Огляд фітнес-браслета Google Fitbit Air: геніальний мінімалізм чи просто маркетинг?

Google продовжує експериментувати з тим, як саме людина має стежити за власним здоров’ям, тому компанія випустила Fitbit Air. Це перший повністю новий апаратний гаджет Fitbit за три роки, і водночас останній крок у поглинанні бренду екосистемою Google Health. А ще в нього немає екрана. Чи виправдовує цей мінімалізм себе на практиці, чи це просто маркетинговий хід під красиву філософію без “жодних відволікань”. Розбираюсь у цьому огляді.

Технічні характеристики Google Fitbit Air

Паковання та комплектація

Коробка Google Fitbit Air компактна та з малюнком самого пристрою. По розміру вона майже як у TWS-навушників.

Всередині лежить капсула, вже вставлена в базовий текстильний ремінець, в нашому випадку блакитного кольору, магнітний зарядний кабель та інструкція.

Якщо захочеться іншого ремінця, доведеться доплачувати окремо. В наявності декілька варіантів фірмових силіконових моделей, а на відомих китайських маркетплейсах вже є купа власних, якісних та не дуже, варіантів.

Дизайн та матеріали Google Fitbit Air

Google Fitbit Air дійсно маленький пристрій. Капсула важить лише 5,2 грама, а разом із ремінцем виходить 12 грамів, а це легше за більшість обручок і десь на рівні з найпростішими годинниками Casio.

Корпус Google Fitbit Air зроблений із переробленого полікарбонату та PBT-пластику, хоча на дотик матеріал відчувається трохи бюджетним. Спереду бачимо логотип Google, позаду купу датчиків, а ліворуч на торці надписи та світлодіодний індикатор.

Нейлоновий ремінець має нейтральний та сучасний вигляд, легко вдягається та знімається. Але також він швидко забруднюється і відносно довго сохне навіть влітку і навіть коли його витираєш. Тому я б радив або не купатися з браслетом взагалі, або замінити його на силіконовий, або відразу взяти варіант з останнім.

Це ж відноситься й до активних тренувань, де ви, напевно, будете пітніти, тому якщо плануєте використовувати пристрій для їх відстежування, то краще щоб на ньому був силіконовий ремінць.

Взаємодія з гаджетом відбувається через подвійний тап по корпусу, що вмикає світлодіодний індикатор заряду або вимикає будильник. Правда, працює це, м’яко кажучи, нестабільно. Іноді тап спрацьовує з першого разу, а іноді доводиться повторювати тричі.

Спати з Google Fitbit Air справді комфортно, адже я забув про нього на зап’ясті буквально вже в перший день носіння. Хоча саме для цього його й створювали, що спрацювало на усі 100%.

Ідея Google Fitbit Air була в тому, щоб люди про нього забували на руці, адже якщо немає екрана, то й немає спокуси глянути на нього, подивитися на годинник, відволіктися на сповіщення тощо.

На практиці це незвично лише перші день-два, коли ви автоматом хочете подивитися на екран, перевірити пульс тощо. Але дуже швидко відбувається перехід у застосунок, де вже доступні уся інформація, яку збирає пристрій.

І частково це мінус, адже доводиться частіше, принаймні в моєму випадку, звертатися до телефона, щоб подивитися результати тренувань, рекомендації на день тощо. Тому для когось безекранність Google Fitbit Air буде зручною фічею, а хтось все ж віддаватиме перевагу гаджету хоча б з базовим екраном.

Можливості Google Fitbit Air

Під капотом новинки немає окремого процесора в тому сенсі, до якого звикли власники повноцінних розумних годинників. Це логічно, адже без екрана й без потреби рендерити інтерфейс на самому пристрої вся обчислювальна робота лягає на смартфон і хмару. Натомість основна начинка тут це сенсорний блок і Bluetooth-модуль, а весь “мозок” пристрою фактично живе в застосунку.

Оскільки екрана немає, все “спілкування” з користувачем відбувається через вібромотор. Це різні сповіщення та повідомлення у вигляді короткого поштовху, і сигнал будильника, і підтвердження різних дій. Звісно, якщо ви все це увімкнули, бо ж можна цього не робити, або активувати вібрацію лише на один-два пункти. Саме так, до речі, зробив я, щоб гаджет мене максимально не відволікав.

Подвійний тап по капсулі вмикає світлодіодний індикатор рівня заряду або вимикає будильник. Іноді це доводиться повторювати двічі-тричі, поки він спрацює. Але за пару тижні носіння я так і не зміг передбачити, коли та чому це спрацьовує добре і з першого разу, а коли ні. В моєму випадку десь 80% тапів спрацьовували з першого разу, а усе інше з другого чи третього.

