Росія вже застосовує набутий в Україні досвід дронового терору в Німеччині – як Європа може захиститися

Спроба атаки безпілотниками на аеропорт Лейпциг/Галле та нові російські диверсії в Німеччині кардинально змінила європейську дискусію про російські гібридні операції на території Європи. Уряд Німеччини офіційно поклав відповідальність за спробу дронового саботажу в аеропорту на Росію.

Цей випадок знову актуалізував розмови про те, чи варто заборонити в’їзд до Європейського Союзу російським військовим, які воювали проти України. Однак складніше питання полягає в іншому: чи здатна Європа виявляти й нейтралізувати будь-яких осіб, мережі та спроможності, які забезпечують операції із застосуванням дронів з вибухівкою.

Німеччина офіційно пов'язала невдалу серпневу атаку на аеропорт Лейпциг/Галле з Росією. За даними слідства, операція вимагала професійної технічної підготовки та серйозного організаційного планування. Водночас німецькі посадовці вважають, що безпосередні виконавці могли бути агентами низького рівня, які діяли в інтересах російських державних структур. Росія свою причетність традиційно заперечує.

24 Канал на підставі аналізу відомих фактів розслідування російських диверсій в Європі доходить до тривожних висновків – досвід дронової війни, який Росія накопичила та вдосконалила під час війни проти України, може передаватися виконавцям, які взагалі не мають типового військового профілю. Їх також можуть готувати російські оператори БпЛА з нещодавнім бойовим досвідом. Отже, вже в найближчі часи на Європу може чекати страшна хвиля терактів і диверсій з катастрофічними наслідками. Чи можна запобігти загрозі – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Російські воєнні дронові технології вже "експортуються" до Європи

Спочатку інцидент у Лейпцигу виглядав як серйозне, але відносно локальне порушення безпеки аеропорту. Подальше розслідування вказує на значно складнішу й краще організовану операцію, спрямовану проти безпеки держави.

4 серпня в охоронюваній зоні аеропорту Лейпциг/Галле поблизу українських вантажних літаків "Антонов" виявили дрон із вибухівкою та детонатором. Німецькі ЗМІ повідомляли, що безпілотник зіткнувся з літаком "Антонов", після чого впав на землю, не здетонувавши. За повідомленнями, він ніс близько 800 грамів пластичної вибухівки Semtex.

Російський дрон влучив у крило українського "Руслана", але, на щастя, не вибухнув. Іншого разу може так не пощастити / Фото Bild

Роботу аеропорту було порушено. Вантажний літак DHL, який перервав посадку, згодом зіткнувся в повітрі з іншим невстановленим об'єктом і був перенаправлений до Ганновера. На щастя, до авіакатастрофи це не призвело. Після посадки на літаку виявили незначні пошкодження.

Згодом слідчі знайшли третій дрон у полі неподалік аеропорту, а також приблизно 50 грамів речовини, яку попередньо визначили як можливий гексоген, або RDX, потужну вибухову речовину військового призначення.

Поблизу аеропорту також виявили антену та електронне обладнання, яке могло бути частиною системи керування дроном. За словами німецьких органів влади, конфігурація безпілотника, тип вибухівки та технологія підриву нагадують методи, пов'язані як із попередніми російськими гібридними операціями, так і з війною Росії проти України.

1 вересня 2026 року уряд Німеччини офіційно поклав відповідальність на Росію. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт заявив, що наявні докази вказують на осіб, які діяли в інтересах російських державних структур. Берлін оголосив про закриття Генерального консульства Росії в Бонні, заходи проти "Російського дому" в Берліні та посилення контролю за в’їздом громадян Росії до Німеччини.

Наступного дня видання NDR, WDR та Süddeutsche Zeitung повідомили, що німецькі слідчі встановили кількох підозрюваних.

Один із них є громадянином Білорусі, який також має російський паспорт і в'їхав до Шенгенської зони за італійською туристичною візою, виданою в Мінську. Другий підозрюваний, якого описують як можливого логіста та інструктора, нібито прибув через Берлін і залишив Європу незадовго до атаки.

Якщо ці дані підтвердяться, випадок у Лейпцигу свідчитиме про проблему, значно ширшу за питання російських військовослужбовців. Головна загроза полягає в самій мережі.

Російські військові виробили тактику атак із застосування FPV-дронів у прифронтових районах в Україні. Тепер вони застосовують її в Західній Європі

Наслідки для європейської безпеки стають очевиднішими, якщо розглядати випадок в аеропорту Лейпцига в контексті розвитку російських дронових операцій в Україні.

Від липня 2024 року Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні документує регулярні російські атаки дронами на короткі дистанції на цивільних осіб уздовж контрольованого Україною берега Дніпра в Херсонській області. У травні 2025 року Комісія дійшла висновку, що російські окупанти вчиняли вбивства як злочин проти людяності шляхом масштабних і систематичних дронових атак, які здійснювалися в межах скоординованої державної політики.

Значення цих висновків виходить далеко за межі кількості самих дронових атак проти цивільних українців.

