уряд публічно звинуватив Росію.

"Державний тероризм" з боку РФ

Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський назвав атаку в Лейпцигу "державним тероризмом" з боку РФ.

"Ми не погоджуємося на безкарне випробовування наших кордонів та ворожі дії на наших територіях. Ми не допускаємо підпалів, нападів на залізницю, вбивств та інших провокацій. Польща також викликала посла Росії, щоб висловити наше рішуче засудження державного тероризму з боку Російської Федерації", – заявив Сікорський на пресконференції після зустрічі глав дипломатичних відомств країн "Веймарського трикутника".

Велика Британія, Литва, Латвія та Естонія також викликали представників російських посольств на знак солідарності з Німеччиною, яка звинуватила Москву у нападі на аеропорт Лейпцига.

Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка відкинув пояснення посла РФ в Чехії про те, що звинувачення на адресу Росії щодо інциденту у Лейпцигу були провокацією.

Міністр поінформував посла Російської Федерації, що у відповідь на нещодавнє посилення умов для чеської дипломатичної місії в Москві Чеська Республіка запровадить взаємні заходи щодо дипломатичного та технічного персоналу Російської Федерації, акредитованого в Чеській Республіці, які вирівняють ці умови.

Тисячі ударних дронів з Німеччини

За даними видання Der Spiegel, Німеччина допоможе Україні з розвідкою і дронами після російської атаки в Лейпцигу.

Німеччина планує поставити Україні тисячі ударних дронів, а також ракети до систем ППО типу Iris-T у вересні. Крім того, як повідомляють урядові кола, Берлін прагне посилити співпрацю між німецькими та українськими розвідувальними службами.

Паралельно з цим німецький уряд посилить санкційний тиск на Росію.

Крім того, Німеччина надасть 250 млн євро на ремонт енергооб’єктів в Україні.

Виробництво дронів і підпал у Мюнхені

У Німеччині стартувало масове виробництво 5 тисяч далекобійних дронів для України.

Німецько-американська оборонна компанія Auterion та її український партнер по спільному підприємству Airlogix оголосили про виготовлення перших дронів.

Виконання замовлення німецького уряду заплановано до середини 2027 року. За даними галузевих джерел, вартість контракту становить приблизно 300 млн євро.

Ці дрони, які виробляють поблизу Мюнхена, є частиною підтримки Німеччиною України.

До речі, близько опівночі у Мюнхені підпалили будмайданчик оборонної компанії.

Зокрема, з автомобіля на будівельний майданчик перед штаб-квартирою технологічної компанії Rohde & Schwarz було кинуто запальні пристрої. Один із них спалахнув біля будівельних контейнерів перед офісом компанії.

Поліцейський патруль негайно прибув на місце події та загасив вогонь. У результаті пожежі ніхто не постраждав, а полум'я не дісталося до приміщень компанії.

Міністр внутрішніх справ Баварії пов’язує інцидент із підпалом у Мюнхені з іншими диверсіями у Німеччині.

Щодо далекобійних дронів слід додати, правитель Росії ВладімірПутін обурився "мовчанням" партнерів України після попередження, що небо РФ не є безпечним для цивільної авіації.

Загрози для Європи

На головному вокзалі Брюсселя затримали озброєного автоматом чоловіка.

Данські спецслужби попередили про наростаючу загрозу диверсій Росії проти оборонно-промислового комплексу.

Молдова фіксує зростання спроб вербування своїх громадян для диверсій за кордоном. Крім того, Кишинів викликав главу дипмісії РФчерез виборчі дільниці у Придністров’ї.

Польські винищувачі перехопили розвідувальний літак РФ, що загрожував цивільній авіації. Польща до 9 грудня обмежить повітряний рух над сходом країни, щоб полегшити роботу ППО.

Лідерка консерваторів Британії Кемі Баденок заявила про загрозу війни з "найбільшою ядерною державою світу", а лідерка білоруської опозиції каже, що РФ може використати Білорусь для провокації НАТО.

Скандал зі снарядами в Естонії

Міністр оборони Естонії йде у відставку через проблемний контракт на снаряди для ЗСУ.

Державний центр оборонних інвестицій (RKIK) уклав угоду на закупівлю боєприпасів для ЗСУ у компанії з Індії (назву якої не розголошують) та вніс передоплату на суму майже 70 мільйонів євро. Натомість боєприпаси так і не отримав. Більше того, як згодом з'ясувалося, компанія просто не мала досвіду їх виготовлення.

Про те, як цей і інші скандали навколо партії влади вплинуть на політичні розклади в Естонії, читайте в статті співзасновника "Європейської правди" Юрія Панченка Відставка через снаряди для України. Що відбувається в Естонії та чи будуть дострокові вибори.

ЄС ще вирішує, чи має Естонія повернути кошти після скандальної закупівлі зброї для України.