Світові ціни на продукти досягли максимуму з 2022 року

Світові ціни на продовольство у серпні зросли до найвищого рівня з кінця 2022 року. Через несприятливу погоду та порушення судноплавства в Чорному морі посилилися побоювання щодо постачання основних продуктів, повідомляє Reuters.

Індекс продовольчих цін ФАО, який показує щомісячні зміни вартості кошика основних продуктів на світовому ринку, у серпні зріс у середньому до 133,3 пункту. У липні, після перегляду даних, він становив 130,8 пункту.

Це найвищий показник із листопада 2022 року. Він усе ще майже на 17% нижчий за рекорд, встановлений у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Екстремальна спека та посуха в Європі, загроза сильного Ель-Ніньйо і торговельні проблеми через війни в Україні та між США й Іраном розхитали аграрні ринки. Через це ціни на зернові зросли до максимуму за три роки, а цукор подорожчав до найвищого рівня за рік.

«Зростання глобальних цін на продовольство в серпні — це попередження про те, що на продовольчі ринки повертається премія за ризик: кліматичні шоки, геополітична напруженість і порушена торговельна логістика сходяться разом, звужуючи очікування щодо постачань», –заявив головний економіст ФАО Максімо Тореро.

У серпні зросли всі цінові індекси ФАО: на зернові, рослинні олії, цукор, мʼясо та молочну продукцію. Спека в Європі погіршила прогнози щодо врожаю кукурудзи та цукрового буряка, а також вплинула на тваринництво. Очікуване Ель-Ніньйо посилило занепокоєння щодо виробництва пальмової олії та цукру в Азії.

Індекс цін на зернові за місяць зріс на 2,2% і досяг найвищого рівня з травня 2024 року. Індекс рослинних олій піднявся на 0,6%, до максимуму з червня 2022 року.

Найбільше подорожчав цукор. Його індекс зріс на 11,9% і досяг найвищого рівня з червня 2025 року. Причиною стало скорочення виробництва в центрально-південному регіоні Бразилії, а погодні проблеми в Європі та Азії посилили занепокоєння.

Посилення атак у Чорноморському регіоні скоротило відвантаження зерна з Росії та України, де війна триває вже чотири з половиною роки. Конфлікт між США та Іраном також ускладнив постачання добрив для сільського господарства.

В окремому звіті ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2026 році на 3,4 млн тонн порівняно з липневою оцінкою. Тепер організація очікує, що буде вироблено 2,980 млрд тонн зерна.

Це на 2% менше, ніж у 2025 році, і найбільше річне падіння виробництва з 2018 року. Як зазначає ФАО, прогнозований обсяг усе одно стане другим найбільшим за всю історію спостережень.

Прогноз світових запасів зерна наприкінці сезону 2026/2027 також знизили на 1,1%, до 947,2 млн тонн. Це лише трохи більше, ніж було наприкінці попереднього сезону.

Посилення атак у Чорному морі створює для українського агросектору не лише проблеми з логістикою. Через ускладнений експорт у країні можуть накопичуватися надлишкові запаси зерна. Це також підвищує витрати на страхування суден і фрахт.

Російські атаки на чорноморські порти та іншу інфраструктуру вже суттєво вдарили по можливостях експорту зерна. Україна шукає альтернативні маршрути, але вони поки можуть забезпечити лише частину колишніх обсягів перевезень через порти Чорного моря. Проблеми є і на дунайському напрямку, де затримки суден також гальмують експорт українського зерна.

На світові аграрні ринки також тиснуть кліматичні ризики. Зокрема, можливе посилення Ель-Ніньйо та посуха вже створюють загрозу для виробництва низки культур і можуть підштовхувати ціни на продовольство.