Операція "Карфаген": що відомо про "Канцлера", "Музу" та причетність Генпрокурора до діяльності шахрайських «офісів»

Уже кілька днів поспіль в Україні не вщухає гучний скандал довкола спецоперації Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під кодовою назвою «Карфаген». Детективи викрили масштабну схему, яка діяла «під дахом» в Офісу Генерального прокурора (ОГП).

Як з’ясували слідчі, високопосадовці роками систематично «кришували» мережу шахрайських колцентрів, відмивали мільйонні статки та не соромилися купувати елітну нерухомість, дороговартісні авто й предмети розкоші.

Що відомо про резонансну справу «Карфаген», хто потрапив під підозру та як фігуранти пояснюють свої статки й зв’язки — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Що відомо про справу «Карфаген»: усі подробиці

Детективи Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабні заходи в межах спецоперації «Карфаген» з викриття злочинного угруповання, яке діяло на базі Офісу Генерального прокурора. За даними розслідування, посадовці не лише регулярно гарантували недоторканність мережі аферистських колцентрів, а й паралельно легалізовували мільйонні тіньові доходи.

Як повідомляють антикорупційні органи, це угруповання влітку 2025 року організував і очолив посадовець одного з підрозділів Офісу Генпрокурора. До протиправної діяльності він залучив не лише своїх колег по службі, а й спільників серед цивільних.

За «кришування» шахрайських колцентрів, так званих «офісів», фігуранти регулярно отримували хабарі.

За матеріалами розслідування, злочинний дохід угрупування легалізовувало через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та авто на понад 20 млн грн. Ще щонайменше 12 млн грн оформили на підставних осіб, зокрема придбали житло в апарт-комплексі біля Карпат, а понад 10 млн грн розподілили по рахунках родичів під виглядом бізнес-прибутків.

Наразі офіційно озвучено п’ятьох фігурантів, яким інкримінують створення злочинної організації та відмивання коштів (ст. 255 і ст. 209 КК України). Слідство триває.

Основною метою «кришування» колцентрів було фінансове збагачення

За даними слідства, саме так у серпні 2025 року посаду заступника начальника департаменту ОГП отримав фігурант на прізвисько «Канцлер».

У НАБУ підкреслили, що зв’язки з керівництвом та відчуття повної безкарності дозволили йому взяти під контроль тіньовий ринок шахрайських колцентрів. Як зазначають детективи, посадовець контактував із розшукуваними кіберзлочинцями та намагався замкнути на собі всі відповідні кримінальні справи.

Коли в липні 2026 року через міжнародний тиск виникла загроза закриття таких осередків, він створював лише імітацію розслідувань, отримуючи за «кришування» відсотки від колцентрів, фінансових структур та обмінників. На оприлюднених плівках «Канцлер» відверто зізнається, що його головна мета — гроші.

Незаконне збагачення посадовця тривало роками: майно активно скуповувалося ще з 2021 року під час роботи в кіберполіції та у 2023–2024 роках за часів роботи заступником голови Одеської ОДА. Активи оформлювали на близьких осіб, а згодом — і на родичів фігуранта «Музи».

Свій вплив «Канцлер» будував на тіньових виплатах, хабарях і платних «послугах». Він просував довірених людей та власних родичів на керівні пости в обласних прокуратурах, залучаючи до кадрових питань навіть сім’ю. Його реальні можливості значно перевищували офіційні: він міг тиснути через поліцію Одещини на боржників, вирішувати власні справи через прокурорів чи впливати на неофіційні доходи керівництва податкової.

Що відомо про фігурантів справи «Карфаген»

У свою чергу видання «Українська правда», посилаючись на свої джерела, повідомило, що загадковий фігурант розслідування НАБУ «Канцлер» — це заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива. Його затримали вечері 4 вересня.

Також у матеріалах розслідування фігурують й інші учасники під псевдонімами:

• «Муза» (близька особа);

• «Камрат» (водій);

• «Флеш» (помічник).

