Паніка сильніша за дефіцит: чому кияни скуповують продукти після обстрілів

Після серії російських ударів по складах, розподільчих центрах і магазинах у Києві та області робота ритейлу помітно змінилася. У супермаркетах з'явилися порожні полиці, окремі товари доводиться шукати в кількох магазинах, а на деякі позиції торговельні мережі запровадили ліміти. Паралельно зростає попит на товари тривалого зберігання, що створює додаткове навантаження на магазини.

Порожні полиці та зростання цін

Ще кілька тижнів тому покупець міг зайти до супермаркету, взяти звичний набір продуктів і не замислюватися, звідки саме вони приїхали. Тепер ланцюг між виробником і полицями став для споживача більш видимим.

Російські удари по логістичній інфраструктурі в Києві та області залишили частину магазинів без звичних запасів. І покупці одразу побачили результат.

У серпні кияни почали масово публікувати фотографії напівпорожніх полиць. Найбільше проблем виникало з продукцією, яку складніше швидко замінити або доставити: зі свіжими овочами та фруктами, м'ясом, рибою, молочною та замороженою продукцією.

- Асортимент магазинів дійсно став значно бідніше, - прокоментувала ситуацію для Коротко про експертка Світового Банку Оксана Руженкова. – І це одразу відбилося на цінах. Наприклад, молочна продукція в багатьох магазинах залишилася тільки у найвищих цінових категоріях: якщо на початку серпня сметану можна було купити за 38 грн, то зараз – щонайменше за 44. Кілька місяців тому куряче філе по акції продавалося по 180 грн, зараз дешевше ніж за 259 грн немає. Але найбільше вражають спеції. Я звернула увагу на ціну сушеного часника, яка злетіла з 9 грн до 28 грн за упаковку.

Ціни на яйця за останні два тижні зросли майже вдвічі, і в Асоціації «Союз птахівників України» вже заявили: перебудова логістики може й надалі тиснути на їхню вартість. Виробники м'яса птиці та яєць оцінюють можливе зростання собівартості продукції на 10-15% через необхідність прямої доставки до магазинів.

За словами Руженкової, ситуація виглядає дуже сумно, особливо напередодні зими. Ніхто не хоче ані купувати, ані продавати на вулиці з машин навіть в мороз мінус 5, не кажучи про мінус 20. Єдиним виходом на сьогодні виглядає купувати овочі на зиму заздалегідь та зберігати картоплю-моркву на балконі, як 40 років тому.

Черги та ліміти

Якщо дивитися на повідомлення киян в мережах, стає зрозуміло, що ситуація з продуктами сильно залежить від конкретної точки та району. У той час, як одні кажуть, що місцеві магазини мають широкий асортимент і зазвичай там немає черг, інші – особливо на лівому березі – скаржаться і на черги, і на відсутність товарів.

- У суботу-неділю (29-30 серпня. – Ред.) перерви між тривогами були десь 15 хвилин, - розповідає знайома. – За відчуттями, магазин біля дому загалом за цілий день працював не більше двох годин. Люди заходили, намагалися щось покласти у візок – і тут тривога, і всі знову виходять без покупок. А коли чоловік в черзі намагався купити 8 кіло цукру, а продавчиня сказала, що на один чек можна тільки 6 кілограмів, я ніби потрапила у минуле.

Обмеження продажу частини товарів дійсно стало для покупців несподіванкою. З 28 серпня 2026 року мережа АТБ ввела ліміти на низку соціально важливих товарів і продукції тривалого зберігання. До переліку потрапили крупи, макаронні вироби, цукор, яйця, олія, консерви, сіль, оцет та інші товари. І виявилося, що для покупця сама поява таблички «не більше шести упаковок» психологічно працює дуже сильно. Ліміт сприймається як однозначний сигнал: товару скоро не буде! Тривога посилюється, люди готові стояти в чергах годинами, щоб купити все, на що вистачає грошей.

Водночас в АТБ заявили, що дефіциту товарів у мережі немає. Соціально важливих продуктів достатньо, а обмеження на кількість придбаних товарів запровадили через активізацію оптових покупців. Вони скуповують продукцію за нижчими цінами, щоб надалі перепродавати її.

І знову паніка

Якщо людина приходить у магазин після роботи і бачить порожній холодильник, вона не знає, що вантажівка з товаром стоїть на іншому складі або що мережа вже змінила маршрут доставки. Вона просто бачить, що товару немає.

