Прихована загроза: як на Півночі Європи розгортається новий фронт гібридної війни

19 серпня 2026 р. компанією Osavul, яка займається дослідженням штучного інтелекту (ШІ) на базі OSINT було проведено вебінар, присвячений гібридним загрозам у Скандинавії. На захід було запрошено спікерів, які займаються дослідженнями питань міжнародної безпеки. Відеозапис вебінару можна переглянути за посиланням.

Андерс Немо Ст'єрнстрем — керівник відділу стратегічних комунікацій у Шведському агентстві психологічного захисту. Останні п'ять років займається питанням координації підтримки України Швецією. 

  Андерс Немо Ст’єрнстрем (MPF, Швеція) 

Етьєн Сола — науковий співробітник Німецького фонду Маршалла, аналітичного центру, що базується у Вашингтоні та має офіси по всій Європі. Також є учасником програми «Європа» в рамках GMF.

  Етьєн Сола (Фонд Маршалла, Німеччина) 

Балто — Скандинавський регіон є одним з найуразливіших з точки зору гібридних загроз, джерелом яких є Росія, Китай та Іран. Осередками найбільшої вразливості для держав Скандинавії та Балтії є слаборозвинена система підводних кабелів, діяльність тіньового флоту РФ, а також часті кібератаки на цифрову інфраструктуру. Спікери вебінару діляться думками стосовно гібридних загроз, які періодично виникають для північно – європейських держав, дають оцінку ролі Росії, Китаю та Ірану в роздмухуванні кризових явищ в цьому регіоні, а також пояснюють чи може НАТО належно оцінити та адекватно реагувати зовнішні виклики. 

Диявол криється в деталях: як Росія, Китай та Іран підривають безпеку Балто-Скандинавських держав? 

Кіберзагроза для Балто-Скандинавського регіону є однією з найбільш чутливих проблем, які періодично на порядку денному таких держав як Швеція, Фінляндія, Данія, а також Естонія. Найбільш активним гравцем в царині здійснення кібератак є Росія. Як зазначає Немо Ст'єрнстрем саме Швеція стала однією з держав Європейського Союзу, що зазнає найбільших атак з боку російських спецслужб. За данимо SEPO (Служба безпеки Швеції) росіяни застосовують комбінований підхід при проведенні гібридних операцій, починаючи з DdoS-атак (атаки на відмову в обслуговуванні), і закінчуючи вербуванням представників третіх держав, що працюють в посольствах. Зокрема, вже згадана SEPO кілька тижнів тому виступила з заявою, в якій йшлося про зрив операції за участю російської розвідки, метою якої було поглибити суперечності навколо ключових дискусійних питань шведського політикуму, і як результат дискредитувати Швецію в очах найближчих союзників. 

Роль Китаю та Ірану в цих процесах суттєво менша аніж у Росії, однак нехтування підривною діяльністю вищезгаданих акторів в Балто-Скандинавському регіоні закладає небезпечні передумови для переростання даної проблеми в стан хронічної кризи. Незважаючи на те, що в рамках вебінару Китай та Іран розглядаються в якості політичних гравців, що переслідують, насамперед, економічний або ж, подеколи, ідеологічний інтерес, проте обидва спікери сходяться на думці, що і Москва і Пекін і Тегеран становлять одну геополітичну вісь, яка спрямована на послаблення так званого «колективного Заходу».

Єдиною перешкодою для реалізації подібних намірів є відсутність злагодження в контексті тактики, методів та географії діяльності. Як зазначає спікер Етьєн Сола Росія в силу географічної близькості і, особливо, актуалізації питання регіональної безпеки, посилює гібридний тиск через саботаж на підводних кабелях зв'язку, регулярні порушення повітряного простору держав Балтії безпілотниками, а також підкупу місцевих політичних еліт, в той час як Китай діє більш виважено, спрямовуючи свій ресурс на цифровий шпіонаж і переслідування нелояльних представників китайських громад.

Мережа підводних інтернет-кабелів в Балтійському морі. Джерело 

Нині, реакцією сил Північно-Атлантичного альянсу на подібні виклики є патрулювання територіальних вод держав Балтійсько-Скандинавського регіону та охорона об'єктів критичної інфраструктури від саботажів. Однак, дані заходи не зменшують рівень вразливості регіону від підривної діяльності Москви, Пекіну або ж Тегерану. Ба більше, ймовірність ескалації вищеописаних загроз досі залишається високою. 

Скандинавський підхід до протидії гібридним загрозам 

Виникає закономірне питання: як зміцнити імунітет до подібних викликів в Балто-Скандинавських державах?

Обидва спікери сходяться на тому, що пріоритетом у процесі зміцнення як внутрішньої, так і загальноєвропейської безпеки є поліпшення інституційних спроможностей Скандинавських держав комунікувати з суспільством, усуваючи будь-які бар'єри або ж недовіру. 

Етьєн Сола, до прикладу, окрім наочних прикладів урядових ініціатив (використання однакового шрифту в офіційних джерелах інформації), звертає окрему увагу на важливість експортування скандинавського досвіду в інші держави Європейського Союзу. З огляду на те, яке значення для європейської економіки відіграють держави Скандинавії спікер наголошує на тому, що їхнє бачення власного національного безпекового ландшафту стане корисним для тих держав, які в перспективі можуть стати потенційними жертвами нової гібридної війни. Так, за даними «E-Governance Academy» Естонія є першопрохідцем у створенні платформ для захисту державних реєстрів і даних від зовнішнього втручання (X-Road та KSI), а Фінляндія, своєю чергою, давно запровадила модель «Комплексної безпеки», яка передбачає координацію зусиль держави, бізнесу та громадян задля зміцнення системи захисту цифрових даних. 

Неоднозначною лишається позиція Північноатлантичного Альянсу та непередбачуваність політики Сполучених Штатів. І Ст'єрнстрем і Сола піднімають питання про актуальність «п'ятої статті» НАТО — наскільки вона виявиться ефективною якщо гібридна війна зрештою переросте в повномасштабне вторгнення Росії в одну з держав-членів НАТО? 

Відповідь спікерів не була конкретною. Так наприклад, Немо, відсилаючись до «п'ятої статті» згадав про високий рівень стратегічних комунікацій між союзниками по альянсу і проблеми авторитету серед його ключових ворогів. Етьєн доповнює свого колегу, зауваживши таку важливу деталь як взаємовиключність методів двох протиборчих сторін. Зокрема, на думку експерта, розмиття червоних ліній в контексті реагування на дії Москви підштовхує останню до посилення гібридних операцій на території європейських держав щоб вбити клин в трансатлантичну єдність. Додатковою проблемою в даному вимірі є політика чинної адміністрації президента США, яка нещодавно розглядала можливість виведення контингенту американських військ з держав Центрально-Східної Європи, а також певний час займалася розробкою Гренландського вектору зовнішньої політики аби в перспективі анексувати частину території Данії.

Кількість військ НАТО в Балто-Скандинавському регіоні. Джерело 

Таким чином, з дискусії випливає, що зміцнення імунітету до гібридних загроз полягає у впровадженні нових підходів у протидії цим загрозам, а також перегляді вже застарілих доктринальних положень діючого на даний момент безпекового альянсу, який досі вважається одним з найефективніших оборонних об'єднань європейського континенту.

Колаж: Grok