Генпрокурор про орендований будинок: НАБУ розслідує «Карфаген»

На початку вересня, під час обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві, фігуранту справи «Карфаген» та працівнику Офісу генпрокурора, у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Руслан Кравченко може мешкати у незадекларованому будинку в Козині. Ці дані поширили журналісти Bihus.Info, показавши маєток, яким, імовірно, користується генпрокурор.

Сам Руслан Кравченко, відповідаючи на звинувачення, заявив, що його родина орендує будинок площею 280 квадратних метрів у Козині. За його словами, вони обрали його ще взимку, але переїхали туди 1 травня 2026 року після необхідних доробок та налаштування обладнання. Генпрокурор підкреслив, що обговорення, які фігурують на плівках НАБУ, стосувалися саме підготовки будинку до проживання.

Згодом Центр протидії корупції звернув увагу на відсутність цього будинку у декларації Кравченка за 2025 рік. Генпрокурор пояснив, що постійне місце проживання буде задеклароване відповідно до закону у наступній декларації за 2026 рік. Він також відкинув твердження про свою причетність до отримання грошей від незаконних кол-центрів та їх легалізації.

У САП також стверджують, що Сергій Кропива придбав для Кравченка ноутбук та займався оформленням американської візи для дружини генпрокурора. Кравченко спростував ці заяви, зазначивши, що його дружина самостійно готувала документи та отримувала візу, а нового ноутбука у неї немає. Він наголосив, що всі витрати його родини здійснювалися «виключно в межах чинного законодавства та задекларованих доходів».

Паралельно з цими подіями, 6 вересня ВАКС взяв під варту Сергія Кропиву із заставою 120 мільйонів гривень, хоча прокурор САП просив 200 мільйонів. У разі внесення застави Кропива має здати закордонні паспорти та не спілкуватися з Кравченком, його заступницею Марією Вдовиченко та іншими причетними особами. НАБУ та САП вважають його, відомого як «Канцлер», одним із фігурантів імовірної злочинної організації, яка могла прикривати шахрайські кол-центри та легалізувати кошти.

Руслан Кравченко прокоментував згадки про його будинок, що фігурують у матеріалах справи «Карфаген», повідомивши про це у Telegram, де посадовець заявив, що його родина орендує будинок площею 280 кв. м. Генпрокурор також відкинув твердження про причетність до отримання грошей від незаконних кол-центрів та їх легалізації, заперечивши причетність до отримання грошей від незаконних кол-центрів та їх подальшої легалізації, про що також повідомив у Telegram Центр протидії корупції та Руслан Кравченко.

Справа «Карфаген» викрила потенційні зв'язки між високопосадовцями та мережею незаконних кол-центрів, які займаються шахрайством. НАБУ та САП проводять розслідування, а оприлюднені матеріали викликають широкий резонанс у суспільстві та медіа. Ця ситуація підкреслює важливість прозорості та дотримання антикорупційного законодавства для державних діячів.

В умовах посилення антикорупційної боротьби в Україні, такі справи набувають особливого значення. Вони демонструють зусилля правоохоронних органів щодо очищення державного апарату та притягнення до відповідальності осіб, які можуть бути причетні до незаконної діяльності. Пояснення Генпрокурора стали спробою розвіяти сумніви та забезпечити довіру громадськості до органів прокуратури.

«Моє постійне місце проживання буде задеклароване відповідно до закону», – написав генпрокурор Руслан Кравченко.

«Розмови це просто розмови, як і фото сейфу…», – зазначив Кравченко, коментуючи матеріали справи «Карфаген».

Розслідування у справі «Карфаген» продовжується, і його результати можуть суттєво вплинути на сприйняття прозорості українських державних структур. Суспільство очікує повного та об'єктивного висвітлення всіх обставин, а також притягнення до відповідальності всіх винних, незалежно від їхніх посад.