США розробляють післявоєнний план для Близького Сходу

Раніше Сполучені Штати та Ізраїль погодили план завершення війни в Газі. Також адміністрація президента США Дональда Трампа почала розробляти післявоєнну стратегію для усього Близького Сходу. Вона має посилити стримування Ірану та розширити нормалізацію відносин Ізраїлю з країнами регіону. Про це повідомило видання Euronews.

Мирний план поки перебуває на ранньому етапі. Документ може визначати американську політику на Близькому Сході до завершення каденції Трампа. У Вашингтоні обговорюють три основні його складові.

Перша передбачає створення регіонального узгодження між союзниками США для стримування та обмеження Ірану. Друга стосується поступового завершення регіональних наслідків нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Третя передбачає розширення Авраамових угод і просування нормалізації між Ізраїлем та Саудівською Аравією.

Під час обговорень також розглядали можливість того, що США виступатимуть гарантом нового регіонального формату. Крім того, Вашингтон може працювати над безпековою угодою між Ізраїлем і Сирією та наступним етапом плану Трампа щодо Гази. На реалізацію цих ідей можуть вплинути проміжні вибори у США та парламентські вибори в Ізраїлі в жовтні.

"Ідея плану полягає в тому, щоб об’єднати багато речей у регіоні — як створити регіональний союз після війни. Досі незрозуміло, чи всі союзники США в регіоні погодяться з ним", — заявило джерело видання.

Концепція регіонального узгодження сама по собі не означатиме різкої зміни американського курсу. Починаючи з Іранської революції 1979 року, адміністрації США намагалися стримувати вплив Тегерана через тісніші зв’язки з державами Перської затоки. Тепер Вашингтон може спробувати оформити цей підхід у більш структуровану систему з поглибленою оборонною та безпековою координацією між союзниками.

Такий підхід розглядається на тлі змін у регіональному балансі сил, які США пов’язують із війною з Іраном. Одним із давніх завдань Вашингтона залишається також нормалізація відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Проте Ер-Ріяд досі пов’язує такий крок із відчутним прогресом у врегулюванні ситуації в Газі та створенні палестинської держави.

Ці зусилля спираються на Авраамові угоди, укладені у 2020 році під час першої каденції Трампа. Тоді відносини з Ізраїлем нормалізували Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Марокко та Судан. Відтоді Вашингтон намагається розширити коло учасників цих домовленостей і розглядає їх як інструмент перебудови альянсів на Близькому Сході та зменшення впливу Ірану і його партнерів.

Окремий блок майбутньої стратегії стосується наслідків нападу ХАМАС 7 жовтня та війни в секторі Гази. Один із варіантів передбачає перехід до наступної фази плану Трампа щодо Гази. За попередніми повідомленнями, вона може включати відбудову території, роззброєння ХАМАС і створення перехідної адміністрації. Другим напрямом може стати безпекова угода між Ізраїлем і Сирією. Цю можливість розглядають на тлі масштабних політичних змін після падіння режиму Башара Асада наприкінці 2024 року. Нове сирійське керівництво намагається перебудувати відносини країни із сусідами та міжнародними партнерами.

Третій напрям передбачає реалізацію домовленостей між Ізраїлем і Ліваном, які мають обмежити військові можливості "Хезболли". Це пов’язано з угодою про припинення вогню 2024 року, яка передбачала відведення бойовиків угруповання на північ від річки Літані та розміщення ліванської армії на півдні країни. Водночас Ізраїль звинувачує "Хезболлу" у відновленні військового потенціалу.

Нагадаємо, що одним із ключових питань майбутньої стратегії США залишається порядок завершення війни в Газі та роззброєння ХАМАС. Джаред Кушнер запевнив прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, що ізраїльські війська не залишать анклав до повної демілітаризації території. Роззброєння має охопити легку й важку зброю, а також тунелі ХАМАС. Саме це стало головною суперечністю, оскільки угруповання вимагає спочатку вивести ізраїльську армію.