Після Москви: з чим до Києва прибудуть Віткофф та Кушнер

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, з якими напрацюваннями американські представники можуть приїхати до України. Навіть сформована після Москви рамка ще не означатиме готової угоди, адже Київ уже відкидав неприйнятні для себе положення попередніх мирних пропозицій.

Київ не зобов'язаний приймати рамку з Москви

Віткофф і Кушнер, найімовірніше, спочатку обговорять можливі параметри домовленостей із Путіним, Юрієм Ушаковим, Кирилом Дмитрієвим або іншими уповноваженими представниками Кремля, а вже потім вирушать до України. Для Києва така черговість невигідна, адже початкові умови переговорів формуватимуть без його безпосередньої участі.

Якби ми мали перевагу на території Росії, якби війна велася там і йшлося про капітуляцію Росії, тоді рамку формували б ми. На жаль, у цій ситуації ми залежні від європейської допомоги та частково від американської,
– пояснив Клочок.

Через цю залежність значний вплив на початкову конструкцію переговорів матимуть Вашингтон і Москва. Водночас запропоновані ними положення ще повинні пройти обговорення з Україною, яка вже демонструвала, що готова відкидати неприйнятні вимоги.

Це не означає, що ця рамка буде прийнята просто в тому вигляді, в якому нам її пропишуть,
– наголосив керівник Центру громадської аналітики "Вежа".

Схожа ситуація вже була під час обговорення попереднього мирного плану, який у різних форматах пов'язували з Віткоффом, Кушнером, Дмитрієвим та адміністрацією Дональда Трампа. Зрештою документ звузився до 20 пунктів, частину з яких Україна категорично не сприймала, і зараз немає очевидних причин відмовлятися від тих вимог, які Київ відстоював тоді.

У Росії стає менше простору для тиску

Москва тим часом намагається посилювати переговорні позиції масованими ударами по цивільному населенню та інфраструктурі України. Розрахунок може полягати в тому, щоб через ескалацію змусити Київ до поступок, однак можливості самої Росії одночасно звужуються через дедалі частіші удари по її території.

Я дуже сумніваюся, що в них вийде Україну до чогось примусити. 2026 рік, як на мене, у питанні взаємних ударів став справді переломним. Навіть минулого року ми не бачили такої кількості прильотів по території Росії,
– сказав Клочок.

Ударів поки недостатньо, однак їх стало відчутно більше. Клочок послався і на заяви Путіна про втрати, пов'язані з ситуацією в Азовсько-Чорноморському регіоні, а удари по російських НПЗ уже створюють проблеми з пальним.

Скільки завгодно Путін може розповідати, що вони швидко відновлюють НПЗ, але я вже можу говорити про те, що в них справді є дефіцит палива. Складно назвати це паливною кризою, але дефіцит є, і це суттєво звужує можливості Росії,
– зауважив експерт.

Якщо Росія продовжить бити по українській енергетиці, удари у відповідь можуть посилитися і по її енергетичних об'єктах. Такі дії Києва не завжди влаштовують західних партнерів, зокрема через вплив атак на НПЗ та іншу нафтову інфраструктуру на світові ціни, однак вони одночасно збільшують вагу України перед новим етапом переговорів.

У Москві, за оцінкою Клочка, не зацікавлені й у тому, щоб після Кремля Віткофф і Кушнер їхали до Києва та вислуховували українську позицію. Самі переговори можуть бути корисними, якщо допоможуть зменшити інтенсивність ударів по цивільних та енергетичних об'єктах, морю і зрештою на фронті, але вони не повинні перетворитися на можливість для Росії роками продовжувати сухопутну війну.

Клочок пояснив візит Віткоффа і Кушнера до України: дивіться відео