НАТО та Україна: екстрене засідання щодо посилення ППО та нових загроз

2 вересня у Брюсселі відбулося позачергове засідання Ради Україна–НАТО під головуванням генерального секретаря Альянсу Марка Рютте. У заході взяли участь постійні представники 32 країн-членів НАТО та два спікери від України: заступник міністра оборони Сергій Боєв та новопризначений заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Сергій Собко.

Ініціатором цього засідання стала українська сторона, що підкреслює нагальність питання посилення протиповітряної оборони. Головною метою зустрічі було інформування союзників про нову тактику, яку Росія застосовує під час повітряних атак на Україну, включаючи загрозу реактивних "шахедів".

Учасники обговорили, яких саме внесків та пакетів озброєнь Київ очікує від партнерів перед наступним засіданням Контактної групи з оборони України (UDCG), відомого як "Рамштайн". Це стало ключовим моментом, оскільки Україна потребує адекватної реакції на всі оновлення російського повітряного терору.

Голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук, яка повідомила про засідання на своїй сторінці в Facebook, зазначила, що воно проходило в закритому режимі. Вона оприлюднила лише окремі тези свого виступу, закликавши партнерів НАТО прибути на наступне засідання UDCG з новими внесками в ініціативу PURL, яка забезпечує передбачуваний рівень пакетів-перехоплювачів.

На засіданні Гетьманчук також наголосила на важливості прийняття рішень щодо передачі додаткових антибалістичних засобів зі складів партнерів та посилення далекобійних спроможностей України. Вона підкреслила, що захист українського неба відповідає інтересам не лише України, а й сусідніх країн-членів НАТО, а також передала сигнал від Президента України про те, що "небо над Росією зараз для дронів, не для цивільної авіації".

Це екстрене засідання відбулося у критичний момент, коли Україна стикається з постійними повітряними атаками, які змушують переглядати та адаптувати оборонні стратегії. Необхідність оперативної реакції міжнародного співтовариства на нові виклики підкреслює важливість співпраці в рамках Ради Україна-НАТО.

Зустріч також підкреслила фінансові аспекти підтримки, адже країни НАТО готові надати щонайменше 70 мільярдів євро на оборону України цього року. Важливим завданням залишається швидке залучення 8 мільярдів євро, яких наразі бракує для забезпечення всіх потреб. Ці кошти мають бути спрямовані на посилення ППО та масштабування далекобійних спроможностей, щоб ефективніше вражати джерела загрози.

"Ці внески мають чітко відображати наші пріоритети й адекватно реагувати на всі апгрейди російського повітряного терору, зокрема – загрозу реактивних "шахедів"", – наголосила Альона Гетьманчук.

"Захист українського неба відповідає інтересам не лише України, а й сусідніх країн НАТО", – заявила Альона Гетьманчук.

Засідання Ради Україна–НАТО стало черговим кроком у зміцненні обороноздатності України та свідченням постійної підтримки з боку Альянсу. Результати цієї зустрічі мають стати основою для подальших рішень на рівні "Рамштайну" та забезпечити Україну необхідними засобами для захисту від повітряних загроз.