Страх минулого: чому для Європи популісти особливо небезпечні зараз

Перемога "Альтернативи для Німеччини" стала сигналом усім політичним силам Старого світу про можливе перезавантаження. Навіть якщо спрацює "санітарний кордон" у вигляді відмови інших партій бути союзницями "АдН", ліберальні сили поки не здатні відповісти на виклики, які перед ними постають. У свою чергу, це означає ризик потрапити у ту ж ситуацію, що й 100 років тому.Чому популізм у ЄС грає на руку Кремлю та чим це загрожує Україні - розбиралася Gazeta.ua.Перемога ультраправих у німецькому регіоні продемонструвала глибоку кризу традиційних політичних сил:"Альтернатива для Німеччини" - 43,8%"Християнсько-демократичний союз" - 17,2%"Соціал-демократична партія Німеччини" - 9,3%"Союз 90/Зелені" - 8,9%Ліва партія - 8,6%"Союз Сари Вагенкнехт" - 5,3%Нагадаємо, тоді ліберальні уряди не змогли впоратися з відгомоном Великої Депресії в США та іншими економічними і соціальними негараздами. У Німеччині, Італії, Іспанії, Угорщині та інших країнах до влади прийшли ультраправі сили, які зумовили конфігурацію прогітлерівської коаліції. Радянський Союз тоді грав на цих настроях, сподіваючись на посилення лівих партій після розчарування в консерваторах, з якими навіть укладав таємні угоди (пакт Молотова-Ріббентропа).Зараз Росія сподівається повторити трек, де умови зі старту нерівні. Москва приблизно уявляє розвиток подій у низці країн, оскільки сама докладає зусиль до його формування. А Європа - ні.По-перше, вона отримує сигнали про наміри від Росії через США чи неофіційними каналами. А це ефект зіпсованого телефона.По-друге, країни Європи скуті у своїх діях травматичною пам'яттю минулого століття (ФРН, Італія, Іспанія).По-третє, як і 100 років тому, Старий світ не готовий до масштабної війни та навіть не виявляє жодного бажання підготуватися. Адже з 2008 року колишня канцлерка ФРН Ангела Меркель закликала створити спільні європейські війська, Сили безпеки чи бодай сформувати жорсткіші правила розподілу євробюджету з видатками на оборону. Обидві ідеї достатньої підтримки не знайшли.Тепер Європа переймається голосуванням у крихітній Саксонії через власну недалекоглядність. Адже збільшення витрат на оборону неминуче. Але тоді воно было би поступовим і не тиснуло би на уряди і на настрої виборців. Зараз Старий світ на "розтяжці": або миритися з Росією - або звикати до консерваторів. Остання ставка - на США та президента США Дональда Трампа як посередника у мирних переговорах між РФ та Україною. Ліберальні уряди могли би "здати" частково питання міграції, але на прямі контакти з Росією вийти не здатні. Адже у такому разі треба буде припинити допомагати нам. Як тільки Європа зробить це, Росія посилить тиск на Україну або перейде у контрнаступ та атакує країни НАТО.Продовження чинної політики - підігрування ультраправим і ультралівим, котрі, можливо, здатні зблокуватися (побачимо, що буде у Саксонії). Корекція - утримає ситуацію на певний час, та не припинить зростання популярності ультрас.Саме тому європейці, судячи з усього, без попереднього погодження з американською стороною, долучилися до переговорів зі спеціальними посланцями президента США зі спеціальних мирних місій Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером 6 вересня у Києві. Але ні Стів Віткофф, ні Джаред Кушнер не заявили про їхній формальний вступ до переговорного процесу. Про них згадав лише президент України Володимир Зеленський. Можливо, європейці будуть присутні і при розмові Дональда Трампа з Володимиром Зеленським, але саміт лідерів планується виключно на трьох.За палкою реакцією на перемогу "АдН" ховається тривога через зміни, які неминучі та на які Європа має малий вплив, хоча це стосується безпосередньо її. Туреччина, наприклад, різко збільшує видатки на оборону. Угорщина, вже за очільника опозиційної партії "Тиса" Петера Мадяра, блокує нам відкриття переговорних кластерів для вступу в ЄС. У Євросоюзу теоретично є НАТО, але для стримування РФ від агресії в Україну Альянсу виявилося недостатньо. Україна пропонує свої послуги, та це означатиме вступ у війну з Росією.Та найстрашніше те, що праві та ультраправі теж не здатні впоратися з викликами такого масштабу. Їм під силу на якийсь час закапсулювати свої країни, щоб зібратися з силами і не витрачати фінанси дарма. Цього замало для відсічі Росії, для вирівнювання економічної ситуації, найголовніше - для масштабної війни.Чому Росія робить ставку на ультраправих і, можливо, на ультралівих? Тому, що вони можуть виснажити країни Європи швидкими популярними рішеннями. До чого призведе вигнання мігрантів? До спаду ВВП. Закриття кордонів ускладнить торгівлю, натомість розквітне корупція. Прямі переговори з Росією, можливо, і дадуть дешеві енергоносії, та поставлять Європу у жорстку залежність від Кремля, що і може бути справжньою кінцевою метою так званої СВО.Саме тому так нервують ліберали та так радіють консерватори.