Додатковий ефект створюють черги, які також стимулюють тривожну поведінку. Людина бачить, що інші покупці набирають воду, крупи, консерви, олію, і робить висновок: вони всі щось знають. А далі вмикається стандартна кризова модель поведінки: краще купити зараз, навіть якщо це не потрібно, ніж потім шукати товар по магазинах.

Тобто виникає нове правило: купуємо не те, що потрібно, а те, що є. І з запасом. Особливо нервують люди похилого віку. По-перше, вони пережили вже не одну кризу і знають, як це може бути. По-друге, подорожчання вдарить по ним найсильніше, тому на ті гроші, що є, вони хочуть купити по максимуму. По-третє, вони взагалі більш тривожні через вік.

І це замкнене коло. Покупці бояться дефіциту, купують більше, ніж зазвичай, відповідно, товар швидше зникає з полиць. Інші покупці бачать порожні полиці, починають скуповувати ще більше. За підсумком навіть тимчасовий логістичний збій може виглядати для людини як справжній дефіцит, і виникає панічний ажіотаж. А масові панічні закупівлі погіршують ситуацію для всіх.

Водночас економіст Олег Пендзин наголошує: говорити про загальний дефіцит продуктів в Україні наразі підстав немає. У розмові з Коротко про експерт пояснив, що дефіцит - це ситуація, коли товару немає в жодному каналі продажу. Якщо певної позиції немає в одному супермаркеті, але її можна купити в іншій мережі або невеликому магазині, це насамперед логістична проблема, а не дефіцит.

Що далі?

Експерти переконують: порожні полиці не означають дефіцит продуктів в країні. Часто товар є в іншій мережі або саме зараз прямує до магазину новим маршрутом. Проблема в тому, що після знищення логістичних центрів звична система постачання працює значно повільніше.

Проте покупців це мало заспокоює. Швидко все не виправиться, тож наслідки ворожих атак ми будемо спостерігати і надалі. Це і менший вибір, і інші торгові марки, і тимчасові ліміти на товари. А подальша залежність від ситуації з логістикою проявлятиметься в тому, що один магазин може бути добре заповнений, а в іншому всього за кілька кілометрів бракуватиме тих самих товарів.

Днями ми писали про «вихід», який озвучив міністр аграрної політики Тарас Висоцький. Фактично він запропонував розділити втрати на відбудову накопичувальних центрів між усіма учасниками процесу – продавцями, виробниками та постачальниками. Експерти ринку вважають, що це натуральний грабіж. Хоча б тому, що торговельні мережі як не збиралися, так і не збираються ділитися своїми прибутками з виробниками, але витрати чомусь не проти розділити на всіх.

На думку Оксани Руженкової, відповідальність за зберігання продуктів на великих складах лежить саме на ритейлі, адже вони вже давно мали перейти на невеликі територіально розосереджені місця зберігання. У нас вже були жорсткі уроки, які показали, що «гігантоманія» залишилась в минулому. І те, що великі склади під Києвом вкотре знищили – це просто парадокс.

- Така пропозиція, звісно, не сподобається жодному бізнесу, бо витрати у всіх зашкалюють, - зазначила Руженкова в розмові з Коротко про. – Наприклад, хліб вже подорожчав більш ніж на 10%, і не зовсім зрозуміло, що з цим робити далі. Мабуть, пекарі вже просто проб’ють дірку у своєму паркані і почнуть продавати хліб прямо з виробництва. Проти запропонованої «справедливості» виступили молочники. Вони цілком справедливо кажуть, що також зазнають чималих втрат, але чомусь їм ніхто нічого не компенсує.

Якщо компромісу не досягнуть, ті ж виробники молочної продукції торгуватимуть «з коліс», а також поставлятимуть продукцію локальному регіональному ритейлу, вважає експертка СБ. Великі торгові мережі також викрутяться – почнуть імпортувати. А заплатить за все це, як завжди, споживач, підсумувала експертка.

Для покупця все це означає не тільки зростання цін, але й зникнення звичного формату «зайшов у супермаркет – купив усе необхідне». І все ж таки говорити про наближення масштабного продуктового дефіциту зарано. Український ритейл вже доводив свою здатність швидко перебудовуватися, проблема в тому, що кожна нова атака робить цю перебудову дорожчою.

Але поки магазини намагаються подолати наслідки зруйнованої логістики, головне завдання споживачів – спробувати  не дозволити паніці перетворити тимчасовий збій постачання на справжній ажіотаж і дефіцит.