Тіньова війна Путіна проти Європи стає інтенсивнішою — Bloomberg

Виснажливі війни стали сьогодні світовою нормою. Роками жорстока війна роздирає Україну. Вже кілька місяців у Перській затоці триває запекле протистояння. А Росія тим часом розгортає іншу боротьбу: тіньову війну, що полягає у насильницькому, майже прихованому тиску на Європу. Континент, який колись був взірцем миру після закінчення «холодної війни», стикається з небезпечною боротьбою, тоді як неоднозначні сигнали з Вашингтона ускладнюють стримування Москви, пише оглядач Bloomberg Opinion  Гал Брендс.

У травні російський безпілотник влучив у житловий будинок у Румунії, що стало частиною загального зростання кількості порушень дронами повітряного простору НАТО. У липні російська ракета вибухнула на польській території. Цього тижня німецькі чиновники звинуватили Росію у причетності до безпілотника з вибухівкою, виявленому минулого місяця в аеропорту Лейпцига. Атаки на німецькі електростанції остаточно не пов’язують із Москвою, але підозри поширюються стрімко, оскільки схема поведінки Росії є очевидною.

РФ уже понад десятиліття веде тіньову війну проти Європи, наголошує Брендс. У 2014 році агенти розвідки Кремля влаштували потужнівибухи на складах зброї в Чехії. Ця кампанія посилилася після того, як вторгнення російського лідера Владіміра Путіна в Україну перетворилося на виснажливу війну, оскільки США та Європа поглибили страждання Москви, допомагаючи Києву завдати жахливих втрат російським військам.

До 2024 року Росія була залучена до цілої низки підступних дій у Європі: кібератак на залізниці; підозр у саботажі комунікаційних кабелів та вітрових електростанцій; підпалів складів і торгових центрів; замахів на керівників оборонної промисловості та інших. Метою завжди було залякування та покарання європейських країн, які надають Києву військову та економічну допомогу.

Остання хвиля атак збігається з посиленням повітряної війни між Україною та Росією і зростанням тиску на Путіна. Москва посилює атаки дронами та ракетами, тоді як Київ намагається знайти протиракетні системи, необхідні для захисту своїх міст. Проте Україна дає відсіч: багатомісячні удари дронами завдав серйозних ударів по російських нафтопереробних заводах та логістичних мережах. Президент Володимир Зеленський пригрозив фактично закрити російський повітряний простір, заповнивши небо дронами. У міру того як Москва дедалі більше опиняється в обороні проти України, вона переходить у наступ проти Європи.

Деякі європейські чиновники побоюються ще більш драматичної ескалації, можливо, обмеженого захоплення Росією територій у країнах Балтії, що має на меті втягнути НАТО у внутрішню суперечку щодо того, як реагувати. Побоювання щодо такого сценарію різко зросли, коли наприкінці минулого місяця до Москви прилетів директор ЦРУ Джон Реткліфф; цей візит нагадав про поїздку його попередника, Вільяма Бернса, який 2021 року здійснив аналогічну поїздку, марно намагаючись завадити Путіну вторгнутися в Україну.

Однак для Росії було б надзвичайно ризиковано розпочинати другу війну, навіть дуже обмежену, поки її армія все ще застрягла в Україні. Більш імовірним, хоча й лише трохи менш небезпечним, є те, що РФ продовжуватиме тиснути, не перетинаючи межу війни. Це можливо здійснити за допомогою прихованих операцій, які легко можуть призвести до загибелі цивільних осіб і спровокувати масштабнішу кризу.

Реткліфф, судячи з усього, попередив російських чиновників, щоб вони цього не робили. Водночас він намагався переконати їх у марності продовження бойових дій в Україні. Це не єдине, що роблять країни НАТО, аби стримати російські гібридні атаки.

Після теракту в Лейпцигу уряд Німеччини висилає російських дипломатів і домагається жорсткіших санкцій з боку Європейського Союзу. Німеччина та країни Східної Європи збільшують військові видатки й інвестують у системи протидії дронам. Берлін також обіцяє додаткову допомогу Україні.

Минулого місяця НАТО провело неоголошені повітряні навчання над Східною Європою, продемонструвавши, що може швидко перекинути бойові сили до зон конфлікту. Нещодавно США розгорнули наземні ракетні установки в Норвегії. За словами Брендса, втішно бачити активну роль Вашингтона в протидії російському тиску. Але не варто очікувати, що цей тиск припиниться.

Путін розглядає війну в Україні як частину ширшої, майже екзистенційної боротьби проти Заходу. Російські аналітики говорять про «нову Тридцятирічну війну», в якій Москва протистоїть своїм ворогам.

Путін, ймовірно, міркує так: якщо західні країни допомагають Україні вбивати російських солдатів і переносити війну на російську територію, то напади на ці країни є цілком виправданими. І Москва може бачити привабливу нагоду вбити клин у НАТО, посилюючи напруженість у той час, коли президент США Дональд Трамп і європейські лідери часто сперечаються.

Солідарність на робочому рівні затьмарюється серією криз на політичному рівні: щодо торгівлі, Гренландії, Ірану та інших питань. Зростаючий дефіцит боєприпасів у США, спричинений війною з Іраном, може підштовхнути Путіна до думки, що Вашингтон ухилиться від гострішої європейської кризи.

Усе це відбувається на тлі перегляду оборонної стратегії Пентагону, який може призвести до значного виведення американських військ з Європи і який, як побоюються багато європейських лідерів, використають для покарання країн, що не подобаються Трампу. Цього тижня, на тлі суперечки між США та Великою Британією щодо британських витрат на оборону, Трамп підтвердив, що переглядає американську підтримку суверенітету Великої Британії над Фолклендськими островами. Це саме той вид безпідставних погроз, який лише підштовхує Путіна до сприйняття розколів у західному світі.

Трансатлантична згуртованість є надзвичайно важливою в умовах наростання небезпек. Збройний конфлікт більше не обмежується східною околицею континенту. Війна, хоч і неоднозначного характеру, прийшла до самої Європи.

Як зазначали у The Guardian, війни в Україні та Ірані загострюються, і обидві ведуть в глухий кут. Світові лідери повинні ставитися серйозніше до цих війн, адже вони дедалі тісніше переплітаються, і загрожують перерости у щось більше.