«Свобода слова має захищатися не лише в ЄС, а й у країнах, які прагнуть до нього»

2 вересня 2026 року у Києві відбулася конференція «Право на правду. Нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни». Захід організовано Суспільним мовленням, Центром демократії та верховенства права та Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У рамках конференції проходила панельна дискусія «Європейські регуляції для свободи слова: від безпеки журналістів до ролі суспільних мовників в медійній екосистемі». Панель присвячена імплементації європейських стандартів свободи медіа в Україні, захисту журналістів і ролі суспільного мовника у демократичній медіаекосистемі. До обговорення долучилися представники Європейської комісії, Європейської мовної спілки, Ради Європи, українського парламенту, Міністерства культури та Суспільного мовлення, модерував панель член Національної ради телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.

Під час панельної дискусії «Європейські регуляції для свободи слова: від безпеки журналістів до ролі суспільних мовників в медійній екосистемі»

У розмові взяли участь: голова брюссельського офісу Європейської мовної спілки Воутер Гекієр (онлайн); міжнародна експертка та консультантка Ради Європи, доцентка кафедри журналістики факультету суспільних наук (FDV) Університету Любляни (Словенія) Таня Керсеван (онлайн); народна депутатка України, заступниця голови комітету гуманітарної та інформаційної політики, голова парламентської Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів порушень прав журналістів і працівників медіа внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України Євгенія Кравчук; заступниця Міністра з питань європейської інтеграції Міністерства культури Наталія Мовшович; керівник команди з питань належного врядування й основоположних прав, підрозділ ENEST.D.3 «Врядування, верховенство права та фінансова допомога» Мартін Мюлек (онлайн); голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький; народний депутат, голова Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Модератор дискусії — член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін

Від європейських стандартів — до українського законодавства

Відкриваючи дискусію, Олександр Бурмагін сказав, що за останні роки у сфері медіа з’явилося багато нових європейських нормативних актів — від Європейського акту про свободу медіа та Digital Services Act до анти-SLAPP-директиви та регулювання штучного інтелекту.

Європейський акт про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA), за його словами, охоплює широкий спектр питань: захист журналістів і їхніх джерел, гарантії незалежності суспільних мовників і медіарегуляторів, вимірювання аудиторії, концентрацію на медійному ринку та прозорість використання бюджетних коштів.

Мартін Мюлек говорив, що в умовах російської пропаганди суспільні мовники й інші надійні медіа є своєрідними «якорями правди», які потрібно захищати та посилювати. «Європейський акт про свободу медіа встановлює загальну європейську рамку, яка захищає плюралізм і захищає від перешкоджання журналістській роботі та роботі суспільного мовника», — сказав Мартін Мюлек.

Керівник команди з питань належного врядування й основоположних прав, підрозділ ENEST.D.3 «Врядування, верховенство права та фінансова допомога» Мартін Мюлек долучився до обговорення по відеозв’язку

За його словами, документ не лише декларує принципи, а й переводить їх у практичну площину. Водночас для України важливо не тільки ухвалити необхідне законодавство, а й створити інституційну спроможність для його виконання. «Йдеться не лише про законодавство, але і про спроможність його виконувати», — прокоментував Мартін Мюлек. Він також сказав, що положення Європейського акту про свободу медіа Україна має бути готова застосовувати вже з першого дня членства в ЄС, тому підготовчу роботу необхідно проводити заздалегідь.

П’ять напрямів імплементації

Євгенія Кравчук розповіла про робочу групу, яка працює над імплементацією положень Європейського акту про свободу медіа в українське законодавство.

За її словами, роботу розділили на п’ять тематичних підгруп. Вони стосуються захисту журналістів і їхніх джерел у судових провадженнях; гарантій функціонування публічних медіа; прозорості державної реклами та захисту конкуренції; вимірювання аудиторії, медіапропозицій і взаємодії з платформами; а також чіткості й пропорційності регуляторних повноважень.

Євгенія Кравчук розповіла, що до роботи залучили представників громадських організацій, медіаіндустрії, регулятора та Міністерства культури.

Фото 5 Народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук

Очікується, що після завершення роботи підгруп напрацьовані пропозиції презентують орієнтовно після 20 вересня. За словами Євгенії Кравчук, йтиметься не про один законопроєкт, а про пакет змін, зокрема до різних кодексів і законодавства про медіа.