Такі дрони передають операторам відео в реальному часі. Комісія встановила, що цивільних атакували, коли вони йшли пішки, їхали автомобілями або займалися повсякденними справами. Це означає, що російські оператори дронів в багатьох випадках могли розуміти цивільний характер цілі ще до моменту застосування вибухівки. Сотні відеозаписів таких атак згодом поширювалися через російські Telegram-канали.

До вересня 2025 року Комісія задокументувала аналогічні методи на ділянці завдовжки понад 300 кілометрів, що охоплювала Херсонську, Миколаївську та Дніпропетровську області. Вона дійшла висновку, що підрозділи окупантів, які діяли під централізованим командуванням, застосовували той самий спосіб дій для атак на цивільних осіб і цивільні об’єкти.

19 серпня 2026 року російський дрон атакував пасажирський мікроавтобус у Корабельному районі Херсона. Загинули четверо цивільних, ще п’ятеро були поранені. 1 вересня інший дрон атакував таксі в тому ж районі, поранивши трьох дорослих і двох дівчат віком два та одинадцять років.

18+ Наслідки російської атаки на маршрутку в Херсоні, 19 серпня 2026, фото – Національна поліція:

25 серпня в Харківській області FPV-дрон убив двох чоловіків, які розбирали завали біля будинку в Слатиному. Загроза повторного удару не дозволила рятувальникам одразу відреагувати на пожежу, що виникла пізніше. Через шість днів російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль із родиною в Золочеві, Харківської області, а ще один безпілотник уразив комунальний ритуальний автомобіль, який перевозив тіло на кладовище.

Саме в такому середовищі Росія накопичила значний практичний досвід у розвідці за допомогою безпілотників, наведенні, навігації, доставленні бойового навантаження та обході засобів радіоелектронної протидії.

Фахівець із безпілотних систем із таким досвідом може становити підвищений ризик для європейської безпеки. Точніше – вже становить. Просто не всі хочуть це визнавати.

Загроза полягає не лише в переміщенні диверсантів

Саме тут випадок Лейпцига змінює логіку аналізу. Йдеться не про те, що той самий російський оператор, який атакував цивільних у Херсоні чи Запоріжжі, згодом керував дроном у Німеччині. Суть в іншому: досвід і спроможності, напрацьовані під час війни, можуть передаватися без фізичного прибуття до Європи самих досвідчених операторів БпЛА.

Розвідувальна служба може завербувати місцевих або "мобільних агентів". Досвідчений фахівець може навчити іншого виконавця. Компоненти можна придбати у вільному продажу. Вибухівку, засоби зв’язку та системи керування можна готувати окремо. Логіст може легально прибути до Європи по досі законній для росіян в ЄС туристичній візі раніше за основну групу. Особи, які дистанційно координують операцію, можуть взагалі ніколи не перетинати кордон ЄС.

Російські диверсії в аеропорту Лейпцига дедалі більше нагадують саме таку розподілену модель.

За даними німецьких ЗМІ, один із підозрюваних міг виконувати функції логіста та інструктора, тоді як уряд Німеччини характеризував безпосередніх виконавців як "агентів низького рівня". Повідомлялося, що сліди ДНК виявили на дроні, контейнері з вибухівкою та обладнанні, встановленому поблизу аеропорту.

Це має важливі наслідки для безпекової політики. Перевірка лише тих осіб, чию службу в російській армії можна довести (це понад 1 мільйон осіб), охоплює тільки одну частину загрози. Такий підхід не обов’язково дозволить виявити вербувальників, посередників розвідки, підготовлених цивільних фахівців, власників подвійного громадянства, логістичний персонал або новозавербованих агентів.

Колишній президент Росії відкрито погрожує Німеччині / Скріншот

Тому заборона на в’їзд для російських військовослужбовців і ветеранів та стратегія протидії саботажу не є одним і тим самим інструментом. Водночас обмеження в’їзду для осіб, які становлять найвищий ризик залучення до дронового саботажу на території Європи, було б цілком обґрунтованим кроком для посилення європейської безпеки.

Європейський Союз уже визнав потенційний безпековий ризик, пов'язаний із людьми, які брали участь у війні Росії проти України.

21-й пакет санкцій ЄС, ухвалений 23 липня 2026 року, створив основу для всеохопної візової заборони щодо чинних і колишніх комбатантів російських збройних сил та пов'язаних із ними формувань, які брали участь в агресії проти України. Рада ЄС ще не активувала цю заборону й має окремо визначити момент набуття нею чинності.

Російський МЗС, ігноруючи логіку, каже про безпідставні звинувачення Німеччини / Скріншот

Але з цим є проблеми. Бо пропозиція зіткнулася з опором, зокрема з боку Франції та Італії. Їхні заперечення стосуються переважно механізмів реалізації та юридичної точності, а не самого факту існування реальних безпекових ризиків.

