Бос турбує після кінця робочого дня: адвокат пояснила, як можна реагувати

Робочий день закінчився, але телефон продовжує дзвонити, а в месенджері з’являються нові повідомлення від керівника. Працівника можуть просити терміново підготувати документ, відповісти на лист, долучитися до онлайн-наради або просто «на кілька хвилин» вирішити робоче питання. Проте регулярне виконання таких завдань після завершення встановленого робочого часу може бути не просто спілкуванням із роботодавцем, а фактичним залученням до роботи понад норму.

Адвокатка, керівниця ЮК «Prima Leader Group» Діна Дрижакова пояснила для Vgorode, що працівник має право не лише на виконання своїх трудових обов’язків, а й на повноцінний відпочинок. Тому сам факт роботи за наймом не означає, що людина повинна бути постійно доступною для роботодавця після завершення робочого дня.

Чи потрібно відповідати керівнику після роботи

За словами адвокатки, важливо насамперед подивитися, який режим роботи встановлений для конкретного працівника та що передбачено його трудовим договором і посадовими обов’язками.

Якщо договором або характером роботи не передбачено чергування, роботи за викликом чи режим постійної доступності, роботодавець не може розглядати працівника як людину, яка зобов’язана цілодобово перебувати на зв’язку.

Звичайне повідомлення від керівника ще не обов’язково означає надурочну роботу. Наприклад, роботодавець може надіслати інформацію, яку працівник побачить наступного робочого дня. Інша ситуація виникає тоді, коли від людини вимагають саме виконати завдання у час, коли її робочий день уже закінчився.

Якщо працівника систематично просять після завершення робочого дня готувати документи, відповідати на робочі листи, виконувати доручення, брати участь у нарадах або вирішувати інші службові питання, це може свідчити про фактичне виконання роботи понад установлену тривалість робочого часу.

Для працівника це має практичне значення. Важливо розуміти різницю між ситуацією, коли керівник просто надсилає повідомлення, і ситуацією, коли людина фактично продовжує працювати. У другому випадку виникає питання дотримання правил щодо робочого часу, його обліку та оплати.

Коли роботодавець може залучити до надурочної роботи

Надурочна робота — це робота понад установлену для працівника тривалість робочого дня або робочого часу. За загальним правилом, як зазначає Діна Дрижакова, надурочні роботи не повинні перетворюватися на звичайну практику підприємства.

Трудове законодавство допускає залучення до надурочних робіт лише у визначених законом виняткових випадках. Серед таких обставин — необхідність запобігти або ліквідувати наслідки аварій, стихійного лиха та інших ситуацій, які потребують невідкладних дій.

Тому постійний дефіцит працівників, велика кількість завдань або бажання керівника встигнути більше не повинні автоматично означати, що співробітник має регулярно працювати після закінчення свого робочого дня.

Особливо важливо це для ситуацій, коли додаткові завдання стали систематичними. Якщо людина фактично працює ввечері після завершення робочого часу майже щодня, аргумент «це всього кілька хвилин» сам по собі не вирішує питання. Значення має те, чи виконує працівник за дорученням роботодавця свої трудові функції у час, який уже не входить до встановленого робочого часу.

Така робота також має належним чином оформлюватися та оплачуватися відповідно до вимог трудового законодавства.

Примітка редактора: надурочна робота не тотожна будь-якому повідомленню, яке роботодавець надсилає працівнику ввечері. Ключове питання — чи був працівник фактично залучений до виконання роботи понад установлену тривалість робочого часу.

Що робити, якщо керівник постійно дає завдання після роботи

Якщо такі ситуації повторюються, адвокатка радить не залишати їх без фіксації. Працівникові варто зберігати листування, електронні листи та повідомлення у корпоративних месенджерах, де керівник ставить завдання після завершення робочого дня.

Також важливо зберігати інформацію про дати й час таких доручень. Якщо працівник регулярно отримує завдання ввечері, а виконувати їх потрібно до ранку або безпосередньо після отримання, така хронологія може допомогти підтвердити систематичність ситуації.

Далі можна письмово звернутися до роботодавця або кадрової служби з проханням дотримуватися встановленого режиму робочого часу. У такому зверненні працівник може зазначити, що регулярно отримує робочі доручення після завершення робочого дня, і попросити організувати роботу відповідно до встановленого графіка.

Якщо після такого звернення ситуація не змінюється, працівник може звернутися до Державної служби України з питань праці або захищати свої трудові права в суді.

Для самого працівника важливо не лише знати про можливість звернення до контролюючого органу чи суду, а й мати докази того, що робота дійсно виконувалася поза межами встановленого робочого часу. Саме тому збереження повідомлень та інших підтверджень може мати значення у разі виникнення трудового спору.

Діна Дрижакова наголошує, що працівникові не варто сприймати регулярну роботу після завершення робочого дня як звичайну частину трудових відносин. Якщо людина час від часу допомагає колегам або роботодавцю у межах своїх можливостей, це не означає автоматичної згоди на постійну роботу понад установлений графік.

Право на відпочинок є окремим трудовим правом працівника. Водночас кожна конкретна ситуація залежить від режиму роботи, умов трудового договору, характеру посадових обов’язків та обставин, за яких працівника залучають до роботи після завершення робочого дня.