На скільки років Росії вистачить ресурсів для війни: відповідь голови ГУР

Коротко:

• Економічне становище Росії погіршується
• У Росії зростає невдоволення війною
• Росія залучає найманців із десятків країн

Російська економіка поступово слабшає, проте Москва поки що має достатньо ресурсів для продовження війни проти України щонайменшепротягом найближчих кількох років - до 2027–2028 років.

Про це заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко в інтерв’ю "Укрінформу".

За його словами, економічне становище Росії погіршується. Серед головних проблем він назвав дефіцит робочої сили, збільшення дефіциту федерального бюджету та ускладнення ситуації в банківському секторі.

При цьому, зазначив голова ГУР, економічні труднощі поки що не позбавили Росію можливості фінансувати та забезпечувати військові дії.

"Водночас ресурсів для ведення війни проти України в неї ще достатньо. Ми не виключаємо, що цього ресурсу вистачить і на 2027-й, і на 2028 роки. Щоб цих ресурсів у Росії не було, потрібна спільна робота з партнерами. Санкції мають реально діяти", - підкреслив Іващенко.

Які країни допомагають Росії обходити обмеження

Начальник ГУР розповів, що українській розвідці відомо, звідки до Росії надходять електронні компоненти, верстатне обладнання та спеціальні хімічні речовини, необхідні для роботи російського військово-промислового комплексу.

За його словами, істотну роль в обході санкцій відіграють компанії-посередники. Через них до РФ продовжують надходити товари та комплектуючі, які згодом використовуються для забезпечення військової машини.

Іващенко вважає, що для подальшого виснаження російських ресурсів необхідні скоординовані дії України та її міжнародних партнерів.

У Росії зростає невдоволення війною

Голова ГУР також заявив про збільшення кількості росіян, які виступають проти війни.

"Невдоволення буде зростати. Важко сказати, чи сформується достатньо потужний протестний потенціал, але вже понад 60% людей - проти війни", - сказав Іващенко.

На його думку, таке ставлення пов’язане, зокрема, з погіршенням економічної ситуації та значними втратами російської армії.

Іващенко вважає, що система набору військовослужбовців на контракт у Росії поступово вичерпує свої можливості. Регіональним бюджетам стає дедалі складніше забезпечувати необхідні виплати тим, хто підписує контракти з російськими збройними силами.

Водночас продовжують зростати втрати російських військ. За оцінкою начальника ГУР, середньодобові втрати становлять від 1200 до 1400 осіб, а іноді досягають 1500. До цієї статистики входять загиблі та тяжкопоранені.

Росія залучає найманців із десятків країн

Для поповнення втрат Росія також продовжує залучати іноземних громадян. За словами Іващенка, у бойових діях на боці РФ беруть участь вихідці з понад 40 країн.

Зокрема, йдеться про громадян держав Центральної Азії, Африки та Латинської Америки.

При цьому частина іноземців, стверджує голова ГУР, опиняється на війні обманним шляхом. Люди приїжджають до Росії в пошуках заробітку, після чого їм пропонують підписати контракт із російською армією. У деяких випадках вони навіть не розуміють змісту документів, які підписують.

Чому Путін не хоче сідати за стіл переговорів

Диктатор і військовий злочинець Володимир Путін поки що не зацікавлений у переговорах про припинення війни проти України, а з настанням холодів його готовність до діалогу може ще більше знизитися. У Києві вважають, що Кремль може розраховувати на ослаблення України протягом зимового періоду. Про це повідомив перший заступник голови Офісу президента Сергій Кислиця в інтерв’ю "Укрінформу".

За оцінкою представника ОП, російське керівництво може пов’язувати подальший розвиток війни з очікуваннями складного зимового періоду для України. Саме це, на його думку, здатне вплинути на позицію Кремля щодо дипломатичного процесу.

"У Путіна зараз немає ані найменшого бажання сідати за стіл переговорів, а після початку зими й… до середини березня у нього буде ще менше мотивації, бо він вважатиме, що українці не настільки сильні…, щоб пережити цю зиму", - зазначив Кислиця.

Водночас Київ не має наміру згортати дипломатичний напрям. Кислиця підкреслив, що відмова від таких зусиль у нинішніх умовах була б помилковим і небезпечним рішенням.