Атака на українські Ан-124 у Німеччині: ЗМІ розкрили деталі розслідування

В Німеччині слідчі вважають, що атака дронів в аеропорту Лейпцига могла бути спробою підірвати один або кілька українських транспортних літаків «Антонов».

Про це повідомило видання Der Spiegel, журналісти якого реконструювали перебіг розслідування та рішення німецького уряду публічно звинуватити Москву.

Дрон із вибухівкою опинився біля українського літака

Увечері 4 серпня поблизу Курсдорфа — покинутого села між двома злітно-посадковими смугами аеропорту — пролунав вибух. Невдовзі камери спостереження зафіксували безпілотник, який летів у бік стоянки українських транспортних літаків.

Дрон наблизився до одного з «Антонових», після чого впав неподалік літака. Згодом поруч виявили саморобний вибуховий пристрій із пластиковою вибухівкою Semtex.

За оцінкою слідчих, у разі успішної детонації пристрій міг спричинити займання пального у крилі літака. Однак вибухівка не спрацювала. Як свідчать матеріали розслідування, причиною могла стати несправність детонатора. На самому дроні були встановлені камера, акумулятор і Wi-Fi-роутер.

Згодом з’ясувалося, що одним безпілотником справа не обмежилася. Через десять днів приблизно за п’ять кілометрів від аеропорту знайшли ще один пошкоджений дрон. На ньому виявили сліди гексогену, а серед обладнання — маршрутизатор та мобільні мережеві картки.

Ще одну знахідку правоохоронці зробили в лісі біля Курсдорфа. Там залишилися сліди вибуху й пожежі, була встановлена антена, а серед уламків виявили технічні компоненти. Слідчі припускають, що вони могли належати третьому безпілотнику.

Як слідство вийшло на російський слід

Під час експертиз правоохоронцям вдалося отримати низку зачіпок. Зокрема, SIM-картки з обладнання безпілотників можна було відстежити до місць продажу, а на речових доказах знайшли ДНК.

У результаті слідство встановило щонайменше двох можливих учасників операції. Один із них, за інформацією Der Spiegel, міг мати зв’язки з російськими розвідувальними структурами. Його також пов’язують із підпалом магазину господарських товарів у польській Лодзі в липні 2024 року.

Інший фігурант, як вважається, перед подіями в Лейпцигу прибув до Німеччини зі Стамбула, а згодом вирушив до Сербії. За даними західних спецслужб, російські розвідувальні структури використовують цю балканську країну для вербування та підготовки людей, яких можуть залучати до диверсій у Європі.

Важливим для Берліна став і сигнал від іноземної розвідки. У першій половині серпня Німеччина отримала інформацію про можливий зв’язок кількох причетних до атаки осіб із російськими спецслужбами. Інсайдери Der Spiegel зазначили, що саме ці дані «змінили правила гри».

На причетність державного суб’єкта, за оцінкою німецьких експертів, також указували тип вибухівки, конструкція безпілотників та спосіб керування ними.

У Сербії затримали чоловіків із вибухівкою та деталями дрона

Слідство також з’ясовує, чи пов’язані події в аеропорту Лейпцига з інцидентом, який кількома місяцями раніше стався в Сербії.

Увечері 11 червня поблизу міста Суботиця, неподалік угорського кордону, сербські правоохоронці зупинили Peugeot і Volvo, які окремо рухалися в бік Євросоюзу.

За кермом Peugeot був Данило Б., який представився громадянином Сербії та Росії. Під час перевірки машини силовики виявили деталі модифікованого безпілотника.

Другим автомобілем керував громадянин Сербії Слободан Д. У схованці всередині Volvo правоохоронці знайшли дві бляшанки з вибухівкою. Крім того, вилучили готівку та передавачі для керування дронами. Обох водіїв затримали.

Як пише Der Spiegel, увагу слідчих привернула схожість методів, використаних у Сербії та під час атаки в Лейпцигу. Тепер вони встановлюють, чи могли Данило Б. і Слободан Д. бути пов’язані з одним із фігурантів розслідування інциденту в аеропорту.

Чому аеропорт Лейпцига має особливе значення

Аеропорт Лейпцига є важливим логістичним вузлом для Бундесверу та НАТО. Через нього перевозять військові вантажі, серед яких боєприпаси, бронетранспортери та гелікоптери. Для таких перевезень використовують і великі українські транспортні літаки.

Остання операція Бундесверу через цей аеропорт перед атакою відбулася 29 липня — за кілька днів до появи дронів.

Стратегічне значення Лейпцига враховано і в оборонному плануванні НАТО. Аеропорт належить до об’єктів, захист яких має особливе значення у разі кризової ситуації.

Тому про знахідку безпілотника вже наступного ранку доповіли верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексусу Грінкевичу. У його штабі, за даними видання, не схильні вважати вибір цього об’єкта випадковим.

Берлін змінив підхід до російських гібридних атак

Після інциденту представники німецьких спецслужб та урядових відомств протягом кількох тижнів аналізували зібрані дані. Канцлер Фрідріх Мерц регулярно отримував інформацію про перебіг справи навіть під час літньої відпустки.

В уряді водночас сперечалися, коли саме варто публічно назвати Росію відповідальною. Зрештою Берлін вирішив не чекати завершення всіх слідчих процедур.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц ще до офіційного звинувачення Москви заявив, що винні у гібридних атаках мають відповісти за свої дії.

«Федеральний уряд накладе ціну на винних у гібридних атаках. Вони за це заплатять», — заявив Мерц.

Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт заявив, що уряд покладає на Росію відповідальність за гібридну атаку 4 серпня. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль також заявив про відкриту ворожість російського керівництва до Німеччини.

Der Spiegel звертає увагу на швидкість такої реакції. Раніше Берлін значно довше утримувався від прямих звинувачень. Після кібератаки на Бундестаг 2015 року, наприклад, минуло п’ять років, перш ніж німецька влада публічно заявила про відповідальність Росії.

Нині в уряді, за інформацією видання, припускають, що події в Лейпцигу можуть бути не поодиноким випадком, а частиною нової хвилі гібридних операцій.

Німеччина посилює тиск на Росію та допомогу Україні

У відповідь Берлін готує низку заходів. Серед них — посилення контролю за в’їздом громадян Росії, подальші санкції та боротьба з російським тіньовим флотом.

Також має припинити роботу генеральне консульство Росії в Бонні. Окремо планується закрити «Російський дім» у Берліні та розірвати контракт із ним.

Паралельно Німеччина має намір збільшити підтримку України. За інформацією Der Spiegel, вже у вересні Київ має отримати тисячі ударних безпілотників та ракети «земля — повітря» для IRIS-T.

Крім того, уряд розглядає поглиблення розвідувальної співпраці між Берліном і Києвом. Серед можливих напрямів — допомога Україні зі збором координат цілей для ударів у відповідь.

Змінити планують і можливості власних спецслужб. Восени Бундестаг, як очікується, розглядатиме законодавчі зміни, які дадуть німецькій розвідці ширші повноваження для активної протидії загрозам.

Зокрема, йдеться про можливість проникати до ІТ-систем противника, видаляти викрадену інформацію та втручатися в ланцюги постачання. За особливо небезпечних обставин нові правила також можуть дозволити саботувати роботу певних об’єктів, наприклад підприємств із виробництва безпілотників.