Відірватися від Starlink. Як війна в Україні змусила Європу вкладати мільярди у власні супутники

Останні чотири роки дали зрозуміти Брюсселю, що контроль над супутниковим інтернетом не варто віддавати одному постачальнику, зокрема Ілону Маску. Тепер ЄС розбудовує власну орбітальну мережу. І першу велику угоду уже підписали.

Мільярд для Бремена

31 серпня німецька OHB оголосила про контракт майже на €1 млрд із люксембурзькою SES. За ці гроші компанія має розробити й побудувати 18 платформ для супутників IRIS² на середній навколоземній орбіті. Кожна платформа матиме стартову масу близько 2,6 тонни, повідомляє Via Satellite.

Мережа IRIS² від бременської групи компаній обслуговуватиме військових і держоргани, а також бізнес та цивільних користувачів ЄС. Перші апарати мають полетіти у 2029 році. Початок надання послуг запланований на 2030-й.

«IRIS² стане ще одним важливим кроком до незалежності Європи», — заявив генеральний директор OHB SE Марко Фукс. «У дедалі більш цифровому й мобільному світі стійка та автономна комунікаційна інфраструктура є обов’язковою».

Контракт став можливим після угоди Єврокомісії з консорціумом SpaceRISE на початку серпня. Тоді угруповання IRIS² розширили з 290 до 348 супутників: 330 — на низькій орбіті, 18 — на середній. Додаткові 66 апаратів у вищій частині низької орбіти додали для безпеки та оборони. Єврокомісія очікує, що після цього захищена урядова пропускна здатність усередині ЄС зросте на 60%, а глобально — на 54%.

Скільки коштує IRIS²? Кошторис проєкту піднявся до €15,6 млрд проти €10,55 млрд, закладених у грудні 2024-го. €11,6 млрд дають Єврокомісія та Європейське космічне агентство. До €4 млрд вкладають оператори Eutelsat, SES та Hispasat. Остання будує наземну інфраструктуру за €1,6 млрд.

Урок, який дала Україна

З початком повномасштабної війни супутникова система Starlink від компанії SpaceX Ілона Маска, стала для України одним із ключових каналів фронтового зв’язку. Торік Кабмін повідомляв, що держава має на руках понад 50 тис. терміналів. Вони забезпечують зв’язок підрозділів із командуванням, передавання відео з дронів і роботу там, де наземна інфраструктура знищена або глушиться.

Водночас саме українці зіткнулися з наслідками залежності від Маска з його непередбачуваною поведінкою. Як ми вже писали з посиланням на дані агенства Reuters, восени 2022 року мільярдер мало не зірвав український контрнаступ своїм розпорядженням вимкнути покриття Starlink у низці районів, зокрема на Херсонщині.

Наприкінці серпня 2026 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Ілона Маска орденом Свободи. Низка західних ЗМІ (Reuters, Financial Times) писали, що так уряд прагне заручитися згодою голови SpaceX на використання ударних безпілотників, оснащених Starlink, для ураження російських ракетних установок на відстані до 200 км від кордону вглиб території РФ.

Заради справедливості, ідея європейської захищеної супутникової мережі старша за повномасштабну війну. Єврокомісія внесла відповідну законодавчу пропозицію ще за дев’ять днів до російського вторгнення, 15 лютого 2022 року. Але тоді акцент робили на захищеному урядовому зв’язку, резервуванні наземних мереж і широкосмуговому доступі у віддалених районах.

«Чотири-п'ять років тому ми не відчували, що це справді потрібно. Після війни в Україні Європа різко змінилася», — сказав Reuters глава OHB Марко Фукс.

А єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс у лютому 2026 року сказав: «Без захищеного зв’язку немає оборони». Тоді ж було оголошено про запуск GOVSATCOM.

Що ще готує Європа

GOVSATCOM має закрити частину потреб до появи IRIS². Система об'єднує вже наявні урядові та військові супутникові ресурси Франції, Греції, Італії, Люксембургу та Іспанії і розподіляє їх між уповноваженими користувачами через спільний захищений хаб. Повної заміни Starlink він не дає, зате дозволяє ЄС уже зараз не починати кожну кризу з пошуку зовнішнього комерційного оператора.

Паралельно держави вкладаються у власні активи. Польща в липні 2026 року погодила внесок €656 млн в IRIS² — гроші мають піти, зокрема, на додаткові супутники та наземну інфраструктуру. Франція торік вклала €717 млн в докапіталізацію оператора супутникового зв’язку Eutelsat та стала найбільшим акціонером компанії. А Велика Британія додала €163 млн.

Найбільший окремий проєкт готує Німеччина. SATCOMBw4 вартістю близько €10 млрд має дати Бундесверу власний захищений супутниковий зв’язок, подібний за призначенням до Starlink. У липні стало відомо про приблизно 200 запланованих супутників — з них близько 40 можуть запрацювати з 2029 року. Загалом Берлін планує вкласти в космічну безпеку €35 млрд до 2030-го.

«Ми не можемо дозволити собі затримки в такі часи», — сказав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час липневого візиту на OHB.

Україна тим часом стоїть у черзі за європейським зв’язком. Єврокомісія запропонувала перемовини про доступ Києва до GOVSATCOM у жовтні 2025 року. А 9 березня 2026 року Рада ЄС схвалила початок переговорів щодо участі України в GOVSATCOM і програмі захищеного зв’язку, включно з майбутніми урядовими сервісами IRIS².

Та поки Іриси не злетіли в небо, щонайменше до 2029 року (якщо до того часу війна не закінчиться або проєкт не прискориться) українському фронту й надалі доведеться триматися на терміналах, які в (и)микаються з подачі Маска.