«Ми чекаємо такої фіналізації від підгруп і орієнтовно на 20 вересня чи пізніше будемо мати внутрішню презентацію. Після цього будемо публікувати в тій готовності, в якій будуть готові окремі підгрупи, але однозначно це не буде один законодавчий акт, бо це будуть і зміни до кодексів, не лише зміни до закону про медіа. Очевидно, що це буде пакет законопроєктів», — розповіла Євгенія Кравчук.

Народна депутатка артикулювала головну проблему: українські медіа працюють в умовах повномасштабної війни. Редакції релокуються, деякі були фізично знищені, а кількість злочинів проти медійників наближається до тисячі.

Анти-SLAPP: «Не про журналістів, а про право суспільства на інформацію»

Окремий блок дискусії присвятили анти-SLAPP-законодавству — механізмам протидії судовим позовам, які використовують для тиску на журналістів, громадських активістів та інших учасників суспільно важливих дискусій.

Ярослав Юрчишин розповів про робочу групу, яка готує відповідний законопроєкт. За його словами, документ уже пройшов експертизу Ради Європи, а його реєстрацію в парламенті очікують у вересні.

«Наше завдання — справді запобігти можливості тиску через зловживання судовими позовами – не лише щодо журналістів, а й щодо громадської участі», — сказав Ярослав Юрчишин.

Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин

Він говорив, що перешкоди для роботи журналістів безпосередньо впливають на право суспільства отримувати інформацію. «Будь-які перепони в роботі журналістів — це не про, власне, роботу журналістів, а про поінформованість нашого суспільства, про можливість сприйняти рішення на основі збалансованої інформації чи її відсутності», — пояснив Ярослав Юрчишин.

Він також розповів, що для просування анти-SLAPP законодавства потрібна політична підтримка не лише профільного комітету. Він закликав колег підтримати законопроєкт під час його проходження парламентом.

«Європейський акт про свободу медіа не можна просто скопіювати»

Таня Керсеван говорила, що Європейський акт про свободу медіа є важливим кроком для країн ЄС, оскільки перетворив уже наявні демократичні стандарти на юридично обов’язкові вимоги.

Водночас вона застерегла країни-кандидати від механічного копіювання європейських норм. На її думку, під час імплементації потрібно моделювати, як саме працюватимуть нові правила на практиці: хто призначатиме людей у керівні органи, хто здійснюватиме нагляд, контролюватиме фінансування та застосовуватиме коригувальні заходи.

Міжнародна експертка та консультантка Ради Європи, доцентка кафедри журналістики факультету суспільних наук (FDV) Університету Любляни (Словенія) Таня Керсеван долучилася до обговорення по відеозв’язку

Вона навела приклад Литви, де законодавці відмовилися від запропонованих змін до системи суспільного мовлення після того, як виявили їхню невідповідність положенням Європейського акту про свободу медіа.

«Я була однією з доповідачок із цієї справи в Литві, вони запропонували деякі зміни й удосконалення до практики їхнього суспільного мовника. І вони посилалися на статті EMFA, відтак законодавець у Литві мав відступити і навіть не запровадив ті положення, які вони хотіли, оскільки вони суперечили положенням EMFA. Тобто ми можемо сказати, що поки що не було жодних правозастосовних дій, але такий стримувальний ефект EMFA був зафіксований», — розповіла експертка.

Окремо Таня Керсеван говорила про необхідність стабільного і передбачуваного фінансування суспільних мовників. На її думку, це слід розглядати як частину європейської інтеграції та демократичної стійкості України.

Європейська мовна спілка: Суспільне є важливим членом європейської медіаспільноти

Воутер Гекієр говорив про роль суспільного мовлення в європейській медіаекосистемі. Він назвав Суспільне «дуже важливим членом» Європейської мовної спілки та відзначив роботу українських журналістів, які продовжують працювати в умовах війни й водночас виходять на європейську аудиторію.

«Суспільне насправді є дуже важливим членом нашої асоціації. Я хочу зазначити ключову роль всіх працівників Суспільного, які надають послуги в Україні та поза межами країни. Вони успішно служать людям України, так само вони надають незалежну інформацію, вони є відданим членом європейської спільноти. Вони беруть участь в обміні новинами і також у транскордонних проєктах. Такі свободи мають захищатися не тільки в Європейському Союзі, але також у країнах, які мають прагнення приєднання до Європейського Союзу», — сказав Воутер Гекієр.