Серед ключових питань: як органи влади можуть надійно встановити, що заявник безпосередньо брав участь у бойових діях; як оцінювати російські військові документи; які візові інструменти забезпечують найнадійнішу правову основу; і як не прирівняти сам факт військової служби до персональної відповідальності за ворожу діяльність. Згодом ЄС розглядав можливість звузити дію такого заходу до осіб, які безпосередньо брали участь у бойових діях, а також до короткострокових віз.

Ці застереження мають підґрунтя. Надто широке правило складно застосовувати послідовно, до того ж воно більш уразливе для юридичного оскарження. Однак російські диверсії в Лейпцигу свідчать, що сама дискусія може бути зосереджена на хибній межі.

Ключова відмінність проходить не просто між російськими комбатантами та цивільними. Вона проходить між людьми, чий задокументований військовий або технічний досвід, чи встановлена участь у російських військових операціях, вказує на підвищений ризик залучення до саботажу, та людьми, щодо яких таких доказів немає.

Європа вже має докази, які можуть підтримати індивідуальну перевірку

Більш адресна модель можлива, адже вже існує значний масив задокументованої інформації про російські дронові операції.

Комісія ООН встановила систематичний характер атак проти цивільних. Українські слідчі органи пішли далі в напрямі персоніфікованої відповідальності. У червні 2026 року українські органи влади оголосили про підозру десятьом військовослужбовцям російського 404-го мотострілецького полку, яких підозрюють в участі в атаках FPV-дронами на цивільне населення та цивільну інфраструктуру Херсонської області.

Докази також збирають громадські організації. Truth Hounds повідомила, що протягом 2025 року ідентифікувала понад 120 ймовірних виконавців воєнних злочинів, задокументувала понад 43 900 ймовірних інцидентів та здійснила сім подань у межах процедур універсальної юрисдикції. Ці дані стосуються ймовірних воєнних злочинів загалом і не обмежуються операторами дронів.

Окремо OSINT-проєкт ruskimviz.net веде відкриту базу даних ідентифікованих російських операторів БпЛА. Це створює ще один рівень публічно доступної інформації, яку можна використовувати для подальшої перевірки та розслідувань.

Тож ключове політичне завдання полягає у створенні надійного механізму, який дозволить перетворювати різні категорії доказів на юридично обґрунтовані безпекові рішення.

Проєкт ruskimviz.net веде базу викритих російських воєнних злочинців / Скриншот

ЄС варто застосувати підхід, заснований на доказах, і зосередитися на ідентифікованих операторах БпЛА, командирах, інструкторах, представниках розвідки та посередниках, чия причетність до ворожої діяльності підтверджується сукупністю даних офіційних розслідувань, розвідки та надійних джерел громадянського суспільства.

Такий підхід також точніше відображав би сучасну модель російських гібридних операцій: невеликі групи, комерційні технології, координація з боку розвідки, одноразові виконавці та вузькоспеціалізована експертиза, які об’єднуються лише на час конкретної операції.

Лейпциг змінює питання, яке має поставити собі Європа

В Україні вже давно накопичено значний масив міжнародних доказів того, що російські військові підрозділи систематично застосовували дрони не лише на полі бою, але й проти цивільних. На це звертала увагу також і світова преса. Зокрема, журналісти The New York Times провели розслідування, та встановили, що російський дрон, яким повністю керував ШІ, системно вбивав цивільних на Запоріжжі. Тобто мова йде про визначені наперед окупантами параметри. І весь досвід може бути експортований росіянами до Європи.

Зараз у Лейпцигу німецькі слідчі вважають, що Росія організувала диверсійну операцію проти критичної логістичної інфраструктури за участю агентів, які діяли всередині Європи. Ключовий зв'язок між цими випадками полягає не в доведеному переміщенні конкретних операторів дронів з одного театру дій на інший, а в передачі досвіду, методів і оперативних спроможностей.

Ця відмінність має принципове значення для європейської безпекової політики. Дискусія не може обмежуватися лише питанням, чи повинні російські ветерани отримувати туристичні візи. Європі також потрібна система, здатна ідентифікувати людей, які можуть керувати дронами, навчати інших, організовувати або сприяти застосуванню методів дронової війни, напрацьованих за більш ніж чотири роки повномасштабної війни проти України.

Розслідування в Лейпцигу наочно показує складність цієї загрози. Один із підозрюваних в’їхав до Шенгенської зони за звичайною туристичною візою, тоді як інший, імовірно, прибув окремо як логіст та інструктор. Особи, які керують такими операціями, можуть узагалі ніколи не в'їжджати до ЄС.

Тому ефективніший принцип полягає в індивідуальній оцінці ризику, підкріпленій даними про участь у війні в Україні. Європейським органам влади варто зосередитися на ідентифікованих операторах, інструкторах, посередниках та особах, пов’язаних із розвідувальними структурами, одночасно інтегруючи візовий і прикордонний контроль із дедалі більшим масивом доказів про російські військові та диверсійні мережі.

Лейпциг показав, що російські терористичні методи із застосуванням дронів, відпрацьовані в Україні, можуть переноситися за межі поля бою та адаптуватися для операцій проти цивільної інфраструктури уже всередині Європи. Європейська безпекова політика має врахувати цю реальність.