Між Google Fitbit Air та вашим смартфоном зазвичай буде затримка синхронізації. Це не проблема, коли просто перевіряєш статистику ввечері, чи буквально пару разів на день. Але одразу після тренування чи вранці після сну дані іноді з’являються в застосунку із запізненням на 20-30 хвилин. Щоб побачити їх відразу треба відтягнути пальцем вниз на головному екрані, щоб з’явилася смуга синхронізації. Інколи це відбувається дуже швидко, а періодично займає пів хвилини та більше.

Функції здоров’я та фітнесу

В основі моніторингу Google Fitbit Air лежить компактний сенсорний блок. Він поєднує оптичний пульсометр, датчик SpO2 з червоним та інфрачервоним сенсорами для виміру кисню в крові, датчик температури шкіри, а також 3-осьовий акселерометр і гіроскоп для розпізнавання рухів і підрахунку кроків.

На мою думку, пристрій круто аналізує сон. Fitbit Air точно розділяє фази легкого, глибокого та REM-сну, фіксує момент засинання і навіть короткі денні сни від 20 хвилин, або прокидання серед ночі. Окремо система відстежує варіабельність температури шкіри протягом ночі, що допомагає точніше визначати якість відновлення.

На основі цих даних формується Sleep Score, тобто узагальнена оцінка якості сну за ніч. Також є функція розумного пробудження Smart Wake, що теоретично делікатно будить користувача в оптимальну фазу сну в межах заданого вікна часу.

За моїми відчуттями вона працює стабільніше, ніж аналогічні функції в деяких конкурентів, але розкид від потрібного вам часу вставання може бути до пів години в одну чи іншу сторону. Тому на довгий час для себе я не можу дозволити собі нею користуватися. Адже мені якраз важлива кожна хвилина. Я розумію, що так це працює, але це не для мене і, можливо, не для вас.

Щоранку і обов’язково після синхронізації десь на пів хвилини часу, пристрій узагальнює стан організму на основі сну, ВСР та попереднього навантаження і підказує, чи готове тіло до інтенсивного тренування, чи краще сьогодні дати собі відпочити. Також тут є функція, яка рахує щоденне навантаження на серцево-судинну систему і попереджає про ризик перетренованості.

Пульсометр в спокійному стані та під час повсякденної активності показує стабільні й адекватні значення. Проблеми починаються, коли справа доходить до високоінтенсивних тренувань.

Через невелику площу контакту капсули зі шкірою, особливо вологою під час тренувань, та відносно низьку частоту дискретизації, піки пульсу під час різких навантажень чи активних рухів зап’ястям обробляються із затримкою в 10-20 хвилин. Це не критично для базового кардіо, пробіжки чи ходьби, а от для серйозних інтервальних тренувань точність вимірювань варто ставити під сумнів.

Для максимальної точності замірів люди в інтернетах чіпляють Google Fitbit Air на біцепс. Кажуть, що так результати дійсно круті навіть при найінтенсивніших тренуваннях.

Google Fitbit Air має багато режимів активності, але може автоматично визначати лише 7 видів з них: біг, ходьба, їзда на велосипеді, спінінг, веслування, еліптичний тренажер та командні види спорту. А щоб трекер автоматично зафіксував одне з цих тренувань, активність має тривати безперервно щонайменше 15 хвилин.

Неоднозначною є ситуація з підрахунком кроків. У моєму випадку розбіжність з іншими пристроями була невеликою, та й не факт, що ця розбіжність була не на користь цієї моделі. Проте на форумах спільноти Google Health Community регулярно з’являються скарги, що трекер може недораховувати до 2000 кроків на день порівняно з Apple Watch чи Fitbit Charge 6.

Якщо строго стежите за денною нормою активності, цей нюанс варто мати на увазі, хоча я знаю скільки в середньому рухаюся щодня і Google Fitbit Air увесь час тестування показував давно знайомі мені цифри. Тобто рахував він адекватно.

Із серйозніших медичних можливостей, Fitbit Air вміє фоново виявляти ознаки фібриляції передсердь, AFib, і безперервно моніторити варіабельність серцевого ритму, HRV або ВСР у нас. Це корисні функції для тих, хто уважно стежить за станом серця.

Окрему увагу заслуговує Google Health Coach, персональний асистент на базі Gemini, доступний за передплатою в десять доларів. Та й то цю функцію зараз не можна активувати в Україні, а про деталі я розповім у наступному розділі.

В безплатній версії по функціях буде все те саме, але не буде оцього ШІ-помічника, який детальніше радить вам що робити чи не робити, з ним можна спілкуватися як з тренером тощо.

Також оцей асистент розпізнає їжу за фотографією і автоматично рахує калорії. Він дає проактивні поради на основі зібраних даних, наприклад може підказати випити більше води після вечірки, спираючись на показники сну й пульсу тощо.

Підключення до смартфона та ПЗ

В травні цього року Fitbit офіційно перейменували в Google Health. Разом з новою назвою прийшла повна інтеграція в екосистему Google, включно з обов’язковою прив’язкою до облікового запису Google. Без нього пристрій просто не запрацює.

