Чому Польща повертається до антиукраїнських настроїв: деталі аналітики Politico

Праві та націоналістичні політики у Польщі дедалі активніше перетворюють негативне ставлення до майже 1,5 мільйона українців на важіль політичної боротьби. Маніпулюючи темами соціальних виплат та складною воєнною історією, вони підігрівають ресентимент у суспільстві перед вирішальними парламентськими виборами 2027 року.

Про це йдеться у статті Politico.

Зростання напруги простежується на найвищому державному рівні. Під час президентської кампанії 2025 року лунали заяви, що українці нібито виснажують державний бюджет. Влітку президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди — Ордена Білого Орла. Приводом стало присвоєння одному з підрозділів ЗСУ ім’я Української повстанської армії (УПА), діяльність якої залишається болісною темою у двосторонніх відносинах через події на Волині у 1943–1945 роках.

Хоча Варшава залишається одним із головних союзників Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, націоналістичний табір намагається капіталізувати суспільне роздратування. Опозиційні сили, зокрема партія «Право і справедливість» (PiS) та ультраправа «Конфедерація», гостро критикують надання пільг біженцям. Політики відверто закликають зупинити військову допомогу Україні до зміни її історичної політики, а окремі радикальні діячі відкрито називають київський режим «ворогом».

Від слів до насилля: ситуація на вулицях

Експерти застерігають: популістська риторика створює сприятливе підґрунтя для реальних атак на українців.

«Солідарність із українцями серед багатьох поляків залишається сильною, але антиукраїнська риторика перетворила помітну меншину на мішень, а вербальна агресія переросла у насилля. Цєю ситуацією одразу скористалася російська пропаганда», — зазначає професор соціології Рафал Панковський із варшавського Університету Civitas.

Соціологічні дані підтверджують негативний тренд. За даними державного інституту CBOS, рівень симпатії поляків до українців впав з 51% у 2023 році до 29% на початку 2026 року. Натомість рівень неприязні зріс до 43%. Головними причинами погіршення стосунків респонденти називають історичні суперечки (45,4%) та надання соціальних виплат біженцям (36,4%).

Це позначається на повсякденному житті біженців та мігрантів. Українці у Польщі повідомляють про вербальні напади, звинувачення та почуття страху через використання рідної мови у публічних місцях.

Проте агресія виходить за межі слів:

• У липні у Вроцлаві двоє чоловіків жорстоко побили 20-річну Анастасію та 21-річного Максима біля магазину.

• У Бєльсько-Бялій працівник комунального транспорту у позаробочий час ображав трьох українців, серед яких були двоє 11-річних шкільного віку.

• У серпні стався напад на українця в трамваї в Познані.

За даними видання Rzeczpospolita, у першій половині цього року польська поліція зафіксувала 180 заяв про злочини на ґрунті етнічної ненависті проти українців — це на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Реакція влади та ризики для українців

У відповідь на сплеск ксенофобії уряд створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. З лютого по червень до суду було направлено 283 справи, де понад 80% потерпілих — українці (для порівняння: у 2014 році цей показник становив 4%, а у 2023-му — 74%).

Прем’єр-міністр Дональд Туск прямо заявив, що нападники поводилися зухвало, відчуваючи політичний захист з боку націоналістів, і закликав президента зупинити мовчання. До стриманості та відмови від розпалювання націоналістичних настроїв закликала й Католицька церква Польщі.

Водночас уряд Польщі посилив правила перебування та доступу до виплат для українців, а також застосовує жорстку політику депортації навіть за дрібні правопорушення.

Посол України в Польщі Василь Боднар наголошує, що українське питання стало інструментом у внутрішній політичній боротьбі. На його думку, єдиним шляхом до стабілізації є ефективна та позитивна комунікація між урядовцями, медіа та політиками обох країн для конструктивного розв’язання болючих питань.