Росія може перевірити НАТО через Молдову – WP

Росія може використати війну проти України для розширення гібридних атак на Європу, а слабка реакція США створює ризик подальшої ескалації. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на колонку оглядача Девіда Ігнатіуса у The Washington Post.

Автор описав сценарій військової симуляції, яку провели за участю чинних членів Конгресу США, а також колишніх американських військових, дипломатів і розвідників. Умовна подія розгортається у 2028 році: війна Росії проти України залишається кровопролитним тупиком, після чого Москва вирішує скористатися ситуацією для подальшого розколу Європи та атакує Молдову.

У змодельованому сценарії один із російських безпілотників уражає паливний склад у Румунії – державі НАТО. Внаслідок атаки гинуть цивільні. Учасники симуляції мали визначити, якою буде реакція Сполучених Штатів.

За словами Ігнатіуса, відповідь виявилася слабкою. Учасники дійшли висновку, що американське суспільство може не підтримати рішучих дій проти Росії. Без американського лідерства європейські держави, на думку автора, ризикують діяти розрізнено.

Сценарій під назвою «Наступна світова війна» організували спільно Brooks Institute Корнелльського університету та Фонд Рокфеллера. Ігнатіус, який був присутній на симуляції, зазначив, що учасникам дозволили повідомити про її перебіг без розкриття їхніх імен.

Російські атаки в Європі стають масштабнішими

Автор колонки наголошує, що війна Росії проти України вже має наслідки для країн НАТО. Йдеться не лише про можливість прямого військового зіткнення, а й про диверсії, кібератаки, інциденти з безпілотниками та інші форми гібридної діяльності.

За приватним аналізом вашингтонської стратегічної консалтингової компанії TD International, за останні шість місяців російська гібридна активність у Європі стала масштабнішою та небезпечнішою. Аналітики нарахували 63 пов'язані з Росією інциденти проти європейських цілей із березня. Серед них:

• 43 інциденти з безпілотниками або інші випадки у повітряному просторі;
• шість диверсійних операцій або підготовлених диверсій;
• шість кібератак чи атак із використанням засобів радіоелектронної боротьби;
• п'ять ворожих інцидентів на морі.

Ігнатіус пов'язує посилення тиску на Європу з підтримкою України. У квітні російське Міноборони опублікувало назви й адреси 21 європейської компанії, які, за твердженням Москви, виробляють безпілотники або комплектуючі для України. Російські посадовці назвали ці підприємства потенційними цілями.

У серпні повідомлялося про диверсії на підприємствах Milrem Robotics в Естонії, болгарській компанії EMCO та італійській KNDS Ammo. Ці підприємства пов'язані з виробництвом або постачанням озброєння для України. За даними, наведеними Ігнатіусом, частину таких атак здійснювали місцеві кримінальні угруповання, що ускладнює встановлення прямого російського сліду.

Окремо автор згадує Німеччину. Берлін звинуватив Росію в атаці безпілотника на український вантажний літак в аеропорту Лейпциг/Галле 4 серпня, а також у двох інших спробах атак. Німецькі посадовці назвали інцидент частиною тривалої російської гібридної кампанії.

Яку роль автор відводить США

Оглядач The Washington Post вважає, що Вашингтон має посилити політичне та військове стримування Росії. На його думку, Сполучені Штати повинні знову діяти як наддержава та лідер трансатлантичного альянсу.

Серед запропонованих кроків Ігнатіус називає:

• спільну заяву США та європейських союзників із попередженням Москви про серйозні наслідки атак на країни НАТО;
• приховану допомогу Україні з боку США та Європи для нанесення пропорційних ударів по Росії у разі продовження масованих атак на українські міста;
• призупинення Пентагоном перегляду питання про розміщення американських військ у Європі;
• надання Європі та Україні можливості закуповувати частину озброєнь, виробництво яких США нарощують;
• використання посилення позицій України та Європи для досягнення припинення вогню і подальшого мирного врегулювання.

«Перевага військової сили США полягає не лише у веденні війни, а й у її запобіганні», – наголошує Ігнатіус.

Оглядач також застерігає від ситуації, коли європейські союзники США, які відчувають себе покинутими, почнуть діяти дедалі рішучіше самостійно. На його думку, проблема для Вашингтона полягає не лише у недостатньому стримуванні Володимира Путіна, а й у втраті можливості впливати на рішення європейських партнерів.

Тема можливої перевірки Росією готовності НАТО до колективної оборони вже неодноразово з'являлася у публічному просторі. Наприкінці серпня президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбує можливість російського нападу на країни Альянсу.  

Водночас країни східного флангу НАТО вже стикаються з порушеннями свого повітряного простору російськими безпілотниками. У Румунії такі випадки фіксували неодноразово. 

Молдова також регулярно фіксує прольоти російських та іранських ракет і безпілотників через свій повітряний простір. За даними молдовського Міноборони, з 2022 року таких випадків було 60, а у 28 із них на території країни знаходили уламки ракет або дронів.