Аспірант випадково "загуглив" невідоме місто мая: у ньому жили 50 000 людей

У 2024 році аспірант Тулейнського університету Люк Олд-Томас шукав набори даних, які можна було б використати в археології. Приблизно на 16-й сторінці результатів пошуку Google він знайшов екологічне LiDAR-дослідження, проведене в Кампече (Мексика), пише IFLScience.

Коли Олд-Томас та його колеги опрацювали дані, вони виявили понад 6500 доіспанських споруд на всій досліджуваній території, зокрема раніше невідоме місто, яке згодом назвали Валеріана на честь сусідньої прісноводної лагуни.

Дослідники виявили дві великі монументальні зони, віддалені одна від одної приблизно на 2 кілометри, з'єднані щільним поселенням. Одна центральна зона містила храмові піраміди, огороджені площі, широку дамбу, майдан для гри в м'яч та водосховище.

Вчені вважають, що деякі частини Валеріани, можливо, були збудовані дуже рано, тоді як значна частина міста розвивалася приблизно між 250 і 900 роками н. е., а пік її розквіту припав на 750–850 роки н. е.

Відкриття стало можливим завдяки технології LiDAR. Цей метод полягає у надсиланні з літака швидких лазерних імпульсів у бік землі та вимірюванні часу, необхідного для повернення світла. Отримані вимірювання дозволяють створювати детальні тривимірні моделі земної поверхні.

У лісистих районах дослідники можуть обробляти дані, щоб видалити рослинність із цифрової моделі, що полегшує розпізнавання стін, доріг, платформ та інших рукотворних об'єктів.

Олд-Томас пояснив різницю між археологічним та екологічним застосуванням цієї технології: "Перше, що ми робимо, — це цифровим способом відбираємо та видаляємо всю рослинність, щоб розглянути поверхню землі в археологічному контексті". Для екологів сама рослинність може бути важливою; для археологів її видалення дозволяє виявити сліди споруд, прихованих під нею.

Команда також використовувала алгоритми для розрізнення природних схилів та об'єктів, ймовірно створених людьми. Це було важливо, оскільки дані спочатку збиралися для моніторингу навколишнього середовища, а не для археологічних цілей.

Дослідники оцінили, що у період свого розквіту Валеріана могла налічувати від 30 000 до 50 000 мешканців. Що ще важливіше, ці висновки ставлять під сумнів уявлення про те, що в низовинах мая переважали ізольовані села, розділені переважно порожніми лісами. Натомість дані вказують на ландшафт, що містив міста, менші громади, сільськогосподарські угіддя та інженерні споруди в різній концентрації.

Марчелло А. Кануто, науковий керівник Олд-Томаса, зазначив, що дані LiDAR свідчать про те, що мая з низовин будували різноманітні міста та громади. Дослідження також продемонструвало, наскільки масштабно мая змінювали своє оточення, щоб забезпечити існування довготривалого суспільства.

Це відкриття показує, як дані, зібрані з однією метою, можуть дати відповіді на зовсім інші питання. У міру того, як LiDAR-дослідження охоплюватимуть все більшу частину низовин мая, дослідники зможуть отримати чіткіше уявлення про те, якими великими були міста мая, як розподілялося населення та як громади змінювали ландшафт.

Інші новини науки

• У Польщі археологи виявили 5000-річний курган, який здивував вчених вмістом. Всередині дослідники знайшли скелет одного чоловіка та ще два людських черепи.
• Археологи виявили незвичайні споруди інків у Андах. На висоті близько 3400 метрів над рівнем моря дослідники знайшли складський комплекс з унікальною системою вентиляції.