Їх досі нема в iPhone: корисні функції Android

Android та iOS конкурують уже багато років і за цей час запозичили одна в одної чимало вдалих рішень. Через це різниця між смартфонами на двох системах стала значно меншою, ніж колись.

Проте навіть у 2026 році Android має кілька можливостей, яких власники iPhone або зовсім не отримали, або не можуть використовувати настільки ж вільно. Серед них експерти виділили повноцінний поділ екрана між двома програмами, окремі профілі користувачів і навіть перетворення смартфона на подобу настільного комп'ютера.

Дві програми одночасно на одному екрані

Одна з найпрактичніших функцій Android – режим розділеного екрана. Він дозволяє відкрити одразу дві програми й користуватися ними паралельно.

Наприклад, у верхній частині дисплея можна запустити YouTube, а в нижній – месенджер. Або відкрити карту поруч із повідомленням, у якому хтось надіслав адресу.

На смартфонах Pixel для цього потрібно перейти до списку нещодавно відкритих програм, натиснути на значок потрібної програми та вибрати Split screen. Після цього залишається відкрити другу програму. Розмір обох частин екрана можна змінювати.

На iPhone повноцінного режиму, який дозволяв би розташувати дві звичайні програми поруч на дисплеї, досі немає. На Android така можливість доступна вже давно, хоча конкретні налаштування залежать від виробника смартфона.

Окремий профіль для іншого користувача

Деякі Android-смартфони дозволяють створювати кілька повноцінних профілів користувачів на одному пристрої. Наприклад, на Google Pixel кожен користувач може отримати власний головний екран, облікові записи, програми, налаштування та окремий простір для особистих даних.

Це зручно, якщо одним телефоном періодично користуються кілька людей або потрібно відокремити різні сценарії використання пристрою. Є також гостьовий режим. Він стане у пригоді, коли потрібно ненадовго дати смартфон іншій людині, не відкриваючи їй доступ до власних повідомлень, фотографій і даних програм.

Утім, це не універсальна функція всіх Android-смартфонів. Наприклад, на телефонах Samsung Galaxy окремі користувацькі профілі не підтримуються, хоча вони доступні на планшетах бренду.

На звичайному iPhone аналогічної системи профілів для кількох користувачів немає. Apple має режим Shared iPad для спільного використання планшетів, однак він розрахований насамперед на керовані пристрої організацій і потребує відповідного налаштування.

Більше можливостей для VPN

Ще одна перевага Android стосується користувачів VPN. Чимало VPN-програм на Android підтримують так зване split tunneling – роздільне тунелювання. Воно дозволяє самому визначити, які програми повинні використовувати VPN-з'єднання, а які підключатимуться до інтернету напряму.

Наприклад, через VPN можна спрямувати браузер і месенджер, а відеосервіс залишити на звичайному з'єднанні, якщо для нього важливіша максимальна швидкість.

На iPhone можливості звичайного користувача тут обмеженіші. iOS підтримує VPN для окремих програм, але Apple описує цю функцію передусім для керованих застосунків, коли налаштування задає служба керування пристроями. Тобто це радше корпоративний інструмент, ніж звичайний перемикач для власника iPhone.

Можна повернутися до випадково закритого сповіщення

Мабуть, багатьом знайома ситуація: на екрані з'явилося важливе сповіщення, але ви машинально змахнули його й лише за секунду зрозуміли, що не прочитали.

На Android для таких випадків є історія сповіщень. Вона може зберігати нещодавно відхилені повідомлення та журнал сповіщень за останню добу.

На сумісних пристроях функцію можна знайти в налаштуваннях сповіщень. Водночас Google попереджає, що вона доступна не на всіх Android-смартфонах і розташування пункту меню може відрізнятися.

В iPhone Центр сповіщень також дозволяє переглядати пропущені повідомлення. Проте якщо сповіщення вже було навмисно очищене, окремого системного журналу на кшталт Android Notification History, де його можна було б знайти знову, немає.

Смартфон можна перетворити на майже настільний комп'ютер

Одна з найцікавіших переваг Android у 2026 році – робота з зовнішнім монітором у повноцінному настільному режимі.

Найвідомішим прикладом залишається Samsung DeX. Після підключення сумісного Galaxy до монітора користувач отримує інтерфейс із панеллю завдань і вікнами програм, який значно більше нагадує звичайний комп'ютер, ніж екран смартфона.

До системи можна підключити клавіатуру та мишу й працювати з мобільними програмами на великому дисплеї.

У 2026 році подібна можливість стала значно ширшою частиною самого Android. Із виходом Android 16 QPR3 Google зробила режим для підключених дисплеїв загальнодоступним на сумісних пристроях. Підключений телефон може запускати на моніторі окремий робочий стіл із панеллю завдань, кількома програмами та вікнами, розмір яких можна змінювати.

На момент запуску Google називала серед сумісних пристроїв серії Pixel 8, Pixel 9 і Pixel 10, а також низку смартфонів Samsung.

На iPhone аналогічного настільного режиму, який після підключення до монітора створював би окреме середовище з вільними вікнами програм і панеллю завдань, немає.

Android і iOS досі залишаються різними

Різниця між двома системами вже не така разюча, як десять чи п'ятнадцять років тому. Багато функцій, які колись були перевагою лише однієї платформи, згодом з'явилися й у конкурента.

Однак Android досі пропонує більше свободи в окремих сценаріях багатозадачності та спільного використання пристрою. А розвиток настільного режиму показує, що смартфони на Android поступово отримують ще одну роль – за потреби вони можуть частково замінити звичайний комп'ютер.