На оприлюдненому відео від НАБУ затриманий також згадує свого керівника, називаючи його по-батькові — Андрійович.

Сергій Кропива, «Канцлер»

42-річний Сергій Кропива, який фігурує у справі «Карфаген», два роки перебуває на посаді заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора. Як з’ясувало видання «Главком» він два рокі поспіль декларував високі пенсійні виплати. Зокрема, у 2024 році правоохоронець вказав 165,2 тис. грн пенсії, а у 2025 році — 283,3 тис. грн пенсії.

Сергій Кропива офіційно одружений із Іриною Кропивою, яка займається підприємницькою діяльністю у сфері ресторанного бізнесу (ФОП). Жінка фактично не веде власних сторінок у соцмережах — жодного публічного профілю в Instagram чи Facebook з подробицями особистого життя немає. Згадки про неї трапляються здебільшого в журналістських матеріалах та у фінансових звітах її чоловіка. Разом із Сергією Кропивою, Ірина виховує трьох доньок Каміллу, Віру та Кіру.

Водночас ЗМІ зазначають, що попри відсутність реального бізнесу, її «підприємницькі» доходи щороку становили мільйони гривень. У деклараціях зазначалися кошти, які вона перераховувала «сама собі», та фінансова допомога від свекрухи Валентини Кропиви. У 2022 році ці суми сягнули майже 5 млн грн, у наступні роки перевищували 5–6,5 млн, а у 2025-му досягли понад 6,58–6,59 млн грн, що дорівнює близько 549 тисяч гривень щомісяця.

Під час засідання Вищого антикорупційного суду, прокурор САП заявив про те, що Кропива міг бути близькою довіреною особою генпрокурора Руслана Кравченка. Зокрема, детективи зафіксували деталі їхнього спілкування та подальші дії підозрюваного.

За даними слідства, Кропива контролював ремонт у будинку генпрокурора у Козині, спілкуючись із прорабом, допомагав із візою до США для дружини Кравченка та організовував його день народження в Мадриді.

Обвинувачення вважає це доказом неформальних дружніх стосунків і особливого статусу посадовця, хоча остаточну оцінку цим фактам має надати суд.

У неділю, 6 вересня, Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативою арешту для Кропиви визначили заставу у 120 млн грн.

Єлизавета Івахненко, «Муза»

У матеріалах НАБУ та САП щодо справи «Карфаген» про «кришування» шахрайських колцентрів згадується фігурантка під псевдо «Муза». За даними журналістів, за цим вигаданим ім’ям ховається 24-річна жителька Одеси Єлизавета Івахненко.

Як зазначає слідство, дівчина мала тісні стосунки з одним із головних підозрюваних — посадовцем Офісу Генпрокурора Сергієм Кропивою. ЗМІ з’ясували, що її професійний шлях також розпочався із сфери кібербезпеки: вже у 22 роки вона обійняла посаду заступниці декана відповідного факультету в Одеській юридичній академії.

Журналісти повідомляють, що публічні шляхи Івахненко та Кропиви перетиналися ще у травні 2025 року, коли він обіймав посаду заступника голови Одеської ОВА, а вона представляла місцевий виш на форумі «Синергія Півдня — Курс на цифрову трансформацію». Вже наприкінці того ж липня дівчина зареєструвала ФОП у галузі права.

Дані з відкритих джерел, соцмереж та матеріалів розслідування НАБУ свідчать про її елітне життя. На оприлюднених плівках «Муза» та «Канцлер» відверто обговорюють коштовні предмети розкоші й майно. У суді прокурор зазначив, що дівчина отримувала дорогі подарунки, серед яких годинник Audemars Piguet за близько 60 тисяч доларів, брендові речі від Loro Piana і Miu Miu, елітне авто Porsche, нерухомість та інші ювелірні вироби.

Водночас обвинувачення стверджує: після телефонного дзвінка очільника Одеської ОВА Олега Кіпера фігуранти терміново радилися щодо вилучення певних дописів і фото з Instagram-сторінки Івахненко.

