Як Верховна Рада першою у світі визнала злочини СРСР проти угорців і чому саме зараз

3 вересня Верховна Рада ухвалила рішення, що стало прецедентом у світі. Україна стала першою державою, яка офіційно засудила етнічно обумовлені репресії проти угорців, які проводила Москва після Другої світової війни.

В Угорщині ці події відомі за назвою "маленький робот". Це – одна з національних трагедій, що забрала життя десятків тисяч угорців.

Про те, що таке "маленький робот", навіщо український парламент ухвалив зазначену постанову і чому саме зараз, читайте в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка "Маленький робот" для Мадяра. Чи зможе рішення Ради зняти угорську блокаду України в ЄС. Далі – стислий її виклад.

Після 1944 року, коли радянські війська увійшли до Угорщини, відбулося кілька хвиль масових депортацій угорців у віддаленні куточки СРСР та у табори ГУЛАГу. За найбільш консервативною оцінкою, швидше за все заниженою, було депортовано понад 130 тисяч людей. Є підтвердження, що понад 66 тисяч загинули у дорозі, у таборах та на чужині.

Інші оцінки і кількості депортованих, і загиблих – у рази вищі.

Термін "маленький робот" (Málenkij robot) – це угорське прочитання російського словосполучення "маленькая работа". Мовляв, представники радянської окупаційної влади забирали місцевих на невелику роботу – і вони зникали назавжди.

У цих трагічних подіях Закарпаття мало особливу роль.

Тут радянські репресії, арешти і депортації за національною ознакою почалися найпершими, ще у 1944 році. Саме тут, як-от у Сваляві, були важливі "перевалочні" табори, в яких збирали людей, звезених з різних куточків Закарпаття та з Угорщини перед відправкою на схід.

А через політику тотального замовчування ці дії Москви перетворилися на "забутий злочин", про який мало хто знає за межами Угорщини.

Від 3 вересня 2026 року Україна стала першою державою світу, яка офіційно, на національному рівні, визнала масові злочини проти угорців.

Хоча, можливо, не зовсім у тих формулюваннях, які волів би бачити Будапешт.

Це рішення опинилося на розгляді ВР доволі несподівано. Проєкт постанови з неймовірною швидкістю провели через комітети, навіть врахували ідеї від опозиції.

Постанова підкреслює, що засуджує переслідування, арешти і репресії проти цивільних лише на території Закарпаття. При цьому Рада "не помітила" більшої частини репресій проти угорців.

Долучені до підготовки рішення депутати у розмові з "ЄвроПравдою" наполягають, що ухвалювали його "не для Угорщини, а для самих себе".

Причина ухвалення рішення не є великим секретом, хоча офіційно її не визнають. Вже на початку наступного тижня до Будапешта має прибути з візитом спікер Руслан Стефанчук, підтвердили кілька джерел "Європейської правди". У пресслужбі спікера цю інформацію не коментують.

Тепер, після ухвалення постанови, Стефанчук має що привезти угорським партнерам. І треба визнати, що перша реакція з Будапешта є позитивною.

Тож якщо візит відбудеться, як і прагне Київ – то тло для нього створене добре.

Це визнають і в опозиції – хоча й не вірять у зміну позиції угорців.

Заяви з парламенту Угорщини підтверджують цей скепсис.

У них подяка за рішення межує з вимогами на адресу України.

Уряд Мадяра продовжує блокувати рух України до ЄС, всупереч своїм же обіцянкам у червні.

Ми опинилися у ситуації, коли Угорщина, блокуючи відкриття нових кластерів, жодного разу офіційно не повідомила Україні, що ж саме є вимогою, після виконання якої блокаду знімуть.

Тому задача максимум для візиту Стефанчука – отримати від партнерів їхню позицію; відповісти, чи видаються їхні вимоги реалістичними з боку парламенту; та зрозуміти, що є реальним мотивом угорського вето.

І, звісно, використати цю можливість, щоби знову нагадати Будапешту: блокуючи рух України до ЄС, угорська влада карає також етнічних угорців України.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка "Маленький робот" для Мадяра. Чи зможе рішення Ради зняти угорську блокаду України в ЄС.