Трамп повертає "план 28 пунктів": світ готується до нового тиску на Україну?

На політичній арені Сполучених Штатів спостерігається помітне зростання активності щодо мирних переговорів. У центрі уваги знову опинився "план 28 пунктів", який активно обговорювався близько пів року тому, але тоді зіткнувся з нерозв'язним питанням щодо статусу Донбасу. Тепер цей документ, схоже, знову витягнуто на світло, і він може стати основою для гіпотетичних дискусій.

Цей план, як виявилося, мав дві редакції: російську, яка містила вимоги щодо церкви, мови та управління країною з Москви, і американсько-українську, що була більш прийнятною для Києва. Якщо переговори розпочнуться, очікуються довгі та складні дискусії, адже саме ці 28 пунктів ляжуть в їх основу, принаймні на початковому етапі.

Паралельно з цим, Російська Федерація демонструє Дональду Трампу свою небажання йти на будь-які серйозні поступки. Однак, на тлі візиту керівника ЦРУ до Москви, метою якого, серед іншого, було обговорення відмови Росії від мобілізації, як частини гібридної операції на сході ЄС, заява Путіна про те, що "мобілізація — це собача нісенітниця", може бути певним сигналом Трампу. Це не гарантує відсутність мобілізації, але вказує на ймовірне зниження її темпів після виборів до Держдуми.

У цій складній грі Трамп не має вагомих козирів проти Росії. Війна в Ірані та потенційне перекриття Ормузької протоки можуть призвести до зупинки російських танкерів, що вдарить по американському виборцю через зростання цін на АЗС. Це означає, що США не мають прямих загроз для РФ найближчим часом, залишаючи єдиною опцією тиск на Україну. Однак прямого тиску, як це було раніше, може не бути. Республіканці, граючи на виборця, підтримуватимуть Україну, але критикуватимуть "корумповане керівництво", що може призвести до нової серії корупційних скандалів.

Ситуація не залишилася непоміченою світовими гравцями: у Пекіні, Делі та Анкарі уважно стежать за розвитком подій. Заяви лідерів Китаю та Індії про мирні переговори є відображенням їхнього розуміння, що в разі успішних переговорів варто приєднатися до результатів і зіграти власну гру. Якщо ж переговори проваляться, Китай, перш за все, очікуватиме додаткового запрошення стати посередником.

Не виключений і мінімальний сценарій: Трамп може запропонувати Сі Цзіньпіну спільно чинити тиск на Росію та Україну для прискорення переговорів. Ця опція, хоч і мінімальна, залишається можливою, адже до зустрічі лідерів США та Китаю залишається 20 днів – значний термін у поточній динамічній ситуації, а час грає проти Трампа.

Пів року тому план із 28 пунктів був предметом інтенсивних обговорень, але його реалізація зупинилася на невирішеному питанні територіальної приналежності Донбасу. Це свідчить про глибокі розбіжності та складність досягнення консенсусу, що зберігаються і сьогодні. Повернення до цього плану підкреслює циклічність дипломатичних зусиль та постійне прагнення до пошуку шляхів врегулювання конфлікту, попри всі труднощі.

Візит керівника ЦРУ до Москви та заява Володимира Путіна про мобілізацію є яскравими прикладами гібридних дипломатичних маневрів. Ці події демонструють, що на міжнародній арені постійно відбуваються непрямі переговори та сигнали, які можуть впливати на майбутні рішення, формуючи фонове середовище для більш офіційних дипломатичних кроків. Ця багатошаровість ускладнює прогнозування подальших подій, але водночас вказує на складну динаміку взаємодії світових лідерів.

Дональд Трамп знову намагається організувати мирні переговори, проте поступок від Путіна очікувати не варто. Головним питанням залишається, чи буде чинитися тиск на Україну.

Активність США на переговорному треку зросла, але поки відсутні деталі, окрім витягнутого з шафи плану з 28 пунктів. Якщо переговори розпочнуться, в їх основі лежатимуть саме ці пункти, принаймні на початковому етапі, що призведе до довгих і складних дискусій, адже існує російська та американсько-українська редакції плану.

Вся ця гра була прочитана і в Пекіні, і в Делі, і Анкарі. Саме тому ми маємо заяви Сі та Моді про мирні переговори, які були розтиражовані у нас. Китай та Індія розуміють, що в разі результативних переговорів варто приєднатися до результатів та спробувати зіграти свою гру

Вадим Денисенко у своєму дописі на Facebook зазначає, що Трамп не має жодних козирів проти РФ через війну в Ірані, тому єдина опція – тиск на Україну.

Таким чином, політична гра навколо мирних переговорів вступає у нову фазу, де головними дійовими особами залишаються амбіції та інтереси ключових світових гравців. Майбутні тижні можуть принести несподівані повороти, оскільки час грає проти Трампа, а світ чекає на наступний крок у цій складній дипломатичній партії, яка може змінити геополітичний ландшафт.