Київ під загрозою: що чекає столицю цієї зими?

На тлі того, як Росія та Україна все активніше завдають далекобійних ударів одна по одній, зростають ризики для цивільного населення, адже жодна зі сторін не може здобути повної переваги. Бескрестнов наголосив, що його особливо непокоїть ситуація в Києві цієї зими. За його оцінкою, Росія може вдатися до тривалих ударів по системах електропостачання, водопостачання та опалення, використовуючи високошвидкісні балістичні ракети. Виробництво цих ракет перевищує 100 одиниць на місяць, що створює значний потенціал для руйнівних атак.

Радник зазначив, що мова йде про 2-3 мільйони людей, і Росія усвідомлює, що такі дії можуть спричинити справжню катастрофу в столиці. На його думку, міській владі варто заздалегідь підготуватися до можливого погіршення ситуації та розглянути евакуацію цивільних, особливо людей похилого віку, які є найбільш уразливими у разі тривалого відключення базових комунальних послуг.

Ця пропозиція щодо евакуації є особистою оцінкою Бескрестнова і не є офіційною заявою української влади. Він підкреслив, що його занепокоєння посилюється дефіцитом ракет до американських комплексів Patriot, які є основним захистом від балістичних загроз. Раніше Володимир Зеленський заявляв про необхідність щонайменше 300 таких перехоплювачів на зимовий період.

Водночас Україна готує асиметричну відповідь, розширюючи можливості для далекобійних ударів по території ворога. За словами Бескрестнова, планується щоночі запускати до 1000 дронів для атак на економічні та військові об’єкти в Росії, а також для створення проблем її комерційному авіасполученню. Цілі включатимуть не лише заводи та військові склади, а й авіасполучення держави-агресора, яке можна паралізувати без прямих бомбардувань.

Бескрестнов пояснив, що достатньо лише пролетіти над аеропортом, щоб він був закритий. Цей підхід ілюструє перегони технологій, де атака стає потужнішою за оборону. Він згадав, що системи протиповітряної оборони обох сторін не встигають збивати всі ракети та безпілотники через їхню велику кількість, і Україна вже створила прототипи власних автономних дронів. Проте, Росія бере масовістю, використовуючи безпілотники з китайськими реактивними двигунами, здатними розвивати швидкість понад 320 км/год. Лише в серпні Росія випустила по Україні 2500 реактивних "шахедів".

Міністерство оборони Російської Федерації раніше публікувало фото ударних дронів із написом "Як сніг на голову", що було інтерпретовано як натяк на можливе посилення атак по цивільному населенню України взимку. До старту опалювального сезону 2026/2027 років залишається все менше часу, а роботи з підготовки до нього за деякими напрямами виконано лише наполовину. Найуразливішою ланкою залишається теплопостачання, оскільки локальної генерації, яку встигли розгорнути громади, може не вистачити для великих міст.

Ця ситуація підкреслює реальність того, що обидві країни можуть зіткнутися зі значними економічними та інфраструктурними руйнуваннями, якщо війна триватиме. Поточні виклики свідчать про те, що майбутня зима може стати серйозним випробуванням для української енергетичної та комунальної систем, а також для стійкості цивільного населення.

"Зараз це війна міст, війна інфраструктури. У цій війні ніхто не виграє, бо обидві країни після війни матимуть зруйновану економіку та інфраструктуру. Тож це безглуздо. Ми повинні зупинити цю війну. Ми запропонували Росії припинити цю війну, але Росія не хоче цього робити", – заявив Сергій Бескрестнов в інтерв'ю The Guardian.

"Для мене це жахливо. Йдеться про 2-3 мільйони людей, і Росія розуміє, що це може спричинити катастрофу в Києві", — додав радник президента.

Наростання напруги та усвідомлення потенційних ризиків для столиці України цієї зими створюють потребу в ретельній підготовці та пошуку нових рішень. Оскільки обидві сторони продовжують нарощувати свої військові та технологічні можливості, майбутнє залишається невизначеним, але одне ясно: ця зима стане визначальною для стійкості української столиці та її мешканців.