З’єднання Google Fitbit Air з пристроєм відбувається через наявний модуль Bluetooth 5.0. Зв’язок стабільно тримається на відстані до десяти метрів через дві стіни за умови увімкненого Bluetooth LE, доступу до інтернету та дозволів геолокації на смартфоні. Хоча останній пункт не варто вмикати користувачам з України, адже в нас цей пристрій офіційно не підтримується і не продається.

Тому перший вхід та реєстрацію в застосунку треба обов’язково робити з активним VPN-застосунком, де треба активувати місцеперебування в США. Або в якійсь іншій країні, де пристрій також вийшов офіційно.

Також Google Fitbit Air може далеко не з першого разу приєднатися до вашого смартфона, тому інколи треба буде запастися терпінням.

Сам застосунок Google Health виглядає сучасно і працює плавно, навігація між розділами інтуїтивна навіть для тих, хто ніколи не користувався фітнес-трекерами. Також його можна підлаштовувати під себе, міняти, додавати чи прибирати розділи.

Оскільки в нас немає офіційної підтримки та продажів цієї новинки, то й мову українську застосунок не підтримує. Правда, її також не підтримують і деякі інші застосунки компаній, якій офіційно представлені в Україні. Але англійською тут усе здебільшого буде зрозуміло на базовому рівні.

Автономність Google Fitbit Air

За два тижні активного носіння Google Fitbit Air з увімкненими сповіщеннями та щоденними тренуваннями я заряджав трекер приблизно раз на 6-7 днів. Для такої крихітної капсули, на мою думку це нормальний результат.

Заявлена швидка зарядка, тому 5 хвилин на кабелі дають добу роботи. Повний цикл займає близько півтори години. Також важливо, що тут пропрієтарний магнітний кабель, тому його треба берегти і уважно за ним слідкувати, адже стандартним USB-C його не замінити.

Досвід користування Google Fitbit Air

За пів місяця носіння Google Fitbit Air мені сподобався. Так, в ньому є нюанси користування для українців, але це легко можна вирішити, а як я писав вище. Та й на YouTube вже є купа відео що з цим робити.

Трекер майже нічого не важить, тому забувається на руці за день. Спати та жити загалом з ним дуже зручно, він не відволікає, звісно, якщо не лазити в телефон за показниками кожну годину. Я перевіряв свої параметри перед сном та зранку, а також запускав тренування по буднях.

У спокійному режимі, під час сну, звичайної денної активності та навіть при базових силових тренуваннях, пульсометр показує адекватні та стабільні значення. Але якщо у вас складне кардіо чи щось схоже по активності, то краще чіпляйте трекер на біцепс.

Також він адекватно розпізнає базову заявлену активність. Наприклад, в мене завжди фіксував ходьбу довше 10-15 хвилин, якщо я її не записував і пропонував записати як активність.

Найбільшим розчаруванням для мене став нейлоновий ремінець. І це мінус не самого трекера, а саме типу тканини. Він має крутий вигляд, акуратний, стильний та сучасний. Але на практиці, сильно та швидко брудниться та довго висихає навіть влітку і навіть якщо протерти.

Тобто взимку це буде, напевно, ще довше і додасться ще й дискомфорт від чогось холодного на руці. Я раджу брати відразу з силіконовим ремінцем, а якщо такої версії немає, то відразу купляти його додатково. Добре, що коштують вони небагато.

GPS тут немає, тож для точного треку маршруту смартфон доведеться брати з собою в будь-якому разі. Майте це на увазі.

Google Fitbit Air можу радити тим, хто просто хоче слідкувати за здоров’ям та хто базово тренується для підтримки тіла. Спортсменам, плавцям, бігунам, любителям потягати важкі речі тощо, напевно, варто пошукати собі щось інше. Або обов’язково чіпляти трекер на біцепс.

Ціна та конкуренти

Офіційна ціна Google Fitbit Air становить 99 доларів. Проте в Україні на цей пристрій є ажіотаж, який вже трохи спадає, тому ціна коливається в межах від 5949 до 8 500 гривень залежно від магазину. І усі вони не є офіційними, але все ж мають базову гарантію там, де ви його купите.

Головним конкурентом є популярний трекер Whoop 5.0, що коштує від 10 699 гривень. Правда, він потребує обов’язкової платної підписки, а без неї перетворюється на непотрібний шматок пластику. Зате він краще підходить для професійних атлетів

Ще є Amazfit Helio Strap. Ця модель трекера трохи більша, але коштує приблизно стільки ж та має майже усі ті самі функції та без проблем працює в Україні. Та й застосунок в них підтримує українську. Правда, знайти його в нас поки що дуже складно.

Дякуємо магазину iCases.ua за наданий на огляд трекер Google Fitbit Air.