Трамп зіткнувся з несподіваною вразливістю у санкційному тиску на Іран — WSJ

У міру того як адміністрація президента США Дональда Трампа посилює економічний тиск на Тегеран, вона стикається з несподіваною слабкою ланкою у своїй кампанії з ізоляції іранського режиму від світової фінансової системи: власні американські банки, пише WSJ.

За словами західних чиновників та дослідників, щороку через клірингові рахунки в американських банках проходять мільярди доларів іранських грошей, попри санкції, які забороняють будь-кому, хто підпадає під дію законодавства США, брати участь у майже всіх фінансових операціях, пов’язаних із Тегераном.

Іран отримує доступ до цих рахунків через іноземних партнерів, які підтримують відносини з американськими банками. Це частина системи, що існує вже понад століття, — так званої кореспондентської банківської системи, яка допомагає об’єднувати глобальну фінансову систему, водночас надаючи Тегерану безліч можливостей таємно проникати в неї.

Адміністрація Трампа нещодавно висловила попередження іноземним банкам, які обробляють доларові транзакції з Іраном через американські кореспондентські рахунки. Чиновники також закликають американські банки посилити пильність щодо транзакцій, пов’язаних з Іраном. Однак виявити такі транзакції може бути складно, оскільки Іран використовує складну мережу підставних компаній та інші засоби для їх маскування.

Адміністрація Трампа оголосила про масштабну кампанію, спрямовану на фінансовий тиск на Іран з метою змусити Тегеран піти на поступки та припинити військові дії на Близькому Сході. Вашингтон попередив світових лідерів: або вони розривають зв’язки з Іраном, або їм загрожують вторинні санкції — тобто повне відключення від фінансової системи, що базується на доларі США.

Однак деякі фінансові експерти зазначають, що зусилля Вашингтона можуть мати обмежений ефект, якщо він не посилить тиск на американських кредиторів, щоб ті ретельніше перевіряли свої кореспондентські банківські зв'язки. Минулого року Міністерство фінансів США заявило, що виявило близько $9 мільярдів іранських грошей, які пройшли через американські банки у 2024 році. На думку деяких дослідників, ця цифра була б меншою, якби американські банки діяли активніше.

“Тіньові банківські мережі надзвичайно важко виявити, але відстежувати фінансові потоки Ірану можливо”, — зазначає Елейн Дезенскі з “Фонду захисту демократій”. 

Американські фінансові установи заявляють, що тісно співпрацюють з Міністерством фінансів США в питанні дотримання санкцій, зокрема шляхом подання передбачених законом звітів про будь-яку підозрілу діяльність, яка може бути пов’язана з Іраном.

Зазвичай американські чиновники вживають заходів щодо покарання банків лише в разі виявлення суттєвих порушень у впровадженні програми дотримання санкцій та контролі за транзакціями. Експерти зазначають, що посилення тиску на американські банки та навіть на багато іноземних банків може мати негативні наслідки, зокрема, закриття важливого каналу отримання інформації про фінансові операції Тегерана.

Проте адміністрація Трампа під час закритих зустрічей із представниками банківських служб з питань дотримання нормативних вимог закликала американські установи посилити контроль за іранськими грошовими потоками.

“За президентства Трампа Міністерство фінансів США чітко дало зрозуміти, що дотримання санкцій США та інших юридичних зобов’язань не є добровільним, а їхнє недотримання матиме наслідки. Фінансові установи попереджені”, — заявив чиновник Мінфіну США, відповідальний за санкції, Джин Ланг.

Міністерство фінансів США також опублікувало попередження для світових банків, зазначивши, що фіктивні компанії можуть використовувати фінансову систему під керівництвом США на користь Ірану. 

Корінь проблеми полягає в самому процесі кореспондентських банківських відносин, за якого будь-яка операція в доларах, де б вона не відбувалася, зрештою має бути проведена через американський банк. Ця система дає Вашингтону можливість контролювати більшість міжнародних операцій у доларах і, за необхідності, блокувати доступ користувачів до доларів, тим самим паралізуючи їхню діяльність.

Хоча Іран дедалі частіше віддає перевагу веденню бізнесу в китайських юанях або криптовалюті, щоб уникнути такого контролю, йому все ж іноді доводиться використовувати долари для торгівлі, підтримки союзників на Близькому Сході та придбання підсанкційних технологій і компонентів для своїх збройних сил.

За словами американських чиновників та дослідників, для цього Іран створив розгалужену тіньову банківську мережу, що включає фіктивні компанії та пункти обміну валют у таких місцях, як Гонконг і Дубай.

Зазвичай ці суб’єкти уникають відкриття прямих рахунків у американських банках, які, ймовірно, відмовили б їм у співпраці. Натомість вони залучають партнерів у Китаї, ОАЕ чи інших країнах, які підтримують кореспондентські відносини з американськими банками.

Потім ці установи переказують гроші від імені іранських підставних компаній, не розкриваючи своїх зв’язків із Тегераном, а американський банк здійснює розрахунки за цими переказами.

Кореспондентські банківські відносини мають критично важливе значення для належного функціонування глобальної фінансової системи, оскільки дозволяють кредиторам здійснювати транскордонні розрахунки без фізичного перевезення готівки. Коли іноземна компанія переказує кошти, американський кліринговий банк фактично списує долари з рахунку іноземної компанії та зараховує їх на рахунок іншої сторони.

Для американських установ кореспондентські послуги можуть бути дуже прибутковими: вони приносять комісійні або фінансування за рахунок депозитів і дають банку змогу надавати більше послуг клієнтам за кордоном.

Питання полягає в тому, чи достатньо роблять американські банки, аби гарантувати, що вони не здійснюють кліринг транзакцій, які приносять користь Тегерану. Це виклик, який вже давно турбує Вашингтон. Якщо обмеження застосовувати несуворо, то проходить більше транзакцій. Але жорсткі заходи ризикують підірвати панівне становище долара, оскільки країни шукають альтернативи, такі як китайський юань.

Напередодні NYT писала, що Іран став упевненішим у своїх силах після шести місяців війни з США. Як свідчать звіти американських розвідувальних служб за останні тижні, Іран став упевненішим у своїй здатності завдавати ударів по цілях на Близькому Сході і, здається, має намір продовжувати конфлікт ще кілька місяців, щоб виснажувати Америку. Іранський режим, схоже, також має чіткіше уявлення про те, як контролювати Ормузьку протоку, через яку до війни проходила п’ята частина світового постачання нафти.

Наразі Трамп не прагне вести переговори, заявляючи, що Вашингтон може чинити економічний тиск на Іран, який змусить Тегеран піти на поступки. Однак, на думку чиновників, які ознайомилися з розвідувальними оцінками, у короткостроковій перспективі економічні санкції США, ймовірно, продовжуватимуть провокувати ескалацію конфлікту.