Вищий антикорупційний суд відправив під варту Івахненко, визначивши альтернативу у вигляді застави у 20 млн грн.

Сергій Куций, «Камрад»

Вищий антикорупційний суд 7 вересня обрав запобіжний захід водію Сергія Кропиви — Сергію Куцому. Суд визначив йому заставу у 3 млн грн, хоча прокурор вимагав варту або 20 млн грн застави, наголошуючи, що Куций щодня виконував доручення Кропиви та повністю усвідомлював свої дії.

«Куций обізнаний про коло спілкування Кропиви, був у курсі його життєдіяльності. Щодо знищення доказів, є розмова про деталізовані заходи забезпечення, зокрема є розмова про кібербезпеку та захист телефонів. Говорили, зокрема, про дистанційне очищення телефону. Щодо впливу на свідків, то є розмова про підготовку дружини та матері (Куцого, — Ред.)», — розповів прокурор.

За версією слідства, Куций, якого пов’язують із псевдонімом «Камрад» на плівках НАБУ, причетний до участі у злочинній організації та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Правоохоронці стверджують, що від жовтня 2025 року до вересня 2026-го він був учасником злочинної організації, яка забезпечувала роботу мережі шахрайських колцентрів.

За версією правоохоронців, він регулярно отримував і передавав гроші від колцентрів, які згодом виводили через ФОПи. Натомість адвокати Куцого заперечують докази його причетності до хабарів чи «кришування».

Генпрокурор Кравченко заперечує свою причетність до злочинного угрупування

Генпрокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання або легалізації коштів від незаконних колцентрів. У заяві, оприлюдненій 6 вересня, він наголосив, що не давав вказівок сприяти роботі таких структур і не використовував для цього свої повноваження. Також він пояснив обставини ремонту будинку та оформлення візи для дружини, повідомив сам Кравченко.

За його словами, будинок площею 280 квадратних метрів його сім’я обрала ще взимку, однак перед переїздом він потребував додаткових робіт і налаштування обладнання. Саме з цим, як стверджує Кравченко, були пов’язані розмови про роботу майстрів, сигналізацію та побутову техніку.

«До будинку ми переїхали 1 травня 2026 року», — повідомив генпрокурор.

Він також наголосив, що його постійне місце проживання буде задеклароване відповідно до вимог законодавства. Коментуючи інформацію щодо американської візи для своєї дружини, Кравченко наголосив, що вона самостійно займалася підготовкою необхідних документів та проходженням процедури.

Під час спілкування із журналістами 7 вересня, генеральний прокурор заявив, що піде у відставку лише в разі відповідного звернення від безпосередніх колег, президента Володимира Зеленського або Верховної Ради.

«Є законні процедури. Я не тримаюся за посаду і не буду триматися ніколи. Це рішення команди, президента або Верховної Ради. Мого рішення такого на цю хвилину немає», — заявив він.

Де насправді зробили фото сейфа з готівкою, яка стосується спецоперації «Карфаген»

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі спростували закиди щодо фальсифікації доказів та підтвердили, що знімок сейфа з готівкою дійсно зроблено в межах справи «Карфаген». Про це під час засідання з обрання запобіжного заходу фігурантці справи Єлизаветі Івахненко повідомив прокурор САП Микола Карась.

Приводом для роз’яснень стала заява адвоката Віталія Сердюка, який стверджував, нібито це фото взяли з зовсім іншої справи щодо земельних махінацій. У САП наголосили, що кадр вилучених грошей є справжнім стосується саме справи «Карфагену», однак сам сейф розташовувався не в Офісі Генерального прокурора, про що правоохоронці раніше й не заявляли.

«Ні НАБУ, ні САП не писали, що кошти були знайдені в приміщенні ОГП, але ці грошові кошти стосуються цієї спецоперації», — заявив прокурор.

Інші деталі щодо вилучених коштів поки зберігають у таємниці, адже досудове розслідування триває.