Радник президента: Україна та Росія можуть зіткнутися з взаємним знищенням

На початку цього етапу конфлікту, коли розвиток безпілотних технологій дав Україні можливість розширити свої удари по російській військовій та економічній інфраструктурі, виникла нова стратегія. Зростання інтенсивності атак, як зазначає Бескрестнов, перетворило війну на протистояння міст та інфраструктури, де ставки надзвичайно високі.

Сергій "Флеш" Бескрестнов, радник президента України, відкрито висловив свої побоювання щодо майбутнього. За його словами, у цій війні, де обидві країни матимуть зруйновану економіку та інфраструктуру після її завершення, переможців не буде. Його мотивація – застерегти від безглуздого продовження конфлікту, наголошуючи на необхідності його зупинки, яку, за його словами, Росія відмовляється розглядати.

Ця зима може стати переломним моментом, адже Росія, ймовірно, спробує організувати тривалу кампанію ударів по системах електропостачання, водопостачання та опалення Києва. За оцінкою Бескрестнова, для цього РФ може використовувати високошвидкісні балістичні ракети, виробництво яких перевищує 100 одиниць на місяць. Це викликає серйозні побоювання щодо можливої катастрофи для 2-3 мільйонів жителів столиці.

На тлі цих загроз, Україна планує суттєво наростити масштаби застосування далекобійних безпілотників. Президент поставив завдання збільшити кількість атак до 1000 на добу, тоді як наразі здійснюється близько 300. Це має посилити тиск на російські заводи, склади та нафтопереробні підприємства. Крім того, Україна має намір створювати проблеми для російської цивільної авіації, закриваючи аеропорти простим прольотом дронів над ними.

Криза поглиблюється дефіцитом американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які є ключовим засобом боротьби з балістичними ракетами. Бескрестнов не впевнений у можливості України отримати достатню кількість таких перехоплювачів для проходження зими. Водночас, Росія продовжує розвивати ударні безпілотники, отримуючи нові дрони з китайськими реактивними двигунами, що розвивають швидкість понад 320 км/год. Прогнозується, що у 2027 році Росія може виготовити близько 36 тисяч реактивних "Шахедів", 30 тисяч дронів з поршневими двигунами, 10 тисяч крилатих ракет "Бандероль" та 10 тисяч ракет "Дан-Т", що значно збільшить її ударний потенціал.

У відповідь Україна активно працює над новими засобами протидії швидкісним дронам. Від чотирьох до шести українських компаній розробляють реактивні перехоплювачі, і вже існує прототип автономних українських безпілотників. Однак, за словами Бескрестнова, ці розробки ще не готові до серійного виробництва, і тимчасова перевага у використанні реактивних безпілотників залишається за Росією. Наразі знищення швидкісних дронів здебільшого здійснюють українські винищувачі, але розвиток власних перехоплювачів є ключовим для ефективної протидії майбутнім загрозам.

Попередження Сергія Бескрестнова, опубліковане у The Guardian, не є офіційною позицією української влади, але відображає його особисту оцінку ситуації. Це підкреслює тривожну тенденцію у війні, де технологічний розвиток з обох сторін не приносить вирішальної переваги, а лише збільшує руйнівний потенціал. Заяви про можливі масові атаки на Київ та необхідність евакуації цивільного населення свідчать про те, що конфлікт може увійти в нову, ще більш руйнівну фазу.

Паралельно з цим, виявлено, що Росія активно інтегрує штучний інтелект у свої дрони "Молнія", і експерти вважають, що це лише питання часу, коли така технологія з'явиться на безпілотниках "Shahed". Ці розробки, разом із планами виробництва десятків тисяч нових ракет і дронів, вказують на довгострокову стратегію Росії щодо посилення свого ударного арсеналу. Україна, у свою чергу, намагається відповісти розробкою власних автономних дронів та перехоплювачів, але зіштовхується з викликами швидкого масового виробництва.

"Зараз це війна міст, війна інфраструктури… У цій війні ніхто не виграє, бо обидві країни після війни матимуть зруйновану економіку та інфраструктуру. Тож це безглуздо. Ми повинні зупинити цю війну. Ми запропонували Росії припинити цю війну, але Росія не хоче цього робити", — заявив Сергій "Флеш" Бескрестнов.

"Для мене це жахливо. Йдеться про 2–3 мільйони людей, і Росія розуміє, що це може спричинити катастрофу в Києві", — додав радник президента, висловлюючи глибоке занепокоєння щодо можливих наслідків для столиці.

Наростання загрози взаємного знищення через затяжну війну та постійне вдосконалення військових технологій обома сторонами ставить нагальні питання про майбутнє регіону. Виклики, пов'язані з захистом цивільного населення та критичної інфраструктури, вимагають негайних рішень, а постійний баланс між оборонними та наступальними можливостями формує складну динаміку, яка може мати довгострокові наслідки для світу. Для подальших оновлень підписуйтесь на канал WhatsApp.