Археологи знайшли унікальну римську лазню в палацовій вежі

Археологи виявили на території імператорського комплексу Врело-Шаркамен у східній Сербії надзвичайно добре збережену приватну римську лазню, вбудовану в нижній рівень монументальної кутової вежі палацової резиденції.Нещодавня знахідка наразі не має відомих прямих архітектурних аналогів в інших частинах Римської імперії. Круглий бальнеум займав південно-західну кутову вежу укріпленої резиденції, яку пов'язують із римським тетрархом Максиміном Дайєю, повідомляє Arkeo News.Археологи знайшли три басейни або чани для купання, парну та піч. Також збереглася система підлогового опалення, а дослідники виявили місце, де стояла мідна посудина для нагрівання води.Лазня мала круглий план і була розташована під куполом із шістьма віконними отворами. За словами дослідників, створення такої конструкції було складним архітектурним та інженерним завданням, а її планування свідчить про увагу не лише до функціональності, а й до освітлення, циркуляції повітря та загального вигляду інтер'єру.Розкопки показали чіткий поділ приміщень за призначенням. Одна частина була призначена для технічної інфраструктури, необхідної для роботи лазні, а інша включала приміщення для купання, відпочинку та дозвілля високопоставлених мешканців резиденції.Археологи встановили місце розташування мідного котла, який використовували для нагрівання води. Сам котел не зберігся, що дослідники пов'язують із цінністю міді та її подальшою переробкою після припинення функціонування римських споруд. Водночас збережена конструкція дозволяє відновити розташування котла та його зв'язок із системою опалення.Збережені римські мідні котли є надзвичайно рідкісними. Серед відомих прикладів команда дослідників називає екземпляр із Помпеїв.За даними археологів, бальнеум був не просто практичною лазнею. Система опалення, водопостачання, контроль доступу та приміщення для відпочинку утворювали єдиний комплекс, розрахований на мешканців високого статусу.Особливість знахідки полягає передусім у її розташуванні. Приватну лазню інтегрували безпосередньо в нижній рівень монументальної південно-західної кутової вежі, тоді як приватні лазні в елітних римських резиденціях зазвичай розміщувалися в окремих частинах комплексу.Врело-Шаркамен вважається однією з найважливіших пізньоантичних археологічних пам'яток Сербії. Комплекс відомий завдяки імператорському мавзолею та колекції золотих прикрас, виявлених близько трьох десятиліть тому.Нова знахідка свідчить про ще складніше поєднання архітектури, інженерних рішень і приватного життя еліти в укріпленій резиденції. Розкопки проводять Інститут археології спільно з Музеєм Країни за підтримки Міністерства культури Республіки Сербія, а керують ними наукова співробітниця Інституту археології Марія Йович та музейний радник Гордан Яніч.Максимін Дайя належав до покоління правителів, сформованого тетрархією - системою, яка передбачала розподіл імператорської влади між кількома правителями. Великі укріплені резиденції цього періоду поєднували функції безпеки, церемоніального представництва, адміністративної роботи та елітного побуту.Попри виняткову збереженість лазні, археологи поки не встановили точний спосіб доступу до неї. Вхід зі східного боку з'єднується з вимощеним коридором резиденції, однак різниця між рівнями підлоги палацу та бальнеуму наразі залишається без остаточного пояснення.