Лише 25% вступників упоралися із завданням НМТ: школярі мало читають

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт про результати НМТ-2026, і він засвідчив: криза накрила водночас природничу та гуманітарну освіту. Найпомітніша причина — школярі перестали читати книжки. Про це йдеться в аналітиці Оксани Онищенко, опублікованій у «Дзеркалі тижня».

Хоча шкільна програма передбачає аналіз текстів, більшість учнів, за словами авторки, перейшла на «швидке харчування» — читає замість книжок короткі перекази або критику. І ця звичка непомітно, але відчутно б'є по успішності з усіх дисциплін — література тут лише один із них.

Що показали результати з літератури

З літератури, як і з фізики, математики та хімії, більшість абітурієнтів отримали нижчі за середні бали. Легко даються завдання, де відповідь лежить на поверхні: настрій поезії правильно визначили 70% учасників, інтимну лірику розпізнали 80%.

Але щойно потрібна аналітична робота з текстом — результати стрімко падають. Співвіднести тему твору з літературним героєм змогли лише 25% вступників, а встановити відповідність між персонажем і його життєвим кредо — лише 17%. Причому 37% учасників у першому завданні та 27% у другому взагалі не утворили жодної правильної логічної пари.

Коли ж треба було порівняти уривок із твором зі шкільної програми або застосувати знання з теорії літератури, частка правильних відповідей падала до 30–40%.

Як читання «валило» математику та історію

Незвичка читати позначається навіть на точних науках. У математиці частина помилок виникала не через складність обчислень, а через те, що вступники неправильно читали умову. У геометричному завданні, де треба було знайти площу конкретної фігури, правильну відповідь дали лише 37% учасників — решта не зрозуміла, площу якої саме фігури шукати.

На тесті з історії України вступники губилися у великих фрагментах документів і не помічали слова-маркери — імена, географічні назви чи поняття певної епохи. А в географії через малий словниковий запас, який теж залежить від читання, труднощі виникали навіть із розумінням слів у легендах карт — зокрема «яловичина» та «вовна».

Гігієна мислення, а не любов до книжок

«Проблема літературної освіти давно вийшла за межі дискусії про любов до художньої літератури. Йдеться про базову гігієну мислення: здатність утримувати довгу умову, визначати головне та бачити контекст. Без цієї навички розраховувати на якісну освіту просто неможливо», — пише Онищенко.

За даними міжнародних досліджень, від 10 до 15% населення світу мають дислексію — особливість роботи мозку, за якої людині складно швидко читати, писати без помилок і розуміти прочитане. Про те, як розпізнати дислексію і що з цим робити, детальніше розповідала освітня експертка Юлія Гордієнко.