Наскільки Трампу важлива Україна: чи призведе відновлення переговорів з Путіним до припинення вогню

Володимир Зеленський повідомив, що вже найближчими днями спецпредставники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер можуть відвідати як Київ, так і Москву. З першим візитом в Україні їх чекають вже давно. Адже в Москві та Пітері, зустрічаючись із Путіним, Віткофф був вже п’ять разів, Кушнер — лише раз. Проте багатогодинні історичні лекції, які вони, вочевидь, вислуховували від очільника Кремля, результату не дали. Ба більше, Путін пішов на подальшу ескалацію війни, готуючись до оголошення мобілізації у Росії після виборів до Держдуми 18-20 вересня.

Повернення американців до переговорів з росіянами щодо встановлення режиму припинення вогню на даному етапі можна буде лише вітати, якщо вони дійсно будуть успішними. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга порадив найближчими днями слідкувати за новинами.

«З поверненням активної політико-дипломатичної фази в багатьох столицях світу ми будемо мати нову динаміку у мирних зусиллях», — додав Сибіга.

Й новини не забарилися. Reuters повідомив, що переговори щодо української частини поїздки Віткоффа та Кушнера все ще тривають. Команди говорили про неділю, 6 вересня, як про можливу дату. Проте Кремль, вочевидь, не дає гарантій, що припинить обстріли, зокрема Києва, на час візиту спецпосланців Трампа. Як це, наприклад, робила Україна. Напередодні таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви минулого тижня США зверталися до Києва з проханням не бити по Москві.

Тож чого очікувати від першого візиту Віткоффа та Кушнера до Києва, якщо він все ж відбудеться? Та наскільки Трампу дійсно важлива Україна, особливо напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Ляпас мирним зусиллям: як Росія зриває візит американців

У п’ятницю, 4 вересня, стало відомо, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер могли прибути до Києва літаком із Москви. Принаймні, як стверджують деякі українські народні депутати, американська сторона розглядала таку можливість. Проте після постійних російських ударів, зокрема в районі київського аеропорту «Жуляни» та по будівлі СБУ, Віткофф і Кушнер оберуть потяг. Навряд чи Росія надасть їм «зелений» коридор до Борисполя. Та й сподіватися на це від самого початку було марно.

«Путін замість миру обрав ескалацію. Ми це в Києві бачимо, і в Україні бачимо та відчуваємо щоденно. Звісно, одна з цілей — це вплив на настрої населення, намагання знищити нашу енергетичну систему перед зимою. З іншого боку, це такий ляпас мирним зусиллям і намагання зірвати цей процес», — зауважив Андрій Сибіга на спільній пресконференції з міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Республіки Північна Македонія Тімчо Муцунським у Києві.

Водночас, за словами українського міністра закордонних справ, ми очікуємо на нову динаміку в мирних зусиллях з нашими американськими партнерами. За інформацією Axios, у суботу, 5 вересня, Віткофф і Кушнер проведуть переговори з Путіним у Москві, після чого вирушать до Києва, щоб у неділю зустрітися з Володимиром Зеленським. Видання зауважує, що ця поїздка відбувається через десять днів після таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви, де він намагався з’ясувати, чи зможуть керівники російської розвідки переконати Путіна почати переговори щодо припинення війни.

Щоправда експерти доволі скептично налаштовані щодо результативності цих візитів та переговорів принаймні про припинення вогню, якщо такі взагалі відбудуться. У коментарі ТСН.ua Марк Канчіан, полковник Корпусу морської піхоти США у відставці, старший радник Департаменту оборони та безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) сказав, що наразі жодна зі сторін не зацікавлена в переговорах.

Кілька тижнів тому під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський говорив, що, на його думку, Віткофф і Кушнер хочуть принести Трампу перемогу, але їм дуже складно знайти формат, щоб «руські» погодилися на закінчення цієї війни без виходу України з Донбасу та інших негідних рішень. Керівник Офісу президента Кирило Буданов сказав The New York Times, що хоч переговори й можуть відновитися цього місяця, умови для припинення вогню навряд чи з’являться до весни, бо Росія спробує зламати Україну в черговій зимовій бомбардувальній кампанії.

«Водночас обидві сторони розуміють, що потрібно шукати рішення. Війна не може бути вічною», — додав Буданов.

Вибори до Конгресу: Путін вважає США слабкими

На відміну він минулого року, коли спецпосланці адміністрації Трампа привезли до Києва 28-пунктний мирний план капітуляції України, написаний у Кремлі, цього разу експерти не очікують, що Вашингтон буде тиснути на Київ щодо поступок, зокрема територіальних.

«Нещодавні успіхи України на полі бою — стримування росіян на землі та неодноразові удари по глибоко розташованих російських цілях — значно посилили повагу президента Трампа до України. Він любить переможців. Це також підірвало наратив Путіна про те, що перемога Росії неминуча. Проте, на жаль, нещодавні російські ракетні атаки, уможливлені відсутністю ракет до Patriot, затьмарили успіх України», — вважає Марк Канчіан.

Проте не лише дефіцит ракет-перехоплювачів до систем ППО в України на тлі наближення зими впливають на розрахунки Путіна продовжувати війну. Одразу після таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви минулого тижня американські ЗМІ написали, що Кремль вважає Сполучені Штати ослабленими війною з Іраном на тлі зниження боєготовності американських військ та дефіциту боєприпасів, що дає Росії можливість йти на ескалацію проти американських інтересів та союзників в Європі.

До того ж, як вже писав ТСН.ua, адміністрація Трампа надіслала ще один сигнал Кремлю про слабкість Сполучених Штатів, коли на наступний день після візиту директора ЦРУ до Москви, до штаб-квартири НАТО в Брюсселі приїхав заступник глави Пентагону Елбрідж Колбі обговорювати скорочення американської військової присутності на європейському континенті.

Ще більше становище адміністрації Трампа послаблюють проміжні вибори до Конгресу США на початку листопада. Війна проти Ірану суттєво похитнула рейтинги Трампа та Республіканської партії. Тож вони можуть втратити більшість як у Палаті представників, так і в Сенаті. Саме тому ми зараз чуємо безпідставні звинувачення від міністра фінансів США Скотта Бессента, що це буцімто українські удари по російським НПЗ викликали світовий енергетичний шок. А збройні склади Пентагону пусті не через війну в Ірані, а через адміністрацію Байдена, яка, за словами Трампа, віддала забагато зброї Україні свого часу.

Враховуючи все це, а також те, що Росія та Китай постачають Ірану компоненти до ракет і дронів, навряд чи спецпосланці Трампа зможуть говорити з Путіним у Москві з позиції сили. До того ж, цього разу й очільник Кремля може вимагати набагато більше, ніж вихід Сил оборони України з Донбасу. Наприклад, послаблення цілої низки західних санкцій за укладення тимчасової угоди про припинення вогню.