Голова брюссельського офісу Європейської мовної спілки Воутер Гекієр долучився до обговорення по відеозв’язку

Він також говорив про довгострокове фінансування суспільних мовників. За його словами, у різних європейських країнах процес імплементації відбувається з різною швидкістю, однак багато мовників уже використовують положення акту у своїй роботі. Ще один виклик, за його словами, — цифрове середовище. Воутер Гекієр сказав, що говорити про свободу медіа та плюралізм сьогодні неможливо без урахування ролі великих технологічних платформ. Він закликав забезпечити суспільним мовникам належну «видимість» — простий і безпосередній доступ аудиторії до їхнього контенту на цифрових платформах. «Це абсолютно є пріоритетом для нас», — сказав представник Європейської мовної спілки.

Микола Чернотицький про фінансування Суспільного: «Має бути не менш як три мільярди»

Микола Чернотицький під час панельної дискусії говорив про фінансову спроможність мовника та його здатність працювати в умовах війни. За його словами, зараз Суспільне насамперед готується до зими та продовжує планувати роботу з урахуванням російських обстрілів.

«Зараз ми більш сфокусовані на сценарії, як пройти зиму та як ми маємо працювати в умовах зими в умовах постійних обстрілів Росії так, щоб продовжувати виконувати місію, забезпечувати українців інформацією», — сказав Микола Чернотицький.

Голова правління Суспільного Микола Чернотицький

Він сказав, що для збереження Суспільного в нинішньому масштабі необхідне збільшення фінансування.

«Якщо ми хочемо зберегти Суспільний мовник у тому стані, в якому він є зараз, то ми точно претендуємо на збільшення бюджету», — сказав голова правління Суспільного. За словами Чернотицького, йдеться про суму не менш ніж три мільярди гривень. Він пояснив, що йдеться не лише про збільшення витрат, а й про збереження нинішнього рівня послуг і можливостей мовника.

«Усе, що менше, — це означає деградацію якихось частин або відмову від якихось сервісів, які ми не будемо спроможні забезпечити», — сказав голова правління Суспільного.

Микола Чернотицький також говорив про передбачуваність фінансування. «Для мене важлива передбачуваність. І це зараз не про конкретну суму грошей, це про розуміння, про сценарій, до чого нам готуватися», — пояснив він.

Окремо голова правління Суспільного згадав про законопроєкт №12111, який, за його словами, має важливі для мовника положення, зокрема щодо його участі в конкурсах і роботи наглядової ради.

Ще одним важливим питанням він назвав видимість Суспільного на ОТТ-платформах. «Сподіваюся, після прийняття цих норм на деяких наших ОТТ-платформах ми вже не будемо на 158-й позиції, а будемо в першій десятці як суспільний мовник», — сказав Микола Чернотицький.

Євроінтеграція — це не лише закони

Наталія Мовшович говорила, що одним із найбільших викликів залишається не лише ухвалення законів, а спроможність державних інституцій реалізовувати їх.

«Імплементація законодавства — це дуже важливо, але один із найбільших викликів, на нашу думку, — це суб’єктна спроможність реалізувати те, що буде напрацьовано. І, можливо, ми рухаємося не так швидко, як хотілося, але мені завжди наші міжнародні колеги нагадують, що ми все-таки рухаємося в умовах повномасштабного вторгнення. То, може, цей поступальний рух є не таким і повільним», — сказала Наталія Мовшович.

Заступниця міністра з питань європейської інтеграції Міністерства культури Наталія Мовшович

Серед пріоритетів міністерства Наталія Мовшович назвала захист журналістів, підтримку медіа, протидію дезінформації та підготовку до майбутніх виборів.

Також вона сказала, що медіа, особливо регіональні та прифронтові, потребують не лише грантової допомоги, а системних механізмів підтримки.

За її словами, міністерство разом із партнерами працює над новими механізмами підтримки медіа, а також вивчає досвід країн, які вже пройшли шлях до членства в ЄС.

Учасники панельної дискусії: Олександр Бурмагін, Наталія Мовшович, Ярослав Юрчишин, Євгенія Кравчук і Микола Чернотицький

Учасники панельної дискусії підсумували, що євроінтеграція медійної сфери не може завершитися самим ухваленням необхідних законів. Потрібні інституції, здатні ці закони виконувати, стабільне фінансування Суспільного мовника, захист журналістів від тиску й умови, за яких аудиторія може безперешкодно отримувати достовірну інформацію.

Як підсумував Мартін Мюлек, Україні необхідно не лише наближати законодавство до європейського, а й розвивати інституційну спроможність для його застосування. Європейські партнери, за його словами, готові продовжувати підтримувати цей процес. А для Суспільного це означає одночасно вистояти в умовах війни й зберегти ті стандарти незалежності, плюралізму та доступу до інформації, які є основою його ролі в демократичній медіаекосистемі.

Фото: Суспільне